На Дніпропетровщині депутат обласної ради Юрій Сімонов створив Фонд допомоги ветеранам Другої світової війни та учасникам бойових дій під час епідемії ковіда.
Про це інформує “Мост-Днепр”.
З власних коштів представника місцевого самоврядування ветерани Новомосковського району та міста отримують фінансову допомогу та продуктові набори з усім необхідним. Постійний патронат над ветеранами Юрій Сімонов узяв із початку своєї депутатської каденції.
Радник депутата Дніпропетровської обласної ради Юрія Сімонова Євген Поляруш розповів, що команда розуміє, як можуть позначитися ризики, спричинені пандемією COVID-19, на соціально-незахищених верствах населення. Тому депутат прийняв рішення створити Фонд допомоги ветеранам ВВВ та учасникам бойових дій під час епідемії ковіда.
«Юрій Симонов вступив у депутатську каденцію наприкінці минулого року і фактично з лютого 2021-го ми почали працювати у цьому напрямку на території Новомосковська та району, а також у Магдалинівці. Ми підтримуємо та активно співпрацюємо з ветеранською організацією. Познайомилися 9 Травня, коли ми запросили оркестр і привітали всіх ветеранів, які тут живуть. На той момент їх було 13. Зараз, на жаль, живими залишилося 10 ветеранів, але ми продовжуємо підтримувати і сім’ї героїв.
Всі вони отримають суттєву матеріальну підтримку від депутата Сімонова. Це його рішення, його ініціатива. Він створив Фонд допомоги, який дає змогу в умовах пандемії нашим ветеранам отримувати матеріальну підтримку від депутата. Крім цього, ми підвозимо їм і продуктові набори, всі необхідні базові речі. У рамках Фонду допомоги охоплено усі 13 сімей ветеранів. Плюс у цей період пандемії продуктовими наборами ми підтримали соціальних працівників.
Ми плануємо ще щонайменше двічі навідатися до наших ветеранів: на початку грудня, а також під Новий рік. Спільно з ветеранською організацією, ми дійшли того, що оптимальною підтримкою для них до свята будуть продуктові набори, що конче необхідно нашим ветеранам, та фінансова підтримка», – каже Євген Поляруш.
Радник депутата облради Юрія Сімонова наголосив, що турбота про ветеранів відбувається постійно, а не лише під час знакових дат.
«Наших ветеранів треба підтримувати не лише від свята до свята. Крім того, 9 Травня у нас є ще безліч свят, і саме депутату Симонову належить ініціатива підтримки ветеранів протягом усього року», – сказав Євген Поляруш.
У свою чергу голова Ради ветеранів Новомосковська Олександр Мірошниченко розповів про необхідність надання допомоги ветеранам, особливо в непростий період пандемії. Саме вони, люди похилого віку, герої, гостро відчувають коливання економічної ситуації. В силу віку ветерани перебувають під опікою своїх рідних і, природно, потребують матеріальної підтримки.
Олександр Мірошниченко наголосив на важливості турботи про ветеранів, яку виявляє депутат Дніпропетровської облради Юрій Сімонов.
«Якийсь час тому ми познайомилися з депутатом Юрієм Сімоновим, але за цей короткий час він про себе так заявив, ніби ми з ним уже кілька років поспіль знайомі і працюємо. Настільки приємна його увага. Він згадує про ветеранів не лише у свята. Є у нас такі партійні організації, які згадують про героїв лише напередодні якихось дат. А ось Юрій Сімонов, розуміючи, що зараз є проблема з тим же ковідом, вийшов з ініціативою надати ветеранам допомогу. Ми зараз об’їхали всіх, вони настільки вдячні. Більш того, без підтримки не залишилися і сім’ї героїв, що пішли від нас. Рада ветеранів її дуже поважає і цінує її увагу, бо не всі так можуть. Він дуже значно підтримує ветеранів – і продуктовими наборами, і матеріальною допомогою», – каже голова Ради ветеранів Новомосковська.
Донька ветерана Великої Вітчизняної війни Журавльової Надії Федорівни Світлана Шкаленко розповіла, що її мама тендітною дівчинкою пішла на фронт у 1943 році. До Дня перемоги вона рятувала героїв у прифронтових шпиталях, та й у мирний час присвятила себе допомозі іншим, пропрацювавши медсестрою все своє життя.
«Я працювала викладачем у технікумі, але останнім часом доглядаю маму, якій уже 99 років. Після закінчення медичної школи фельдшерів її розподілили до Узбекистану. Там вона зустріла війну. Тут уже було захоплено Україну. Звісно, у неї серце кров’ю обливалося. Дуже тяжко їй там було. Нічого не знаючи, що відбувається тут і як рідні, вони з подругою написали листа Головнокомандувачу, щоб їх призвали до армії. Таким чином вони хотіли допомогти своїй країні, своїм рідним. Надійшла відповідь з Узбекистану. То був 1943 рік. Їх забрали до армії і так вони потрапили до прифронтового шпиталю в Угорщині. Вони багато пересувалися: були в Молдавії, в Румунії, але після закінчення війни таки повернулася додому. Працювала медсестрою все життя», – розповідає дочка ветерана Другої світової.
Світлана Шкаленко ділиться позитивними емоціями від того, що подвиг її мами не забутий сьогодні, і вона зможе отримати підтримку, якої так потребує:
«Люди зараз дуже розгублені та бояться, тому це велика робота та велика підтримка. Здорово, що про ветеранів згадую, бо вони справді здійснили подвиг…», – каже дочка ветерана.