Споживання як моральний імператив

29 вересня 2021 о 10:09 - 284477

Avataradmin


Споживання як моральний імператив

Психологія «Яка різниця», що особливо поширена Україною, відкриває світу дивовижну етичну аномалію.

Виявляється, людина може бути аморальною, але при цьому зберігати порядність і дотримуватися правил пристойності. Людина з психологією «Яка різниця» зазвичай бездоганно порядна в стосунках з кожною окремою людиною та має добру репутацію в професійних та бізнесових справах. Але в неї повністю деградована громадянська (групова, національна) ідентичність, тому в байдужості, безвідповідальності та споживацькому ставленні до суспільства та власної країни вона демонструє аморальність, яка доходить до повної безпринципності.

Можна сказати, що психологія «Яка різниця» народжується з фундаментального світоглядного вибору між ідентичністю та споживанням.

В постмодерністському світі ідентичність, яка вибудована навколо цінностей, – це те, що заважає споживанню, або суттєво його обмежує. Вибір на користь ідентичності – це не тільки тягар відповідальності, приреченість на одну долю та неможливість обирати місце, де померти. Це також право бути суб’єктом в своїй країні та в своєму суспільстві (суб’єктом політичного, культурного, громадського життя тощо).

Психологія «Яка різниця», звісно, постає з вибору споживання. Треба зазначити, що коли такі «святі» речі, як сім’я та професійна кар’єра стають єдиними домінантами життя – це теж сфера споживання. Людина з чіткою громадянською чи національною ідентичністю приносить у справу сім’ї та кар’єри додатковий вимір служіння власній країні. Психологія «Яка різниця» штовхає людину шукати, де буде краще для сім’ї та кар’єри. Це дуже чітко артикулюється. Коли людина каже, що не бачить майбутнього для своїх дітей у цій країні, або заявляє, що за кордоном її професійні якості будуть дійсно гідно оцінені й вона отримує повну кар’єрну самореалізацію – це говорить психологія «Яка різниця».

Тут виникає майже риторичне питання: як суспільство розвиненої та економічно ефективної країни повинно ставитися до іноземця, який заявляє споживацькі претензії на високе суспільне положення у цій країні, але при цьому демонструє повну байдужість до громадянського життя та не відчуває ніякої відповідальності перед суспільством та країною? Мабуть, лише як до об’єкта економічної експлуатації.

Сергій Климчук

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: