Як Дубно використовує місцеве паливо в тепловій генерації міста

13 липня 2023 о 07:00 - 64552

Avataradmin


Як Дубно використовує місцеве паливо в тепловій генерації міста

Проєкт реконструкції комунальних котелень впроваджується з метою диверсифікації ризиків.

Якщо у рядку Google-пошуку вписати чотири слова «Дубно» + «відмовилося» + від» + «газу», то система видасть п’ять сторінок результатів.

Але насправді фраза запиту – неправда.

Дубенська міська громада Рівненської області прагне відмовитися від газу. І вже зробила для цього дуже багато. Настільки багато, що деякі медіа трішки прикрасили реальність.

Минулий опалювальний сезон Комунальне підприємство «Дубнокомуненергія» Дубенської міської ради альтернативними видами палива: пелети, торфобрикети, торфокрихта, дрова – підігріло 30% води для опалення міста. За планом на цей сезон, підігріє половину.

До переходу на 100% твердого палива «Дубнокомуненергія» рухається. І рух цей почався у 2021-му році. Яка причина? Ми запитали директора комунального підприємства Петра Рухера і ось, що він розповів:

– Враховуючи ситуацію в країні і можливі проблеми з природнім газом (а вони, ми розуміємо, можливі, як із електроенергією проблеми цією зимою були), щоб уникнути ситуації, коли немає газу і 40-тисячне місто – без центрального опалення, ми вже третій рік системно працюємо над збільшенням частки твердого палива в тепловій генерації міста.

Тобто частку газу зменшуємо, відповідно, частку твердого палива збільшуємо. З метою диверсифікації ризиків.

Мети повністю відійти від газу ми на сьогодні не ставимо. Мета – опалювати місто навіть у випадку якихось проблем із природним газом. Чи вони можливі? Ну, ваша думка? Можливі. Агресор може вдатися до будь-яких дій. Не тільки по енергомережі бити, а й по газових терміналах і газопроводах. Ми це враховуємо і поступово рухаємося. Отакий трирічний системний рух до збільшення частки твердого палива в тепловій генерації.

Як точку відліку я візьму 2021 рік. Коли Великої війни ще не було, але були розмови про те, що природній газ буде зростати до середньоєвропейської ринкової ціни.

Ми зробили економічні прорахунки і зрозуміли, що вигідніше тверде паливо. Яке тут у нас є. Ще в нас є ліси, тобто дрова. Є місцевий виробник торфобрикетів, це місцеве паливо. Є пелета, двох видів: з деревини – сосна/дуб і є пелета з відходів сільськогосподарського виробництва – соняшниковий шрот. Вона досить гарно горить, дуже хороша калорійність і тепловіддача.

І, рухаючись по цьому шляху, ми реконструювали під твердопаливні котли наші три основні котельні. Які на 90% забезпечують центральне теплопостачання міста. І почали збільшувати частку твердого палива потрошки.

В минулому році ми купили два твердопаливних котли. Один – для роботи на торфобрикеті і дровах. Бо технологічно котли не всі можуть працювати на всіх видах твердого палива. Другий – виключно на пелеті.

Петро Рухер демонструє новий твердопаливний котел, з ККД 90%. Каже: «Ми демонтували два старі газові котли, яким по 40 років було, з ККД 60%».

Проект реконструкції центральної котельні передбачав два котли. В цьому році ми котел другий вже купили, поставили на місце. Зараз переходимо до наступного етапу: обов’язкове укомплектування котла всіма приладами, які необхідні для його роботи в опалювальний період.

І в наступному році, щоб повністю вже завершити перехід наш на тверде паливо – при необхідності! – ми маємо купити ще один котел, під торфобрикет і дрова.

Тобто, в розрізі трьох цих основних котелень:

  • одна котельня, два котли стоять, працює на пелеті, дровах і торфокрихті.

Торфокрихта – це фактично відходи виробництва торфобрикету, які висіваються через решета. Той самий брикет тільки в подрібненому вигляді. Горить майже так само і втричі дешевший. Тому ми з задоволенням беремо. Але об’єми пропозиції торфокрихти невеликі.

  • одна котельня працює на торфобрикеті і дровах. Але вже без крихти. Там технологічно неможливо крихту добавити, лише брикет,
  • і центральна котельня міста – має два котли кальвіси півторамегаватні, які працюють виключно на пелеті.

Тобто, хочу, щоб ви зрозуміли – оце така гра поняттями і словами, що повністю перейшло місто Дубно на тверде паливо.

В разі необхідності, опалення і житлового сектору, і всіх наших споживачів, бізнес та бюджетні установи, – в разі потреби! – ми можемо забезпечити теплом:

  1. за рахунок газу і тільки газу,
  2. за рахунок твердого палива і тільки твердого палива,
  3. за рахунок міксу – в різних пропорціях газу і твердого палива.

Ми – диверсифікована компанія. Ми запаслися в достатній кількості твердим паливом, фактично ми закінчуємо виконання планових показників, яку частку твердого палива ми маємо заготовити на 15 жовтня.

Можемо спалювати газ і не платити за тверде паливо, але ми заготовляємо його, розуміючи по-перше економічну складову: нам трошки вигідніше палити тверде паливо, ледь-ледь.

Dubno1

Отже, станом на початок сезону… Бо зараз ще ні, ще десь відсотків двадцять робіт треба виконати від того, що вже виконано. …Ми зможемо забезпечувати, при потребі, опалення твердим паливом, ніхто з наших споживачів не відчує, що не стало газу.

А які тарифи на опалення?

– Тарифи у всіх містах фактично однакові, бо економічно обґрунтовані. Формула тарифу включає: вартість палива, його транспортування, вартість електроенергії, воду… Якщо через старі мережі в містах води великі втрати, її треба підкачувати.

У нас в мережі циркулює 500 м³ води. Це майже 200 машин-водовозів. Протікання в мережах ми суттєво за останні роки усунули, десь втричі зменшили утікання води від того, що було раніше. Проводили реконструкції мереж, в складних місцях міняли труби на попередньо ізольовані.

Такий ще чинник тарифу як частка заробітної плати. Наприклад, в Дніпрі, де 100.000 споживачів, і в нас, де 1.000, вона різна. Тому що персонал набирається що на велику, що на малу котельню майже той самий. А котельня забезпечує в нас – 800 квартир, а в Дніпрі – 5.000, наприклад. Звичайно, що в нас частка заробітної плати в тарифі дещо більша.

Ось це називається «економічно обґрунтований тариф».

Але є друге поняття – «застосований тариф». Тобто той, який держава зафіксувала на початок війни і пообіцяла не міняти до Перемоги.

Застосований тариф в минулому році не піднімався і на цей рік лишається незмінним. Чому? Тому що держава зафіксувала вартість природного газу в тих самих об’ємах, тобто ціни не змінилися, і, відповідно, цей тариф майже у всіх містах однаковий.

Але що ще відбувається? Об’єкти теплопостачання фіксують ці два тарифи, які затверджуються рішеннями виконкомів, і якщо економічно обґрунтований тариф – вищий, то застосовується той, що був минулого року, а різницю покриває держава.

Ми рахуємо, наприклад, застосований – 2.930 грн за гігакалорію для бюджетної сфери, а економічно обґрунтований – 3.500 грн. То залишається перший.

Місто Львів зробило дуже хороший для людей тариф – 1.900 грн. «Ой, який низький!». Ніхто ж не каже, що в них економічно обґрунтований – вищий, а різницю покриває держава. Людям добре, і влада ніби добра, але за дужками лишається справжня ціна тарифу.

Раніше цю різницю в тарифах гасили місцеві органи влади – місто могло поставити будь-яку ціну, дотуючи різницю між економічно обґрунтованим тарифом і тим, який застосовується.

Наприклад, Рівне. Велике місто і може 100 млн дотації кинути постачальному підприємству, і підприємство застосовує тариф дешевий. Чим менше місто, тим менше фінансовий ресурс на це покриття.

Зараз різницю в тарифах дотує держава. І держава цього зараз не робить. Тому що вже рік різницю в тарифах нам ніхто не погашає. Кажуть: «Дайте розрахунки». Ми їх подаємо, обласна комісія їх затверджує, кудись відсилає… А фінансового ресурсу на погашення – немає.

А державна компанія НАК «Нафтогаз України» нам каже: «Розрахуйтеся за природний газ!».

Виходить парадокс: різниця в тарифах перевищує ту, яку держава нам не віддає, перевищує суму боргу, яку ми маємо перед державною компанією НАК «Нафтогаз України». Все, крапка, приїхали…

Ось в таких умовах зараз працюють всі тепловики України.

Ні, ми розуміємо ситуацію. Що зараз дефіцит бюджету, війна, криза – це всім зрозуміло. Але в цій ситуації населення мусить сумлінно платити. Тому що відключити споживача за несплату можна від газу, від електроенергії та води. Від тепла не можна відключити. І, звичайно, рівень проплат у нас значно нижче, ніж в енергетиків і газовиків.

Отакі проблеми.

Повертаємось до твердого палива.

Основна мета реконструкції системи опалення Дубна – при будь-яких ризиках, які можуть виникати, ми гарантовано забезпечимо наших споживачів теплом з альтернативних джерел: торфобрикет, дрова…

Про дрова. Це місцеве паливо. Пелета теж. Вона може купуватись будь-де, але при тих самих цінах, звичайно, місцевий виробник повинен мати перевагу.

– Як Ви ставитеся до переходу на індивідуальне опалення квартир? Чи схвалюєте такий підхід? Питаю тому що в нас, в Дніпрі у 2021 році запланували більше тисячі багатоквартирних будинків 1-3 поверхових відключити примусово від центрального опалення.

– Кожне місто має свою специфіку. Тут не можна говорити узагальнено на всю Україну.

Є європейський досвід: частка централізованого опалення щорічно росте. Тобто там ніхто не говорить про індивідуальне. По-перше, воно дороге. По-друге, от перейшли люди на електробатареї, електрокотли, а ціна на електрику зросла. І це ще не кінець – ми розуміємо, що вона буде рости, і не всі будуть мати можливість отримувати субсидію.

Як тільки закінчиться війна, ціни будуть ринкові. Це є одна з умов нашого руху в Європу, в Євросоюз – однакові ринкові ціни. Купив на хабі в Нідерландах – і будь ласка, опалюй.

Тому цінова динаміка буде, я так думаю, досить стрімко вверх. А підприємство центрального опалення бере відповідальність, забезпечує, не потрібно нічого робити.

Подивіться, на що перетворили багатоклітинні будинки: замість одної котельні ми маємо в будинку 200 котелень! Не завжди з дотриманням технічних вимог – потенційний ризик.

Тому єдиної формули бути не може, але якщо і проводити відключення від центрального опалення, то це має бути системний процес. А не так, що будинок наполовину на центральному, наполовину – на індивідуальному. Це – розбалансування системи, погіршує якість послуг.

– Петре Віталійовичу, які Ваші висновки з проєкту по збільшенню частки твердого палива в тепловій генерації? Що Ви порадите своїм колегам з інших міст?

– В цьому сезоні 70% теплової енергії ми виробили на газу, 30% – на твердому паливі. Але щороку останні три роки частка твердого палива збільшується на 10%. Тобто наступний рік, якщо буде так, як ми змоделювали, в нас буде 50 на 50.

Тому що ще один котел доставляється твердопаливний. Попередню зиму в нас тільки півтора місяця працював один котел потужний півторамегаватний, не весь сезон. Тому така частка. Зараз він почне працювати весь сезон, другий котел – весь сезон. А ще торік в нас були проблеми в зв’язку з ажіотажем на торфобрикет. В певний момент ми працювали тільки на газу або на більшій частині газу, а з двох котлів торфобрикетних твердопаливних – тільки на одному котлі.

В цьому році торфобрикетом ми запаслися – вже закупили в об’ємі, що спожили минулоріч. Згідно плану, десь 130% від об’єму 2022-го року ми забезпечимо на 15 жовтня підприємство торфобрикетом. Закупили дрова.

Ажіотаж спав, населення менше купує сьогодні і дров, і брикетів. При такій ціні газу, яку зараз держава гарантує ще на цей сезон, – 7,96 грн/куб. м з ПДВ, без вартості транспортування, з транспортуванням десь до 10 буде, – газом опалювати оселі ну навіть вигідніше, ніж твердим паливом. При тому, що менше цих процесів супутніх: розпалити , проконтролювати, вибрати попіл.

200 тонн найкращих з тепловіддачі дров – грабових

Але тверде паливо економічно буде вигіднішим в перспективі, по цьому шляху потрібно йти. Особливо, маючи такого ворожого сусіда. Ми повинні бути готові до різних варіантів, диверсифікувати ризики.

А економічна складова щодо собівартості теплової енергії, яка виробляється з газу… Сьогодні вона один вигляд має, після закінчення війни будуть зовсім інші розрахунки.

Україна, як держава з потужним сільським господарством, яке має величезні об’єми відходів, може переробляти їх на ті самі пелети.

Дерева теж мають свої терміни стиглості, їх теж мусять вирубувати. Законно. Я не кажу про якісь незаконні рубки. Ось і дрова.

Над цим потрібно працювати. Але зваживши, по-перше, економічну складову щодо собівартості продукції різних видів палива. Ну і, звичайно, ті проблеми які несе собою природній газ, і проблеми, які можуть виникати, а саме – його наявність.

В Дніпропетровській області теж є місто поряд з лісовим місивом. Це Новомосковськ.

Ми запитали у Новомосковської міської ради, чи впроваджують вони проєкти переходу на альтернативні види палива.

«Управлінням освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради протягом двох опалювальних періодів (2021-2022 та 2022-2023 роки) для опалення двох закладів освіти закуповувало теплову енергію у постачальника, який для її вироблення використовує альтернативні види палива (пелети).

Жодних претензій до теплопостачальної організації щодо температурного режиму в закладах освіти не було, послуги надавалися відповідно до умов договору», – відповіла заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Ольга Тихонова.

Висновки, як то кажуть, робіть самі.

Олена Гарагуц

Ця публікація стала можливою завдяки фінансовій підтримці Австрійського бюро кооперації у Львові.

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: