В умовах відносного спокою заклади відновлюють свою роботу. Але перші дні війни стали випробуванням для українського ресторанного бізнесу. Хтось зневірився і закрився. Хтось переорієнтувався на волонтерство.
Про те, як цей бізнес працює за нинішніх умов, розповіли в Інформатор Гроші.
Те, що на перший погляд могло б завдати істотної шкоди, зараз ніяк не перешкоджає перезавантаженню ресторану.
Своїм досвідом поділився ресторатор Сергій Головацький. З п’яти закладів три зараз працюють як кафе та ресторани – це “Ван Гогі”, “B&B” та Time. І у всіх п’яти готують обіди та сухпайки для тероборони, лікарень та переселенців, а також збирають допомогу для бійців та нужденних. Втім, з першого дня війни повноцінно працювали “B&B” та Time, адже вони перебувають у підвальних приміщеннях та мали явні переваги щодо інших бомбосховищ – тут є і витяжка, і каналізація, і запаси води. Звісно, за умов комендантської години.
ЯК ПОЧИНАЛИ
Від 20% до 30% колективу поїхало, ще 10% сиділи вдома в паніці та не хотіли виходити на вулицю. Але 60% залишилися у строю. Першого ж дня прийшли пониклі. Адміністрація виплатила зарплату за лютий та оголосила про новий формат роботи. Буквально за два дні персонал став волонтерами-ентузіастами. “Вони зараз роблять нові рекорди і вони за Україну. На мою думку, всьому бізнесу Дніпра, і ресторанам особливо. Потрібно виходити попри прибуток, ціни”, – сказав Сергій Головацький.
ПІДТРИМКА ЗІ СТОРОНИ
За словами ресторатора, у перші дні війни дуже багато продуктів несли небайдужі мешканці Дніпра. Згодом тих, хто віддавав щось безкоштовно, ставало менше. Наразі ресторани хочуть вийти на фонди або просять людей пожертвувати грошей. Залучають іноземний капітал та дуже розраховують на нього, адже в Україні наразі грошей немає. “Фінансово — тому, що фінансами зараз набагато краще, ніж продукцією. Продукція застряє у Польщі, вона довго їде сюди кордонами. І куди простіше перекинути гроші, а тут купити з підручних коштів”, — сказав Головацький. І якщо спочатку допомоги фондів не вдавалися, то зараз розуміють, що стоїть велике питання довіри. Тому охочий допомогти матиме два варіанти оплати — або безпосередньо за реквізитами Сергія Головацького, або через фонд. Крім прохань, шукають гроші й у нестандартний спосіб. Наприклад, продали на аукціоні булаву, яку зробили друзі Сергія.
ДОВІРЯЙ, АЛЕ ПЕРЕВІРЯЙ
На жаль, і волонтери не всім довіряють. Досвід навчив. Був випадок, коли ресторан та ще одна організація годували один і той самий блокпост, але про таку подвійну допомогу не знали ні ті, ні інші. Наразі волонтери домовилися між собою, синхронізували постачання та “лазять” порушників, якщо бачать, що хтось ставляться до цього легковажно – тиждень ніхто їх у місті не годує. А команда зрозуміла, що спілкуватися треба по горизонталі, тобто не з генералами, а з бійцями в окопах і питати у них, чого і скільки треба. Було б ідеально, якби волонтерам надсилали фото людей, яких ця допомога доходить.
Раніше «Лица» також писали про «Осіб, пов’язаних з державою-агресором» – хто це, згідно законодавства.