Студент ДДУВС розповів, яким насправді було навчання у виші під час карантину

16 жовтня 2020 о 17:00 - 1961
Студент ДДУВС розповів, яким насправді було навчання у виші під час карантину

З 15 жовтня ДДУВС офіційно перейшов на дистанційне навчання. Наша редакція поспілкувалася зі студентом цього навчального закладу та дізналася цікаві «інсайди» щодо організації освітнього процесу у виші. З особистих причин наш герой побажав зберегти анонімність.

У якому форматі у вас проводилися заняття до пандемії та введення суцільного карантину?

У нас були лекційні та практичні заняття, ми вчилися в першу зміну. Відвідуваність була, скажімо, не ідеальною, але більшою, ніж зараз. Іноді навіть організовувалися заняття на свіжому повітрі: на криміналістиці ми проводили експерименти, робили спеціальні фотографії. Якщо взяти в процентному співвідношенні, на самостійне вивчення виносилося десь 10% матеріалу, а в основному, ми працювали в аудиторіях, детально розбирали практичні завдання, обговорювали реальні приклади з життя. У таких ситуаціях необхідна допомога викладача — ми її отримували.

Що змінилося у вашому навчальному ритмі після введення дистанційного навчання навесні?

Всі студенти перейшли на дистанційне навчання в системі Moodle. Через те, що карантин був непередбаченою ситуацією, там були відсутні записи лекцій. Виходить, щоб підготуватися до практичних занять, нам потрібно було шукати матеріал самостійно. Для вирішення практичних завдань часто не вистачало роз’яснень якоїсь статті закону. Якщо задати викладачеві питання, то, швидше за все, відповіді не дочекаєшся, тому що таких студентів, що бажають отримати пояснення, мільйон (сміється).

Під час карантину ми зіткнулися з однією глобальною проблемою — некоректно складеними питаннями та відповідями в тестах. На хвилиночку, ми за це отримуємо оцінки. Безліч листів в університетську «підтримку» не принесло результатів. Тільки з часом, коли скарг накопичилося, деякі тести були виправлені. А так тести навіть з правильними відповідями вибивали оцінку «2». Викладачі були в такому ж шоці, як і ми, адже теж не розуміли, як це все працює.

Ще одна проблема — перевантажений сайт. Уявіть: ви заходите в тест, виконуєте завдання, у вас залишилося 10 хвилин до кінця терміну здачі, і тут висвічується помилка, все «вибиває». Ви витрачаєте 3 години, щоб повернутися на ту ж сторінку, щоб все ж виконати тест. Підсумок: купа витрачених часу і нервів, купа листів у підтримку й оцінка «2».

Ви працювали в такому режимі до кінця навчального року, не відвідуючи університет, чи певні види робіт, наприклад, захист курсових або дипломних робіт все ж потребував присутності?

Так, до кінця року ми працювали в Moodle.

Щодо курсових та дипломів — важка ситуація… Навіть не хочу відповідати на це питання.

Добре. Яким був новий навчальний рік?

По-перше, всіх студентів розділили на 3 зміни: ранкову, денну і вечірню. Студентів 1-2-х курсів відправили в ранкову зміну, 3-х — в денну, 4-х — у вечірню.

Наш навчальний день починався о 16:10, а закінчувався о пів на дев’яту. Ви тільки уявіть, як з ліхтариком йдете на 6-й поверх в темному приміщенні. Напевно, просто світло вирішили на нас заощадити. Порожній універ — тільки ми сидимо.

Відвідуваність пар до цього була не надто високою, а під час карантину стала нижчої за всі очікування. У кращому випадку збиралося 6 осіб з приблизно 30 можливих. На викладачах це теж позначилося: іноді вони скасовували пари, іноді не приходили на них, а іноді використовували таких же студентів, як і ми, щоб вони просто з нами посиділи. Найчастіше ми працювали за такою схемою: прийшли 6 чоловік в аудиторію, вибрали собі по 1 питанню, відповіли на нього, нас відмітили, ми пішли. Це займає набагато менше часу, аніж 1 година 20 хвилин. З цієї причини багато однокурсників перейшли на заочну форму навчання або індивідуальний графік.

Звичайно, університет дотримувався всіх карантинних заходів — на папері. А насправді, коли при вході вимірювали температуру, іноді було видно, що термометр вимкнений, а вся ця процедура просто щоб відвести очі. У коридорах та аудиторіях усі повинні були носити маски, але цього правила дотримувалися лише деякі студенти. Викладачі теж іноді сміялися й говорили, що у них одна маска ще з травня. Тим, хто маску не носив, робили зауваження, але більш серйозних заходів не застосовували.

А чому ви не перейшли на заочну форму чи індивідуальний графік?

Тому що був на 100% впевнений, що скоро оголосять карантин. Хотів отримати роз’яснення з потрібних мені тем, поспілкуватися з викладачами довше. У деяких питаннях важко розібратися самому — потрібна компетентна думка.

Ваша система дистанційної освіти залишилася тією ж самою чи якось змінилася?

Змінилася на краще, тому що було більше часу для розробки точного розкладу та підготовки матеріалів. Тепер приходять повідомлення про майбутні заняття, викладачі більш-менш розібралися з можливостями Moodle, тому від них простіше отримати зворотний зв’язок.

Тепер кожен студент зобов’язаний увійти в систему відповідно до розкладу і виконувати всі подальші вказівки викладача. Тестів поки ще не було — щодо них поки що не можу нічого сказати.

«Лица» бажають нашому герою міцного здоров’я, жаги до знань та терпіння у протистоянні обставинам карантину та не завжди вдалим діям керівництва університету.

Раніше ми розповідали, коли треба робити тест ІФА, а коли — ПЛР, а також публікували ексклюзивне інтерв’ю з жінкою, родина якої вже стикнулася із проблемою COVID-19 та успішно її подолала.

Поділитися: