Для чого створили газету-клон «Петрикiвських вiстей»

12 жовтня 2021 о 07:55 - 23994

Avatarredaktor


Для чого створили газету-клон «Петрикiвських вiстей»

Iнформацiйний вiсник «Петрикiвськi вiстi» вперше побачив свiт у далекому 1992 роцi. Його необхiднiсть була важливою i актуальною мiрою: зрозумiлими словами пояснювати незрозумiлi подiї для пересiчного жителя Петриківщини, адже державнi змiни з курсом на незалежнiсть, якi вiдбувалися в Українi, та безпосереднє вiдновлення Петрикiвського району були чи не основними критерiями iнiцiювання запуску власного друкованого видання.

На сторiнках районної газети щотижня публiкувалися новини про надзвичайнi подiї в країнi, районнi заходи та часом щемливi iсторiї жителiв Петрикiвського краю. Такi матерiали вже стали частиною iсторiї становлення, вiдновлення та розвитку Петрикiвщини, адже були використанi для друку сенсацiйних книг, таких як «Петрикiвщина: сузiря талантiв».

Рiзнi часи пережила газета: i пiднесення, i спаду, але останнi 5 років особливо вiдрiзняються утиском з боку місцевої влади.

Як вiдомо, спершу засновниками газети була Петрикiвська районна рада та Петрикiвська райдержадмiнiстрацiя. Тодi вище керiвництво, як і в багатьох інших районах Дніпропетровщини, вимагало беззаперечної покори у наданих вказiвках щодо друку. Була тотальна цензура, коли прискiпливо вичитувався до останньої букви вповноваженими владою на це людьми пiдготовлений матерiал.

Iнформацiйне свавiлля припинилося з набуттям чинностi Закону «Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації», який допомiг редакцiї, – з великими перепонами з боку можновладців, які ніяк не могли збагнути, чому вони повинні віддавати приручену газету в руки творчого колективу, – врешті-решт скинути тягар примусу та вiдчуття посiпацтва.

Нарешті на сторінках газети Петриківщини почали з’являтися нові автори, які могли вільно і сміливо висловлювати свою власну думку, свої погляди і переконання, які далеко не завжди йшли в паралель з думками місцевих царьків. Та і колектив з радістю сприйняв нововведдення, коли не обов’язково було щораз висвітлювати на широкий загал самолюбування місцевого владного прошарку у вигляді показових концертів для самих себе, у вигляді практично безпідставного вихваляння один одного на шпальтах газети та незміного постійного цькування неугодних, тих, у кого була власна думка і хто не боявся її висловлювати на загал.

І ось тут газету спiткав черговий неприємний удар: як помста за непокору, місцева влада, в особі голів тоді ще райдержаміністрації Столбченка А.А. та районної ради Коваленко Н.І., прикриваючись тоді ще районною ветеранською організацією, поставивши ту у документах засновником, вирішила вiдкрити свою газету-плагiат, навiть з созвучною назвою – «Вісті Петриківщини», та схожою титульною символікою. Газету, яка не заморочується придумати щось своє, а щоразу перетягує на свої сторінки усі нововведдення, які робила і робить газета «Петриківські вісті», ввівши цим в оману багатьох читачiв районки, бо багато хто з них і досi вiрить, що то i є справжні «Петриківські вісті».

Неначебто нічого і страшного, адже здорова конкуренція у цивілізованому суспільстві – це норма, та колектив «Петриківських вістей» зіштовхнувся з вкрай обурливими ситуацiями, коли доходило навіть до того, що високопосадовці не гребували особисто обдзвонювати постiйних рекламодавцiв, які роками були партнерами вже реформованої районки, та на бiльш вигiднiших умовах переманювали до своєї новоствореної газети.

У цьому непристойно ганебному списку беззаконня: і застосування адмiнресурсу, i вiдверте безсоромне зобов’язання, під тиском, до пiдписки усіх бюджетозалежних працівників, і заборона надавати відомості про нововедення, матерiали чи привiтання до «Петрикiвських вiстей».

На одній із оперативок пан Столбченко, після появи своєї газети, наголосив для присутніх, що той, хто ризикне піти проти нього і насмілиться виписати «Петриківські вісті», може одразу ж розраховуватися з роботи.

На жаль, люди, що працюють десятками років на своїх нагрітих місцях, не звикли мати власну думку. І їм легше жити, схиливши голови, раз по раз ствердно хитаючи на вказівки «хазяїв їхнього життя». Тож, само собою, від газети та колективу «Петриківських вістей» відсіялися підлабузники, які панічно бояться накликати на себе біду з боку верхівки.

Щодо постійних брудних плiток про закриття газети взагалi вiдбирає мову. Так вже хочеться керівництву ОТГ позбутися самостійної незалежної неупередженої газети, що скрізь, де тільки можна і не можна, не ліняться проговорювати, як заповітну мантру, що «Петриківським вістям» кінець і вони закриваються. Та ніяк не можуть втямити, що закривати газету можуть лише теперішні її засновники, а не керівництво району, яке прагне таким чином задовільнити своє неосяжне безглузде ЕГО.

Пiсля виборiв 20-го року на сторiнцi Петрикiвської громади в соцмережі чiтко зазначається, що провладна «газета «Вiстi Петрикiвщини» – єдина газета на Петрикiвщинi».

Щороку, з початком підписної кампанії, усі керівники підприємств та організацій, фермери та підприємці мусять звітувати до верхівки ОТГ про те, скільки екземплярів «Вістей Петриківщини» підписали їх працівники.

Та і у 2017 році, щоб запустити свою прикормлену газету, з районного бюджету були виділені чималі суми для безкоштовної підписки багатьом мешканцями району, зокрема пенсіонерам.

Всім цим, керівництво тодішнього району, а тепер Петриківської ОТГ, створило нерівні умови для друкованих ЗМІ на підконтрольній території.

І неналежне iнформування «Петриківських вістей» щодо запланованих заходiв на територiї об’єднаної територiальної громади йде в розрiз iз прийнятою Стратегiєю комунiкацiї зi ЗМI та не дозволяє поширювати суспiльно-важливi питання на сторінках незалежної газети.

Звісно, такий пресинг дещо пригнiчує творців, та у газети «Петриківські вісті» були, є i залишаються свої прихильники. Колектив не втрачає оптимізму та, щоб зберігати рівновагу, рухається вперед.

Редакція газети «Петрикiвськi вiстi»

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: