5 травня цього року учень 8-го класу однієї зі шкіл Краматорська помер внаслідок передозування наркотичною речовиною альфа-ПВП – т.зв. «солі».
Хлопець разом із друзями придбав наркотики через Telegram-канал, а вранці його знайшли мертвим. Цю новину майже не афішували, як і багато інших подібних історій, що останнім часом трапляються все частіше.
Статистика
Сьогодні проблема вживання наркотичних речовин серед української молоді є більше ніж актуальною. За даними дослідження Українського інституту майбутнього (UIF), кожен десятий дорослий має знайомих, які вживають наркотики. Серед молоді 18-24 років – кожен п’ятий. Загалом, методом адаптивної соціології було виявлено, що наркотики вживають майже 700 тисяч українців. Варто зазначити, що ця цифра стосується лише тих, хто відкрито погодився повідомити про свою залежність. Експерти вважають, що загальна кількість українців, що вживали чи вживають наркотики може варіюватися від 1,5 до 2 млн осіб.
Джерело: Український інститут майбутнього (UIF)
Об’єктивну статистику смертей, спричинених вживанням наркотичних речовин, визначити складно. У 2013 році видання ZN.UA повідомляло, що за даними незалежних експертів від наркотиків та спричинених ними хвороб в Україні у рік помирають до 120 тисяч осіб. Зважаючи на те, що кількість наркозалежних українців зростає, можна припустити, що зараз ця цифра значно вища. За офіційними даними у 2019 році тільки від передозування загинув 421 українець, – передає GreenPost.
Разом із загальним зростанням кількості споживачів наркотиків в Україні пропорційно збільшується й кількість злочинів, пов’язаних з незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням та збутом наркотичних засобів. Згідно зі звітом Дніпропетровської обласної прокуратури, у порівнянні з 2019 роком, у першому півріччі 2020 кількість відповідних правопорушень збільшилася на 10,6%. При цьому більшість кримінальних справ відкривають щодо осіб, що зберігають наркотики без мети збуту: з 2253 кримінальних справ 1508 (майже 67%) відкрито щодо осіб, що не мали на меті поширення наркотичних засобів.
Наркотики, поширені серед молоді
Марихуана (“трава”, “шмаль”, “шишки”, гашиш та інше)
Найпоширенішим серед «легких» наркотиків в Україні є марихуана. Дослідження UIF показало, що в оточенні 31% респондентів вживають канабіс. Найбільше марихуани вживає молодь віком від 18 до 24 років: 65% молодих людей мають у своєму оточенні людей, що залежні від вживання канабісу. Марихуана також є одним із найпопулярніших наркотиків у світі: згідно із доповіддю Управління ООН по боротьбі з незаконним обігом наркотиків та злочинністю, за рік у світі канабіс вживали близько 192 млн людей.
Джерело: прес-служба ГУНП у Дніпропетровській області
Марихуана є одним із найбезпечніших наркотичних засобів. Серед основних ризиків вживання продуктів з канабісу – вплив на сердцево-судинну та нервову системи, погіршення концентрації та пам’яті людини. Проте такий вплив може проявлятися лише після років куріння конопель: передозуватися марихуаною майже неможливо.
Єдиний за всю історію летальний випадок після вживання канабісу був зареєстрований у липні 2019 року у Луізіані, США. 39-річна американка була знайдена мертвою у своїй домівці після “вейпингу” концентрату марихуани – передає NewsWeek. Проте багато медичних експертів розкритикували цю новину та висновки медиків, вважаючи що в дійсності причиною смерті стало щось інше. Кейт Хамфріс, колишній старший радник в Управлінні національної політики з контролю за наркотиками Білого дому, сказав, що якби люди могли споживати ТГК на рівнях, які уможливлювали передозування, щороку реєструвалося б набагато більше смертей.
Амфетаміни (“амф”, “фен”, “мет”, “спіди” та інше)
Другим за поширеністю наркотиком серед українців є амфетамін та похідні від нього речовини. 18% серед усіх споживачів наркотиків вживають саме амфетамін, а серед молоді 18-24 років третина усіх опитаних заявили, що мають у своєму оточенні залежних від амфетаміну осіб.
Джерело: прес-служба ГУНП у Дніпропетровській області
Амфетамін є синтетичним стимулятором, що поширюється у вигляді білого, світло-жовтого, рожевого або сірого порошку, таблеток, капсул або розчину. Розрізняють також кристалічну похідну – метамфетамін та амфетамін у вигляді пігулки – аддералл. Найчастіше амфетамін вживають інтраназально (втягуючи в ніс), але також його можуть курити, вколювати та вживати перорально.
Головні ризики для людини від вживання амфетамінів – це втрата ваги, безсоння, ускладнення у серцево-судинній системі, інсульт, судоми, а також залежність. Навіть вживання амфетаміну в помірних дозах може спричинити у людини небезпечні для життя порушення серцевого ритму, а при повторному вживанні – постійні порушення у серці. При довгостроковому вживанні амфетаміну, часто і у великих дозах, людина ризикує отримати дегенерацію дофамінергічних нейронів – у результаті втрачається здатність сприймати приємні відчуття (без речовини).
Від передозування амфетаміну людина може померти. У більшості випадків причиною смерті є проблеми з судинами головного мозку, зупинка серця, перегрів організму, поліорганна недостатність та ускладнення, спричинені внутрішньовенними ін’єкціями. Також під дією амфетаміну людина більше схильна до самогубства.
Дизайнерські наркотики (“солі”, “альфа”, “флакка”, “меф”, “спайс”, “мікси” та інше)
Дизайнерські наркотики отримали своє поширення через те, що вони зазвичай є дешевшими, а також сильнішими за впливом на психіку та організм в цілому. Поява такого типу наркотиків обумовлена бажанням постачальників наркотиків обійти встановлені законодавчі норми на заборону зберігання та поширення наркотичних речовин. Кожен з наркотиків, що описані нижче, були заборонені в Україні менше ніж 10 років тому.
Найпоширенішим серед нових дизайнерських наркотиків є альфа-ПВП, яку на слензі споживачів частіше називають “сіль” або “солі”. Це пов’язано з тим, що на початку поширення наркотика, його продавали під виглядом морської солі. Загалом, 8% українців заявили, що в їх оточенні є люди, що вживають речовину альфа-ПВП. Серед молоді 18-24 років таких людей значно більше – 29%.
Джерело: прес-служба ГУНП у Дніпропетровській області
За останні роки альфа-ПВП набула неабиякого поширення серед української молоді. “Солі”, як і амфетаміни, є психостимулятором, проте вони сильніше впливають на психіку людини, а також є дешевшими та простішими у виробництві. Саме через це за десять років альфа-ПВП (орієнтовно на ринку речовин вона з’явилася у 2011 році) стала одним із найпопулярніших наркотиків.
Іншим різновидом синтетичних катинонів є мефедрон (“меф” або “мяу”), який теж за останні роки став дуже популярним серед молоді наркотиком. Мефедрон є похідною катинону та ефедрину, що використовується у амфетамінах.
Вживання таких синтетичних катинонів, як альфа-ПВП та мефедрон, може викликати гіперстимуляцію, параною та галюцинації. Споживач може стати агресивним і завдати собі шкоди: через це речовини часто пов’язують із самогубствами та інфарктами серця. При вживанні великих кількостей температура тіла може піднятися до небезпечно високого рівня та спровокувати ниркову недостатність чи пошкодження нирок. Регулярне вживання катинонів супроводжується тяжкими порушеннями психічного та фізичного здоров’я. Доведено, що у хронічних споживачів синтетичних катинонів виникають структурні порушення в окремих ділянках мозку, що призводить до серйозних неврологічних захворювань.
Іншим різновидом дизайнерських наркотиків є синтетичні канабіноїди, що на слензі називають “спайс” або “мікси”. Цей різновид заборонених речовин є більш дешевим аналогом марихуани. В Україні тільки у 2011 році до переліку психоактивних речовин було включено «курильні суміші», до складу яких входять синтетичні канабіноїди. Загалом, 6% українців заявили, що мають у своєму оточенні людей, що залежні від цього типу наркотиків.
Джерело: прес-служба ГУНП у Дніпропетровській області
Синтетичні канабіноїди визивають ефект, подібний до вживання марихуани, проте вони є більш небезпечними для психічного і фізичного здоров’я людини. Через те, що “спайс” є достатньо новим наркотиком, вплив речовини на організм ще не повністю вивчений. Медицинську допомогу людині, що отримала передозування синтетичними канабіноїдами, ускладнює той факт, що неможливо визначити склад вживаної речовини через велике різноманіття видів наркотику.
Доступність
Що стосується доступності наркотиків – 46% респондентів переконані, що знайти наркотики легко або дуже легко, а 13% дорослих і 16% молоді знають точки збуту наркотиків поблизу свого будинку.
Джерело: Український інститут майбутнього (UIF)
У порівнянні з минулим, зараз все рідше наркотики продають із рук в руки. Найбільшим трендом останніх років є торгівля методом “закладок”: спеціальна людина, що називається “кур’єр” або “кладмен”, ховає наркотики у різних місцях на вулиці та фотографує місце “закладки”, а споживачі, оплативши наркотик, отримують адресу та фотографію у Telegram-боті.
Метод продажу наркотиків “закладками” отримав поширення через те, що споживачу не треба заводити нові знайомства для того, щоб придбати наркотик. Достатньо просто знайти необхідний канал в Telegram та оплатити товар через платіжні системи в мережі. Такий метод зручний і для постачальників речовин, адже це спрощує процес продажу наркотиків.
Детальніше про доступність наркотиків в Україні розповів Дмитро – людина, що працювала у сфері продажу наркотичних речовин у Дніпрі більше півроку.
Дмитро, скажи, будь-ласка, наскільки легко людині, яка ніколи не мала відношення до купівлі речовин, придбати наркотики у Дніпрі?
Придбати дуже просто. Зазвичай все ж це залежить від компанії, в якій знаходиться людина: саме ці люди можуть поділитися адресою наркомагазину, проте знайти його можно й самотужки, адже цими адресами розписані половина стін міста.
Де найчастіше жителі Дніпра купляють наркотичні речовини?
Частіше за все, звісно, це відбувається в Телеграмі. Ще є можливість замовити наркотики на сайтах у т. зв. “даркнеті”, проте цей метод не дуже поширений в Україні. Також залишилося ще багато людей, що продають наркотики “з рук”, тобто власноруч при особистій зустрічі. Кожного такого продавця можна вважати своєрідним наркомагазином.
Скільки приблизно наркомагазинів зараз функціонує у Дніпрі?
Навіть приблизну кількість назвати достатньо важко, адже вони відкриваються і закриваються кожного дня. Зараз, на мою думку, у місті 70-150 активних магазинів з продажу наркотиків. Також є багато людей, що продають наркотики із рук в руки та фейкових магазинів, що отримують оплату та не відправляють клієнту інформацію про місце “закладки”. Якщо враховувати це, загальна кількість може наближатися до тисячі.
На твою думку, скільки наркотичних “закладок” знаходиться в радіусі кілометра від того місця, де ми зараз знаходимося?
Я думаю, більше 300. І це тільки ті, що вважаються “активними” та готові до продажу. Також є багато тих, що лежать там давно та, наприклад, не були знайдені.
Також Дмитро показав один з найпопулярніших майданчиків для продажу наркотиків в Україні. Сайт цього майданчику можна знайти у відкритому доступі в інтернеті, знаючи лише назву. Майданчик об’єднує понад 50 магазинів у 19 областях України та, за словами Дмитра, є наркокартелем за всіма ознаками. На сайті можна знайти інформацію про майданчик, магазини, способи оплати, а також отримати пряме посилання на Телеграм-бот, через який будь-яка людина може замовити наркотичні речовини.
Перейшовши за посиланням та розпочавши сесію у Телеграм-боті, споживач отримує особистий акаунт на майданчику та має змогу обрати регіон та населений пункт, в якому він знаходиться. Далі йому залишається вибрати бажаний наркотик та оплатити товар через електронні платіжні системи. Якщо вірити даним, вказаним у цьому боті, тільки за останню добу на майданчику було придбано понад 3000 “закладок” з наркотиками.
Вражає також і кількість видів наркотиків, що виставлені на продаж у більшості населених пунктів України. Людина, яка прагне придбати наркотики, наприклад у Хмельницькому, має змогу вибрати понад 15 позицій різних видів наркотиків.
Шляхи вирішення та досвід інших країн
Існує два основних методи боротьби з поширенням наркоманії: так звана “війна з наркотиками” та медико-соціальний підхід. За даними UIF, більшість українців схиляються до першого методу: 53% респондентів вважають за необхідне змінити законодавство в бік посилення відповідальності за збут і розповсюдження наркотиків, а 36% вважають за потрібне ввести обов’язкове примусове лікування від наркоманії.
Лише 24% підтримують всеукраїнську кампанію інформування щодо наявних державних можливостей та програм лікування наркотичної та алкогольної залежності та простого і зрозумілого алгоритму дій.
Джерело: Український інститут майбутнього (UIF)
“Війна з наркотиками” (“War on drugs”), як поняття, з’явилася у середині ХХ століття у США. Це глобальна урядова кампанія, до якої були залучені кадрові військові, та яка була спрямована на протидію незаконній торгівлі наркотиками у США. Політика кампанії полягала у воєнізованих рейдах по боротьбі з наркотиками, що призвели до десятків тисяч арештів по всій країні. Пізніше до кампанії приєдналися й інші країни, а у 1961 році країни ООН підписали Єдину конвенцію про наркотичні засоби – з неї почалася всесвітня “війна з наркотиками”.
Головним мінусом кампанії стало те, що більшою мірою від неї постраждали звичайні споживачі, а не наркоторговці. Американські медіа сформували образ споживача наркотиків як головного винуватця у проблемі наркоманії. Саме стосовно споживачів було оголошено програму «нульової толерантності»: покарання за зберігання наркотиків серйозно посилилися, що призвело до фантастичного зльоту кількості ув’язнених у США — з приблизно 500 тисяч осіб у 1980 році до одного мільйона у 1990-му.
Проте криміналізація сфери наркотиків не зменшила кількість споживачів: за оціночними даними ООН, у період з 1998 по 2008 роки у світі кількість споживачів опіумних наркотиків збільшилася на 35%, кокаїну на 27%, а марихуани на 8,5%. Також не покращилася ситуація з кількістю смертей від передозування наркотиками: згідно із щорічним звітом World Drug Report Управління ООН по боротьбі з наркотиками та злочинністю, у 2018 у США понад 63 тисячі людей померли внаслідок передозування наркотиками. Це майже у 7 разів більше, ніж зареєстрована кількість смертей у 2000 році.
Джерело: World Drug Report 2018
У 2011 році Глобальна комісія з наркополітики випустила доповідь, яка засуджувала “війну з наркотиками”. У документі доводиться той факт, що війна з поширенням наркотиків призвела до посилення наркоторгівлі та організованої злочинності, обходиться платникам податків у мільйони доларів та забирає життя тисяч людей.
“Глобальна війна з наркотиками зазнала невдачі з руйнівними наслідками для людей і суспільства у всьому світі… Через п’ятдесят років після прийняття Єдиної конвенції ООН про наркотичні засоби та через 40 років після того, як президент Ніксон розпочав війну уряду США з наркотиками, терміново необхідні фундаментальні реформи в національній та глобальній політиці контролю над наркотиками“, – йдеться у доповіді.
Наразі більшість країн, що приймали участь у “війні з наркотиками” взяли курс на лібералізацію цієї сфери. Прихильниками агресивної боротьби з наркотиками залишаються країни Азії та мусульманські країни, в яких покаранням за продаж та навіть вживання заборонених речовин може бути смертна кара. Також “війна з наркотиками” активно ведеться Росією, яка на міжнародному рівні блокує будь-які спроби лібералізації наркополітики.
Альтернативою “війні з наркотиками” є медико-соціальний підхід, що полягає у реформуванні режиму глобальної заборони наркотиків. Цей метод складається з декількох етапів, направлених на зменшення шкоди від наркоманії для звичайних людей. Прихильники цього методу вважають, що наркоманія – хвороба, яку можна попередити та вилікувати.
По-перше, альтернативний метод боротьби з наркоманією полягає у декриміналізації людей, що мають наркотичну залежність, проте не завдають значної шкоди іншим громадянам. В основному це стосується учасників “нижчого” сегменту ринку наркотиків: наркокур’єрів, фермерів та звичайних споживачів, адже більшість з них є жертвами тиску та насильства зі сторони кримінальних структур. Репресивні методи, згідно із цим методом, мають бути направлені проти “великих гравців” наркоринку, обмежуючи їхній вплив.
Наступним кроком медико-соціального методу є просвітницька діяльність на основі достовірної інформації для молоді та реалізація профілактичних програм із вироблення соціальних навичок щодо взаємодії з однолітками. Найбільшого успіху у профілактиці можна досягти за допомогою спеціальних програм для певних груп ризику. Широке інформування молоді щодо наркоманії та відповідних державних програм, мають в більшості випадків попередити можливу наркотичну залежність або ж допомогти впоратись з нею, якщо людина вже зіштовхнулася з цим.
Також одним із найважливіших кроків альтернативної боротьби з наркотиками є медико-профілактична допомога та лікування для всіх, хто цього потребує. Найефективнішим методом лікування залежності громадян від важких опіумовмісних наркотиків є замісна підтримувальна терапія (ЗПТ). Вона полягає в тому, що пацієнтам, які мають психічні розлади, пов’язані з вживанням опіоїдів, вводять препарати типу метадону гідрохлорид та бупренорфіну гідрохлорид, які теж є наркотичними речовинами, проте з 2009 р. рекомендуються ВООЗ, як ефективні препарати у боротьбі з тяжкою залежністю від опіоїдів.
ЗПТ вважається ефективною через те, що споживачі опіоїдів, які не приймають участі у програмі, інфікуються ВІЛ у 6 разів частіше, ніж ті, хто отримують лікування. Також показником ефективності програми є смертність її учасників, що складає лише 25-30% від кількості смертей споживачів наркотиків, що не отримують лікування в рамках ЗПТ. Про це стало відомо з доповіді “Україна: Аналіз стійкості програм підтримуючої терапії агоністами опіоїдів у контексті переходу від донорської підтримки до національного фінансування“.
Джерело: міжнародний фонд “Відродження”
Замісна підтримувальна терапія використовується у 65 країнах світу і є найефективнішим методом боротьби з опіумною залежністю. В Україні впровадження програми ЗПТ розпочалося у 2005 році, законодавчу підтримку програма отримала у 2008 році. На сьогодні ЗПТ реалізується на базі більш ніж 230 медустанов у всіх областях України, – повідомив директор “Альянсу суспільного здоров’я” (АСЗ) Павло Скала у інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”.
Ще одним із сучасних способів боротьби із наслідками наркоманії є використання державами експериментальних моделей правового регулювання обороту наркотиків. Найпоширенішим методом є легалізація таких легких наркотиків, як канабіс. Цей метод є ефективним, адже направлений, в першу чергу, на зменшення впливу організованної злочинності та має на меті захистити здоров’я та безпеку звичайних громадян.
За даними статистичного порталу «Слово і діло» станом на кінець 2020 року вживання канабісу повністю легалізовано в Уругваї та Канаді, а обмеження використання дозволено також у 15 інших країнах, серед яких США, де зберігати та продавати марихуани можна тільки у певних штатах. Також у 16 країнах світу легалізоване використання марихуани в медичних цілях – там її можна придбати за рецептом лікаря.
Джерело: Слово і діло
В Україні медична марихуана легалізована частково: згідно з постановою Кабміну від 7 квітня, деякі препарати, що мають у своєму складі ТГК (тетрагідроканабінол), були виключені з переліку наркотичних речовин. До цих препаратів входять Дронабінол, Набінол та Набіксімолс.
Проте експерти вважають, що легалізація даних препаратів не допоможе багатьом українцям, що страждають від болю, через ряд причин. По-перше, це вартість препаратів, що починається від 700$ за одну упаковку. Другою причиною є вузька область застосування легалізованих препаратів: Набінол використовують для профілактики блювоти та нудоти після хіміотерапії, Дронабінол – для стимуляції апетиту у хворих на анорексію, а Набіксімолс – для зняття болю та судом у хворих на розсіянний склероз. Серед приблизно 2 млн українців, що мають хронічний біль, онкологічні захворювання, епілепсію та інші недуги, лише невелика частина може скористатися необхідними їм канабісовмісними препаратами.
Єгор Євтушенко, спеціально для Litsa.com.ua