Всупереч прямим своїм функціям державні установи відповідають нікчемними й абсурдними «відмазками» на звернення громадян про очевидні порушення законодавства.
Через фінансову скруту та складні сімейні обставини Андрій вимушений був шукати підробіток і знайшов його – охоронцем на автостоянці. Це в кінці Слобожанського проспекту, що на Лівому березі Дніпра.
Хазяїн – донеччанин Анатолій Михайлович К. – взяв одразу. На заяві велів не ставити дату – «потім».
Але ви мене оформите? – спитав Андрій.
А як же! Бо без цього – великі штрафи, – запевнив працедавець.
Умови праці – цілодобове чергування через кожні три доби – були близькі до спартанських.
Під сторожкою постійно смерділо з люку каналізації.
Взимку приміщення опалювалося електрообігрівачем, від якого ледь не чманієш. Під час блекаутів та планових відключень доводилося невідлучно сидіти без опалення попри десятиградусні морози. Власника бізнеса такі питання не хвилювали.
Натомість, він привітав з… 23 «фєвраля». Бо, як сказав, звик відзначати дату і надалі святкуватиме. Попри все і в тому числі – регулярні «прильоти» у Дніпро від тих, для кого цей день завжди лишатися зайвим приводом підняти чарки.
Влітку ж у не кондиціонованій сторожці було нестерпно спекотно.
Обіцяне офіційне оформлення не сталося і за 8 місяців.
Отримуючи щомісячно жалюгідні 4500 грн та вислуховуючи від хазяїна постійні придирки і навіть кепкування зі своїх двох вищих освіт, Андрій вирішив нагадати про оформлення.
Відповіддю стало негайне звільнення.
Я так і припускав, що це станеться. А тягнув, сподіваючись на совість підприємця і обіцяне оформлення. Спочатку думав, що я на випробувальному терміні. Але час ішов та нічого не змінювалося. По звітності бачив, що він не платить єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Потім виявилося, що і не збирався. Бо, як сказав при мені – взагалі не знає, що це таке. А ще цинічно пожартував, що для нього, мовляв, все одно, що ЄСВ, що СВО… Як я зрозумів, у нього з 8 людей, тільки 2 оформлені, – говорить Андрій.
Колеги по роботі натякнули, що з цим «донецьким» краще не конфліктувати, бо вже був випадок, коли одному з охоронців рідний брат хазяїна добряче нам’яв боки, а в самого – повсюди «криша».
Реагуючи на проявлене «роботодавцем» скотське ставлення до себе й злісне нехтування Законом, Андрій таки звернувся зі скаргами до поліції, Державної служби праці, Податкової та НАЗК.
Згодом поліція відповіла, що це – не їхня компетенція.
Податкова «взяла до уваги» і не більше.
А з Держпраці відписали, що оскільки заявник не перебував з роботодавцем у договірних відносинах, то… нічого зробити не можуть. Бо через відсутність оформлення, немає ніяких доказів восьмимісячної праці.
(Всі письмові відповіді – в наявності).
Не мало жодного ефекту і телефонне звернення до НАЗК.
Ось як «дієво» спрацювали контролюючі інстанції, захистивши затятого порушника законодавства від постраждалого й ущемленого у своїх правах громадянина. Кожна державна служба зробила у негідну справу свій вагомий внесок. Про «якісь» від 67 до 201 тисячі гривень штрафу за кожного неоформленого робітника – і близько не йдеться.
Раніше «Лица» вже писали про те, як від поліції та податкової не можна добитися закриття тютюнових лотків, що реалізують контрабандні й контрафактні вироби.
Поліція відповідає, що коли їхні співробітники приходять до лотків, то вони… зачинені. Хоча для всіх інших – завжди працюють. Безперебійно.
А податкова пише, що не може щось вчинити проти нелегала, позаяк він… нелегал. Вони контролюють лише зареєстрованиий бізнес, а тіньовий не можуть, бо не мають у своїй базі потрібних данних, зокрема інформації про код ЄДРПОУ та власника.
У такий спосіб державні служби самі спонукають працювати в тіні, адже так виявляється набагато простіше і куди надійніше.
Вочевидь, не всі «януковичі» забралися з України до бісової матері, а контролюючий державний апарат всупереч виконанню функцій, для яких він і утримується, «кришує» тих бандюків як і в минулі часи, завдаючи шкоди і працівникові, і чималих збитків – державі.
Олексій Мазур