Одна з найбільших областей України Дніпропетровщина завжди вважалась кузнею кадрів. І навіть вже в часи самостійності країни ця традиція збереглася. Адже з шести українських президентів – два вихідці з нашого регіону: Кучма і Зеленський.
Область має потужний політично-управлінський кадровий потенціал України. Промислові гіганти, які в часи тотальної приватизації перейшли в приватні структури, сприяли формуванню олігархічних кланів. Батьком останніх називають другого президента Леоніда Кучму.
Популярність “Партії регіонів” серед населення Дніпропетровщини
Оскільки новоспечені олігархи були тісно пов’язані з владними структурами, то і їхні політичні вподобання не могли бути іншими, ніж політичні партії при владі. На Дніпропетровщині 22 районні державні адміністрації очолювали регіонали, 7 голів та 4 виконуючі обов’язки голів міст обласного підпорядкування були членами Партії регіонів. Головою Дніпропетровської облради з листопада 2010 — 16 грудня 2015 був теж регіонал Євген Удод (нині депутат Дніпропетровської облради, безпартійний, але належить до фракції “Блок Вілкула “Українська перспектива”).
В часи тотального безробіття саме промислові гіганти давали певну сталість для своїх працівників: стабільна робота, відносно нормальна заробітна плата і впевненість у завтрашньому дні. Ці обставини в значній мірі пояснюють той факт, що в області в керівних органах місцевої влади в абсолютній більшості були представники Партії регіонів. Окрім використання адміністративного ресурсу, яким давно «хворіли» наші передвиборчі перегони, виборці часто голосували саме за стабільність. Певний відсоток електорату голосував і за так званих “гречкосіїв”, які підкупляли виборців безкоштовними продуктовими пакетами. Особливої популярності, як складової таких пакетів, набула гречка, яку дуже люблять українці.
Кого підтримують українські олігархи?
Перелік промислових гігантів регіону дає приблизну картину задіяного на цих підприємствах електорату. В області, зокрема, базується частина підприємств, підконтрольних групі “Метінвест” Ріната Ахметова та Вадима Новинського.
2021 рік був досить успішним для Ріната Ахметова, одного з найбагатших (за версією Forbes) людей в Україні. Зокрема, гірничо‑металургійний холдинг “Метінвест” отримав надприбутки завдяки високим світовим цінам на руду. Дохід компанії лише за один рік зріс на 72%, а вартість холдингу оцінювали в 11,4 млрд доларів. Однак війна завдавала серйозних збитків цьому бізнесу. Наприклад, за кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення окупантів вартість холдингу зменшилася майже в чотири рази — до 3 млрд доларів. Також російські війська знищили дві третини металургійного бізнесу Ахметова. Знецінився і його енергохолдинг ДТЕК, який втратив до 70% вартості. Економічні та бізнесові обставини вплинули на політичні погляди олігарха.
Від початку повномасштабної війни група “Метінвест” долучилася до боротьби з агресором. Її криворізькі підприємства не припинили роботи, а працівники гірничо-збагачувальних комбінатів долучилися до побудови ешелонованої оборони міста й укріплення блокпостів, оскільки Кривий Ріг опинився в безпосередній близькості до лінії фронту.
Впливова українська бізнес-група “Інтерпайп” належить олігарху Віктору Пінчуку. До неї входять п’ять заводів сталевого, трубного та залізничного виробництва в Дніпрі та Дніпропетровській області. З самого початку повномасштабної війни Пінчук зайняв чітку і жорстку позицію щодо держави-окупанта. Він відкрито заявляє про воєнні злочини та фінансує закупівлю військової техніки для ЗСУ, допомагає медичному сектору та цивільному населенню, яке постраждало від війни. На відміну від інших олігархів Пінчук знаходить спільну мову з усіма політиками. Хоча під час парламентських виборів у 2019 році на його каналах найбільше заказних матріалів виходило на підтримку партії “Опозиційного блоку”.
Інший впливовий олігарх — Ігор Коломойський, власник групи “Приват”, деякі активи якої розташовані в Дніпропетровській області. Хоча окремі підприємства, як-от АЗС “Укнафта”, реквізовані державою на час війни, “Приват” залишається сильною фінансово-промисловою групою. Нагадаємо, що Указом від 18 липня 2022 року Володимир Зеленський позбавив Ігоря Коломойського українського громадянства. Жодної допомоги ЗСУ чи благодійності за час повномасштабної війни за Коломойським не помічено. Наразі йому вручено підозру про корупцію, і 2 вересня Шевченківський суд взяв Коломойського під варту на два місяці з альтернативою у вигляді застави в понад 509 мільйонів гривень. Хоча свого часу на каналі олігарха 1+1 піарили коміка Володимира Зеленського (на той час кандидата в президенти).
“Group DF” — диверсифікована міжнародна група компаній, заснована Дмитром Фірташем. Основними напрямками її діяльності є азотний, титановий та газовий бізнеси, агробізнес, медійний бізнес та нерухомість. На Дніпропетровщині розташований Вільногірський ГЗК, що належить до цієї групи. До повномасштабної війни підприємство торгувало з Росією — про це повідомляв “Інтерфакс-Україна”. Керівник компанії Єгор Перелигін підтверджував постачання в РФ рутилового та цирконового концентратів, які використовують для виготовлення електродів та кераміки, але не у військовій промисловості. Знову ж таки на останніх виборах президента та до парламенту на каналі олігарха “Інтері” активно піарили Юрія Бойка та “Опозиційну платформу – За життя”.
Отже певна сталість в політичній ситуації регіону змінювалась в залежності від воєнного вторгнення країни-агресора.
Чи змінила війна політичну карту Дніпропетровщини
Євромайдан, а потім і війна внесли корективи в політичну карту регіону.
Після початку війни Росії 2014 року на Дніпропетровщині був створений Національний штаб захисту, до якого ввійшли «Правий Сектор», «Сестринська сотня», партії «Свобода», «УДАР», «Батьківщина» і всі, хто підтримував Євромайдан. Але проросійські партії, які стали опозицією, зберегли свій вплив. І тільки після повномасштабного вторгнення ворога у лютому 2022 року проросійські партії були заборонені.
Вибори 2020 у Дніпропетровській області означили певний розклад провідних партій. Причому різниця в кількості кандидатів тієї чи іншої партії досить помітна як в складі обласної ради, так і в міській й районних.
Дніпропетровська обласна рада налічувала 7 політичних партій. Зі 120 мандатів найбільше отримала “Слуга народу”, лідер — Святослав Олійник. Він відзначився різноманітним партійним членством. Колишній народний депутат від БЮТ 2007-2012 роки, у 2010 році вийшов із БЮТ і у 2010 році очолив політичну партію «Україна Майбутнього», 2014 року — призначений І.Коломойським спочатку в.о., а потім заступником голови в Дніпропетровській обласній державній адміністрації. У 2015 році балотувався до Дніпропетровської обласної ради від політичної партії «Відродження». Очолював Дніпропетровську обласну раду з 2019 по 2020, а вже в 2020 році представляв партію «Слуга народу».
На другому місці за кількістю мандатів вийшла «ОПЗЖ» – 27 депутатів. Лідер Геннадій Гуфман, за яким теж тягнеться шлейф «багатогранного» політичного життя. Він активно просував російські наративи “не все так однозначно”, “не бачив війни за вікном”, а також свого часу був у “Партії регіонів”. 15 листопада 2022 року, після заборони діяльності “ОПЗЖ” Гуфман подав заяву на звільнення з посади першого заступника голови Дніпропетровської облради. Він пояснив, що посада його обмежує, і корисніший він буде як громадянин. Рішення про його звільнення ухвалили на сесії облради 25 листопада 2022 року. Втім, Гуфман не склав мандату і лишається чинним депутатом обласної ради. Нового першого заступника голови довго не призначили, оскільки на це не вистачало голосів — серед депутатів не було одностайності.
3 місце зі 17-ма мандатами отримала “Пропозиція” (лідер — Валентин Резніченко, ексголова Дніпропетровської ОДА). Тут теж з лідером пов’язані скандальні історії. У 2019 році президент Володимир Зеленський звільнив Резніченка як людину Порошенка за кілька місяців після свого вступу на посаду, але 10 грудня 2020 року президент призначив його головою Дніпро ОДА.
Під час повномасштабного вторгнення РФ, з березня до листопада 2022 року, за керівництва Резніченка Дніпропетровська область витратила 1,5 млрд грн на ремонт доріг. У листопаді 2022 року САП зареєструвала провадження щодо можливого привласнення грошей на будівництво доріг.
3 лютого 2023 року, під час 15-ї сесії Дніпропетровської обласної ради, 92 депутати проголосували “за” дострокове припинення депутатських повноважень очільника Дніпропетровської ОВА. У пресслужбі облради “Суспільному” уточнили, що голосування відбулося, оскільки сам Резніченко подав заяву про складання своїх депутатських повноважень. На думку члена наглядової ради ГО “Громконтроль” Олександра Купрієнка, ексголова ОВА зробив це, аби мати змогу виїхати за кордон.
10 лютого 2023 року поліція вручила Резніченку і його колишнім радникам підозру у відразу п’ятьох кримінальних провадженнях, зокрема за розкрадання гуманітарної допомоги, зерна, бронежилетів.
4 місце на виборах 2020, а саме 16 депутатів, зайняв “Блок Вілкула” (лідер — Олександр Вілкул, перший номер — Євген Удод).
У цього лідера теж досить сумнівна репутація. Він був одним з найактивніших пропагандистів зближення з Росією, віцепрем‘єр-міністром часів Януковича, заступником голови фракції “Опозиційний блок” у Верховній Раді. У 2010-2012 роках займав посаду Голови Дніпропетровської областної державної адміністрації народний депутат України V, VI и VIII скликань. Член «Партії регионів» (2003—2014). З 2014 по 2020 роки — «Опозиційного блоку».
2020 року Дніпропетровська обласна організація політичної партії “Блок Вілкула ‘Українська перспектива’” висунула Олександра Вілкула кандидатом у мери Дніпра. У першому турі він набрав 12,95% голосів, зайнявши третє місце.
П’яте місце із 13 мандатами посіла “Європейська солідарність (перший номер номер списку — Михайло Забродський, український воєначальник, генерал-лейтенант ЗСУ, Народний депутат України IX скл. Командувач Десантно-штурмових військ (2015—2019), перший заступник керівника Антитерористичного центру при СБУ і керівник АТО (2017). Герой України (2014)). В березні 2023 року Верховна Рада припинила депутатство Забродського у зв’язку з ймовірним призначенням його заступником Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
6 місце і 9 мандатів отримала “Громадська сила” (лідер — Загід Краснов, перший номер — Руслан Краснов). Загід Краснов – підприємець, політичний і громадський діяч, керівник громадської організації «Громадська сила». Має у власності підприємства важкої промисловості, підприємства сільськогосподарського призначення та готельно-ресторанної сфери. У 1990-х офіційно очолював асоціацію підприємців Дніпропетровська. За даними журналіста ресурсу «Обозреватель», діяльність Краснова у цей період пов’язана із рекетом, а згодом — колекторською діяльністю.
І нарешті на 7 місці з 8 мандатами “Батьківщина” (лідерка — Юлія Тимошенко, перший номер — Антоніна Ульяхіна, тітка Ю.Тимошенко). Діяльність Юлії Тимошенко та її партії у Дніпрі та області ніколи не була особливо активною, хоча вона звідси родом і тут починала свою бізнесову і політичну кар’єру.
На 2021 рік склалась коаліція в обласній раді, в яку увійшли “Слуга народу”, “ОПЗЖ”, “Українська перспектива”, “Батьківщина” і “ЄС”. В опозиції перебувала “Громадська сила”.
Головою Дніпропетровської обласної ради обрали Миколу Лукашука від партії “Слуга народу”. Його першим заступником став представник “ОПЗЖ” Геннадій Гуфман, якого вже зняли з посади, але мандат залишається за ним.
Яка ситуація з розстановкою політичних сил у міській раді
Дещо інша політична картина вималювалась на виборах в міську раду.
Склад Дніпровської міської ради в таких пропорціях: найбільше набрала партія Філатова “Пропозиція” — 22 місця з 64 (Пустовий Сергій Володимирович – голова фракції). “ОПЗЖ” отримала 13 мандатів (Нікітін Сергій Михайлович – голова депутатської групи, нині “За Україну! За Дніпро!”), “Слуга народу” — 9 (Мансурова Аліада – голова фракції), “Громадська сила” — 8 (Краснов Загід Геннадійович – голова фракції), “ЄС” — 7 (Примаков Каміль Юрійович – голова фракції), “Блок Вілкула ‘Українська перспектива’” — 5 (Начар’ян Наталія Олександрівна – голова фракції). І хоча промерська партія стала впевненим лідером, цього недостатньо було для ухвалення рішень. Як і раніше, Філатову довелося гуртувати коаліцію. Цікаво, що за результатами цих виборів близько третини складу ради становлять жінки — їх представництво зросло майже на 10%.
Стосовно партійності, то 73% депутатів Дніпровської міськради VIII скликання є членами партій. В Європейській солідарності всі партійні, у “Пропозиції” та “Громадської сили” по одному безпартійному обранцю. П’ять безпартійних в “Опозиційної платформи — За життя”, два — у “Блоку Вілкула”. Найбільше безпартійних у пропрезидентської партії “Слуга народу”, серед яких тільки один є членом партії.
“Європейська Солідарність” представлена невеличкими фракціями як в обласній, так і в міській радах. “Громадська сила”, яка має 8 депутатів у Дніпровській міській раді, і “Батьківщина” станом нині не є впливовими в регіоні. В обласному центрі найвпливовішою партією залишається “Пропозиція”, а в області — “Слуга народу”. Станом на 2021 рік у міській раді Дніпра створена коаліція з “ЄС”, “ОПЗЖ”, “Пропозиції” та “Блоку Вілкула”. Натомість “Громадська сила” та “Слуга народу” голосували відокремлено за важливі питання — наприклад, бюджет. Бюджетну комісію очолив Сергій Нікітін з “ОПЗЖ”(нині “За Україну!За Дніпро”, а земельну — Євген Кривошєєв із “Пропозиції”). Саме ці дві партії мають і керівні посади в комісії з питань власності. “Слуга народу” та “Громадська сила”, по суті, усунуті від розподілу ключових позицій у комісіях. Розподіл керівних позицій у комісіях виглядає так: “Пропозиція” — 67% (14 із 21); “ОПЗЖ” — 62% (8 із 13), “Слуга народу” — 22% (2 з 9), “Громадська сила” — 13% (1 з 3), “ЄС” — 86% (6/7), “Українська перспектива” — 40% (2 з 5).
В Кривому Розі зберіг свою впливовість колишній мер Юрій Вілкул. Він передав свою естафету Костянтину Павлову (“ОПЗЖ”) — 56,97% (97 591) голосів. Основний конкурент Дмитро Шевчук від “Слуги народу” набрав 40,49% (69 369) голосів. Свого часу Павлов працював у “Партії регіонів” та навіть очолював її криворізький осередок, а останні 10 років був радником Вілкула. 15 серпня 2021 року Павлова знайшли мертвим у його домі. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею “умисне вбивство”. Розглядали три версії: самогубство, вбивство та необережне поводження зі зброєю. 16 серпня до розслідування додали ще одну версію — доведення до самогубства. Обшуки в цій справі проводили і в Юрія Вілкула. 25 серпня 2021 року Юрія Вілкула-старшого обрали секретарем міської ради і він став виконувачем обов’язків міського голови.
У Кривому Розі коаліція складається з “ЄС”, “ОПЗЖ” і “Блоку Вілкула”, а частково відокремилися “Слуга народу” та “Сила людей”.
7 лютого 2023 року новим очільником ОВА став колишній начальник обласного управління СБУ Сергій Лисак (безпартійний).
Загалом у територіальному управлінні юстиції Дніпропетровській області зареєстровано 274 обласні осередки політичних партій.
Прокремлівська риторика обласного депутата від ОПЗЖ та зміна поглядів Вілкула-молодшого
Випробування, які принесла людям війна, змінили політичні погляди і чітко визначили, хто є ворог. Навіть деякі особливо проросійські олігархи активно включились в оборону країни, і, безумовно, змінили політичні вподобання .
У владних кабінетах області гучних подій, пов’язаних з колаборацією та державною зрадою, публічно не виникало.
Водночас не обійшлось без одиничних випадків. Володимир Хорішко, депутат Дніпропетровської обласної ради від ОПЗЖ, відомий своєю системною пропагандою, у січні 2022 року встановив прапор російської федерації у себе на Facebook-аватарці. Транслював прокремлівську риторику, серед іншого, про “нациків” в Україні.
Цікаво, що один з найактивніших пропагандистів зближення з Росією, віцепрем‘єр-міністр часів Януковича, заступник голови фракції “Опозиційний блок” у Верховній Раді Олександр Вілкул (із його слів) змінив своє ставлення до агресора. На запитання журналістів про те, коли він зрозумів, що Росія — ворог України, політик відповів:
“Це ясно з 2014 року. Тоді, коли почалась агресія на Донбасі. Але я був серед тих, хто не вірив, що Росія почне повномасштабну війну. Причому ведуть вони себе гірше за нацистів у Другу світову. Бомблять мирні міста, вбивають дітей. При цьому я не розумію, що у них у голові”.
Майбутні вибори можуть зафіксувати зовсім новий розклад в політичній мапі області. Жорстока війна має стати уроком для виборців, і перетворити нарешті електорат в думаючих, аналізуючих громадян, які несуть відповідальність за долю країни і за свій вибір.
Матеріал створено регіональними представниками Громадянської мережі Опора.