До сих пір «реалізуємо розроблену Комуністичною партією програму житлового будівництва».
В Україні досі чинний Житловий кодекс Української радянської соціалістичної республіки у складі СРСР, який був введений в силу 30 червня 1983 р. постановою Верховної Ради УРСР. Його підписали голова Президії Верховної Ради Української РСР Ватченко Олексій Федосійович та її секретар Хоменко Микола Григорович.
«Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального та культурного рівня життя народу, Радянська держава послідовно реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового будівництва.
Високі темпи розвитку державного і громадського фонду на основі державних планів, заходи, яких вживає держава по сприянню кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, створюють необхідні умови для забезпечення гарантованого Конституцією СРСР і Конституцією Української РСР права громадян на житло», – йдеться в преамбулі документу, опублікованого в розділі «Законодавство» порталу Верховної Ради України.
Проте поряд, у статті 46 записано, що позачергово жиле приміщення надається державою, зокрема:
«особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу та яким встановлено інвалідність».
«Лица» звернулися до члена громадської організації «Всеукраїнський комітет оборони прав людини», дніпровця Устименко Костянтина Григоровича, який був репресованим у 1988-1990 рр.
«Будучи щирим комуністом, вірячи в рівність усіх членів КПРС, Устименко звертався з листами в партійні органи, в яких критикував керівництво Дніпропетровського обкому КПРС.
Саме це стало причиною заочної постановки його на психіатричний облік в міському психоневродиспансері: з точки зору верхівки КПРС люди, які критикували їхні дії, були божевільними. Це була усталена практика. Чимало людей, обвинувачуваних в антирадянській агітації і пропаганді, отримували від психіатрів «вялотекущую шизофрению» або інший діагноз і потрапляли за судовими рішеннями на примусове лікування в закриту психлікарню до тих пір, поки не давали підписку про відмову від суспільної активності», – писав про Устименка голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Захаров Євген Юхимович.
Костянтин Устименко відреагував на питання журналістів про 38-му річницю Житлового кодексу УРСР такими словами:
«Вважаю, думка громадян України про ставлення депутатів до законів і Конституції в останні роки склалася цілком чітка і змінити її через публікацію в поважній інтернет-газеті не вдасться.
Підкріпити сформовану думку новими фактами? Тут мені пригадується старий анекдот, коли ловили розповсюджувачів антирадянських листівок.Вночі зловили розклеювача листівок, привезли до міліцейського відділення, і з’ясувалося, що в листівках немає тексту. Затриманий пояснив: «А що писати, коли й так все ясно!».
Проєкт Житлового кодексу України був опублікований 14.06.2021 на сайті Міністерства розвитку громад і територій України. Зауваження і пропозиції приймаються на електронну адресу до 30.06.2021: HeleskuKI@minregion.gov.ua
Результати публічного громадського обговорення розмістять на офіційному вебсайті Мінрегіону.