Ніякої демократії США в Афганістані ніколи не хотіли будувати.
Операція США була відповіддю на теракт 11 вересня, коли адміністрація Буша-молодшого вирішила, що краще знищувати терористів на ворожих територіях, де вони тренуються, ніж потім отримувати від них теракти на власній території.
І ця мета була досягнута – у США за 20 років не відбулося жодного масштабного теракту, а Осама бен Ладен, якому таліби надавали притулок, був знищений на території сусіднього Пакистану.
Але війна затягнулася, стала непопулярною, і спочатку Трамп, а потім Байден зважилися вивести війська.
Бо США завжди діють лише у власних інтересах. Втім, як і будь-яка інша розвинена країна, якщо хоче вижити у світовому хаосі.
Для України урок звідси примітивно простий. Україна цікава світу рівно настільки, наскільки її інтереси корелюють із інтересами ключових країн. І майстерність будь якої, зокрема, української дипломатії полягає не в тому, аби істерично кричати – «Чому ми не в НАТО?» чи писати відосики до кандидатів у німецькі канцлери, а в тому, щоби системно доводити світові, що підтримка України – це в інтересах Заходу.
І, звісно, робити це Україна має винятково у власних інтересах.
Простіше кажучи, Україна просто має знайти своє місце на геополітичному «ринку». Це може бути і роль надійного форпосту протидії російській експансії, і/або зразкова модель реформування країни, або просто надійного партнера з великим ринком та логістикою.
Звісно, аби це все робити, потрібно хоча би трохи розуміти суть світових процесів. Бо на відміну від наших співвітчизників світ не цікавлять «шуточкі» та шоу у стилі 95 кварталу.
Сергій Таран
Довідка:
Сергій Таран (нар. 1969 р у Києві) – український політолог. В минулому – журналіст. Співзасновник Інституту масової інформації (1995) — експертної організації, яка опікується захистом свободи слова в Україні. Депутат Київради від партії ЄС.