20 жовтня Печерський районний суд Києва заочно арештував колишнього прем’єр-міністра України Миколу Азарова. Це рішення дозволяє українським правоохоронцям розпочати процедуру екстрадиції Азарова.
Про це повідомляє Главком з посиланням на Офіс генпрокурора.
“Також прокурори звертатимуться до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia)“, – заявили в Офісі генпрокуратура.
Азарова заочно арештували у справі про підписання так званих Харківських угод. Колишнього українського прем’єра підозрюють у вчиненні державної зради, оскільки підписання вищезгаданого документу дозволило Росії посилити військову присутність в Криму, що сприяло подальшій окупації Кримського півострову.
Трохи раніше, 7 жовтня суд заочно арештував також колишнього президента Януковича у справі Межигір’я.
Ще 19 березня РНБО запровадила максимальні санкції проти низки колишніх українських політиків і силовиків, які переважно втекли до Росії після падіння режиму Януковича. Під нові санкції потрапили сам колишній президент Віктор Янукович, колишні прем’єр-міністр Микола Азаров, міністр оборони Павло Лебедєв, міністр освіти Дмитро Табачник, генпрокурор Віктор Пшонка, бізнесмен Сергій Курченко, нардеп Вадим Колесніченко та інші, загалом 27 осіб.
Також слідчим ДБР за погодженням з прокурором Офісу генпрокурора повідомлено про підозру колишньому прем’єр-міністру України Миколі Азарову у вчиненні останнім державної зради за попередньою змовою групою осіб. Справа стосується сприянню окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Паралельне розслідування у справі щодо Харківських угод веде Служба безпеки України. У серпні спецслужба оприлюднила низку повісток про виклик на допити колишніх і теперішніх високопосадовців у кримінальному провадженні за статтею «Державна зрада».
Зазначимо, що 11 березня Рада нацбезпеки і оборони доручила Службі безпеки України з’ясувати, як народні депутати шостого скликання Верховної Ради голосували за Харківські угоди у 2010 році та у разі підтвердження ознак державної зради – порушити проти них кримінальні справи за ст. 111 Кримінального кодексу України.
Що таке Харківські угоди
21 квітня 2010 року у Харкові підписана «Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту на території України», яка подовжила термін перебування ЧФ РФ у Севастополі до 2042 року, в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів. У пресі ці домовленості отримали назву «Харківської угоди».
27 квітня 2010 року нардепи від опозиції спробували зірвати ратифікацію Харківських угод, однак зустрілися з небаченим досі тиском з боку влади.
Через два тижні після анексії Криму, Державна дума РФ денонсувала три україно-російські угоди 1997 року, що стосувалися параметрів поділу Чорноморського флоту, статусу його перебування в Україні, взаєморозрахунків з цього питання, і «Харківську угоду» 2010 року.