У Дніпрі організували майстер-клас з миколаївського розпису. У Музеї спротиву Голодомору заняття провели майстрині Ганна Бирса та Анжела Лагода.
Як і на чому малюють традиційну миколаївку, які є секрети в техніці нанесення фарб та хто займається відродженням цього мистецтва – розповіли у Суспільному.
Цей вид декоративного малярства походить з села Миколаївка на Дніпропетровщині. Він менш відомий, ніж петриківський, але має свої особливості: сім основних кольорів, темно-зелене або охристе тло, зображення квітів проти годинникової стрілки тощо.
Розпис виник щонайменше 200 років тому в селі Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровщини, розповідають майстрині Ганна Бирса та Анжела Лагода.
На відміну від петриківки, якої розписували стіни та печі і якій притаманний білий фон, у цій техніці розмальовували в основному дерев’яні вироби – скрині.
Тому тло для розпису часто темне. Куточки скринь з практичних міркувань були помальовані чорним.
У радянські часи цей різновид розпису занепав. Сучасні майстри намагаються його відродити, орієнтуючись на зразки минувшини, збережені в родинах та в музеях.
У Миколаївці діє музейна кімната, де можна побачити давні скрині з розписом. До наших часів дійшло понад десяток таких скринь. Щороку це зібрання поповнюється.
Такі вироби є і в Музеї спротиву Голодомору в Дніпрі.
За розписом на скрині можна було визначити достаток родини. У багатих вони були яскраво й розкішно розписаними, говорить Ганна Бирса.
«Достаток – в усьому: насиченість кольорів, насиченість елементів – їх багато. Орнамент по периметру – ніби виходить із землі, сходить догори, обертається навколо і вертається знову в землю – це нескінченність… Багато червоного – кольору життя, сили, продовження роду», – каже майстриня.
Майстрів, які відроджують цей вид мистецтва в сучасній Україні, небагато – близько десятка.
Для миколаївського розпису притаманне пошарова накладання кольорів.
Малювати квітку в миколаївському стилі починають з ґрунтування білим. Тоді наступний шар – червоний – буде яскравішим.
Опанувати ази цього мистецтва прийшли і дорослі, і діти.
Техніці притаманний так званий рваний мазок.
Жовто-охристий колір – один із семи кольорів у миколаївці.
Останні штрихи додають білим – малюнок «заграв».
У музеї показували роботи майстринь Ганни Бирси та Анжели Лагоди.
Це – і картини, і прикладні вироби – кухонні дощечки.
2016 року рішенням сесії міської ради Новомосковська миколаївський розпис було визначено елементом нематеріальної культурної спадщини краю. 2021 року розпис увійшов до списку нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровської області.