У переліку міської ради – 304 бомбосховища, 2 протирадіаційні та 179 найпростіших укриттів.
Більшість опитаних мною в Дніпрі переселенців укриттями не користуються. Чому? Їм не страшно чи не знають адреси найближчого укриття?
«А як же він дізнається?» – відповідає за брата – Андрія, переселенця з м. Авдіївка Донецької області – його сестра Антоніна. Родина дніпрянки Антоніни приютила родича ще у лютому 2022-го, але де знаходиться укриття, найближче до їхньої квартири на житловому масиві Клочко-6, Андрій досі не знає.
«Ми вже в Сєвєродонецьку відсиділи в бомбосховищах, тож в Дніпрі не ходимо туди», – так відповідає пенсіонер – внутрішньо переміщена особа (ВПО) Олександр, і додає: «Та ще й мама в нас неходяча».
А взагалі-то де знаходиться найближче до його теперішнього житла укриття він знає. Це школа метрах у 400-х від квартири.
З Олександром, його жінкою та онучкою ми познайомилися у Гуманітарному хабі для ВПО – мешканців Луганщини з Сєвєродонецької та Рубіжанської громад. Хаб знаходиться у Палаці культури «Металург» в Дніпрі. Тут переселенцям видають гуманітарну допомогу, можна отримати консультацію лікаря, оформити необхідні документи на допомогу від держави.
До речі, при Палаці культури «Металург» теж діє укриття. Розраховане на 200 людей, але у перші місяці Великої війни тут ховалися до півтисячі. Стільці, світло, вода, є можливість підзарядити телефони, працює зв’язок.
«Гарне бомбосховище. Ми минулий раз там перечікували повітряну тривогу, так я луганчан обдзвонювала. Зв’язок добрий», – розказує працівниця Гуманітарного хабу Ірина Вікторівна з Сєвєродонецька. Вона мешкає у смт Аули Криничанської селищної громади, що за 50 км від Дніпра, укриттям за місцем мешкання не користується.
Луганчанка Наталія про найближче до дому сховище дізналася від …дитини. Її син ходить у приватну школу поряд, і там облаштоване сховище.
«Десять метрів від будинку, – уточнює Наталія. – Дитина каже: «Мамо, там все ідеально». Але я там ще не була».
Людмила, переселенка з тимчасово окупованої території Запорізької області, не знає, чи є укриття біля ринку «Образцовий» на лівому березі Дніпра, де вона живе зараз.
«Може, я фаталістка, але якщо доля загинути, то тікай не тікай, ховайся не ховайся…
Я виїхала з окупованої території, коли не було «зеленого коридору», після двох місяців окупації. Я знала, що можу загинути в будь-який момент – ми евакуювалися під обстрілами «Градів».
Може це і неправильно, але після того всього я до смерті відношуся так: що буде то буде», – каже Людмила.
Вона виїздила з окупації разом із сином-школярем.
«Щодо збереження себе. Перебування на підконтрольній Україні території – це вже безпека», – завершує розмову Людмила.
Є й третя причина того, чому ВПО в Дніпрі не користуються укриттями: непридатність споруд. Таке бомбосховище дісталося переселенцям, які мешкають у, до цього декілька років порожній, 3-поверховій будівлі колишнього Дніпропетровського відділення Українського державного інституту мінеральних ресурсів.
«Рік тому ми бомбосховище вичистили від сміття, нанесли піддонів. Але там відбувся пожар. Зараз сміття знов туди наносили, стоїть вода після дощів», – каже Сергій з міста Кремінна (тимчасово окуповане) Луганської області.
Яким повинно бути укриття
Питання укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту врегульовано статтею 32 Кодексу цивільного захисту України (далі – Кодекс).
Так, частиною першою статті 32 Кодексу визначено, що до захисних споруд цивільного захисту належать:
- сховище (бомбосховище) – герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
- протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.
Окрім бомбосховищ та протирадіаційних укриттів, Кодексом передбачені споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.
Абзацом четвертим частини другої статті 32 Кодексу визначено, що найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження, в особливий період.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 32 Кодексу для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення – наземна або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроєктовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.
Згідно пункту 2 розділу V Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом МВС від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин.
З цією метою укриття забезпечуються:
- місцями для сидіння (лежання) – лавками, нарами, стільцями, ліжками тощо;
- ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
- контейнерами для зберігання продуктів харчування;
- виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд);
- резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо);
- первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);
- засобами надання медичної допомоги;
- засобами зв’язку і оповіщення (телефоном, радіоприймачем);
- шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).
Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту мають 22 додатки. Наприклад, у додатку № 20 «Перелік майна, необхідного для укомплектування захисної споруди» записано, що кожній споруді належить мати чотири відра, два віника і совок для сміття. №21 – «Перелік лікарських засобів та медичних виробів для укомплектування запасів медичного майна у захисних спорудах»: кожній споруді (на 100-150 осіб) – по флакону настойки валеріани, чотири різних бинта, два термометра медичних безртутних та дві термоковдри.
«Частиною п’ятнадцятою статті 32 Кодексу визначено, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об’єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування», – повідомив «Лицам» заступник голови Фонду державного майна України Леонід Антонєнко.
-
- Бомбосховище для мешканців будинків з початковими номерами на вул. Каруни, біля будівлі колишнього Дніпропетровського відділення Українського державного інституту мінеральних ресурсів, де зараз живуть ВПО
До оприлюднення інформації про укриття доклалася громадськість
Останні тижні в Дніпрі ситуація з отриманням інформації про захисні споруди цивільного захисту дещо покращилась. За позовом місцевої громадської організації «Платформа Громадський Контроль» суд Дніпровську міську раду зобов’язав оприлюднити:
- перелік сховищ цивільного захисту (бомбосховищ) на території м. Дніпра;
- перелік протирадіаційних укриттів на території м. Дніпра;
- перелік споруд подвійного призначення на території м. Дніпра, де можна укриватися мешканцям;
- перелік найпростіших укриттів на території м. Дніпра, де можна укриватися мешканцям.
«Ми додатково звернулися до міськради, щоб перелік був публічно опублікований», – каже голова правління ГО «Платформа Громадський контроль» Денис Селін.
Мапа укриттів, опублікована на сайті Дніпровської міської ради – за цим посиланням.
Перелік бомбосховищ/найпростіших укриттів – за цим посиланням.
«Але підкреслюємо: це не є повний перелік, адже якщо аналізувати систему ProZorro, можна побачити, що кошти виділялись на значно більшу кількість об’єктів і по більшості з них договори вже виконані», – акцентує Денис Селін.
Про якість дніпровських укриттів/бомбосховищ активіст повідомляє:
- станом на початок червня 2023 р. перелік найпростіших укриттів не був переданий до ДСНС, що свідчить про не повну відповідність укриттів усім нормам. Також ті найпростіші укриття, які «Платформа Громадський Контроль» та їхні прихильники відвідували, не завжди були відчинені під час повітряних тривог і для їх відкриття доводилось дзвонити по вказаних на дверях телефонах;
- можна констатувати, що є зволікання з прийняттям бомбосховищ на баланс від Фонду держмайна до міської ради. Мова йде саме про бомбосховища, які мають більший рівень захисту, ніж найпростіші укриття. І через те, що вони не були передані, відповідно, такі бомбосховища наразі в неналежному стані.
Тож мешканці і ВПО можуть допомогти громадськості, повідомляючи у разі неналежного стану укриттів або якщо ті зачинені.
Контакти:
- Департамент цивільного захисту Дніпропетровської облдержадміністрації: 770-90-19, 742-70-91; e-mail: tumns@dp.gov.ua,
- Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради: 744-30-36; e-mail: ucz_dnipro@dmr.dp.ua
Петро Грицаюк