Хто буде моніторити суддів: пропозиції від нардепів

18 листопада 2020 о 09:00 - 1897

Avataradmin


Хто буде моніторити суддів: пропозиції від нардепів

У п’ятницю, 13 листопада, відбулося засідання правового комітету, на якому розглядали законопроєкти, пов’язані з діяльністю Конституційного суду і «конституційною кризою». За підсумками комітет рекомендував включити до порядку денного два законопроєкти, а також скоротити строки подання альтернативних законопроєктів.

Про це повідомляється на сайті  Руху ЧЕСНО.

Щодо моніторингу способу життя суддів на засіданні комітету розглянули два законопроєкти: № 4292 від Юлії Тимошенко, Сергія Власенка («Батьківщина»), позафракційної Оксани Савчук і альтернативний № 4292-1 від Дениса Маслова, Тараса Тарасенка, Арсенія Пушкаренка і Богдана Торохтія («Слуга народу»). Основний включили до порядку денного і проголосували за зменшення строків подання альтернативних законопроєктів.

Законопроєкт № 4292 передбачає передачу функцій, зокрема моніторингу способу життя суддів, Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС). Згідно з пропозиціями, судді щорічно до 1 квітня подаватимуть на сайт ВККС декларацію за формою, встановленою Законом України «Про запобігання корупції».

Якщо перевірка виявляє недостовірні відомості, ВККС повідомляє про це Вищу раду правосуддя для розгляду питання про притягнення такого судді до дисциплінарної відповідальності.

Нардеп Сергій Власенко зауважив на засіданні комітету, що, оскільки ВККС зараз не працює через закон № 193, у законопроєкті ініціатори пропонують тимчасово передати ці функції Державній судовій адміністрації.

«Суд сказав, що декларування повинне залишатися, але контроль має здійснювати з урахуванням незалежності судової системи», – пояснив тонкощі законопроєкту Власенко.

Законопроєкт № 4292-1 також пропонує наділити контролюючими функціями Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

Нардеп Ігор Фріс («Слуга народу») підтримав два законопроєкти і подякував колегам, що вони вирішили «в конституційний спосіб обійти ту конституційну кризу, в якій ми опинилися. Ще раз дякую авторам (№ 4292-1 і № 4292) в тій частині, що рішення КСУ лягло в основу законопроєктів».

Руслан Князевич (ЄС) також погодився із Фрісом і висловив подяку авторам за ці законопроєкти:

«Дякую авторам і підкомітету за такий підхід. Це конституційний спосіб виконання рішення Конституційного суду, а не ті пропозиції, які є в залі».

Втім, під час обговорення нардеп Князевич (ЄС) висловив застереження, що ВККС не може бути контролюючим органом по відношенню до суддів КСУ.

«Має бути інший спосіб, можливо, створено інший орган – якась рада доброчесності. А до створення – передати, може, Вищій раді  правосуддя (або іншим). Це вирішується до другого читання», – сказав Князевич.

Михайло Новіков («Слуга народу») додав, що дані законопроєкти повинні ще пройти широке обговорення.

«Відповідно до закону України, ми маємо отримати висновки Верховного суду, Вищої ради правосуддя, Ради суддів України», – підсумував Новіков.

Павло Павліш заключив, що підкомітет рекомендує включити обидва законопроєкти до порядку денного ВРУ.

Зауважимо, що Центр протидії корупції неодноразово наголошував, що  Вища раду правосуддя блокує судову реформу.

Ми вже написали про законопроєкти, спрямовані на перезапуск Конституційного суду, а також про те, як за них голосували члени комітету.

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року Конституційний суд України за результатами розгляду подання 47 народних депутатів визнав неконституційними низку положень закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України, що стосуються зокрема електронного декларування.

Конституційний суд України констатував, що здійснення Національним агентством з питань запобігання корупції контрольних функцій за судовою гілкою влади, зокрема суддями Конституційного суду України, порушує принцип незалежності судової гілки влади.

Це рішення КСУ спричинило обурення громадськості та спровокувало акції протесту.

Після цього на позачерговому засіданні уряду за участі Президента ухвалено рішення щодо розблокування роботи НАЗК.

Президент України Володимир Зеленський запропонував як варіант розв’язання кризи, що виникла, припинити повноваження всіх чинних суддів КСУ та вніс до Верховної Ради відповідний законопроєкт № 4288.

Проте в парламенті надали перевагу проєкту № 4304, зареєстрованому спікером Дмитром Разумковим і нардепами майже з усіх фракцій та груп, який повністю відновлює дію скасованих КСУ антикорупційних норм, але не зачіпає питання самого Конституційного суду. Профільний комітет рекомендував ВРУ ухвалити № 4304 за основу та в цілому, тобто відразу як закон.

Отже, зараз народним депутатам необхідно знайти вихід із конституційної кризи, повернувши і антикорупційне законодавство, і моніторинг суддів. На засіданні цього ж комітету проголосували за включення в порядок денний три законопроєкти, спрямовані на перегляд складу суддів.

Робота в комітетах – це частина обов’язків народного депутата. Саме там обговорюють та опрацьовують законодавчі ініціативи, які згодом потрапляють на розгляд усієї Верховної Ради.

Нагадаємо, НАЗК назвало нових «щасливчиків» через рішення КСУ про декларації.

 

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: