Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук виступив на засіданні Сеймику Нижньосілезького Воєводства.
Микола Лукашук розповів про ситуацію, яка склалася на Дніпропетровщині. Про удари ворожих ракет, руйнування, жертви, кількість переселенців у регіоні, а також хід посівної.
Про це голова Дніпропетровської облради сказав на засіданні Сеймику (орган територіального самоврядування в Польщі – ред.).
Як інформує пресслужба облради, Дніпропетровщина та Нижня Сілезія є багаторічними партнерами, які активно співпрацюють в гуманітарній та культурній галузях, обмінюються науковими досягненнями й здобутками у сфері місцевого самоврядування.
Наводимо виступ повністю:
«Шановне панство! Брати і сестри поляки! Для мене велика честь виступити на сьогоднішній сесії Сеймику Нижньосілезького Воєводства, перед справжніми друзями як Дніпропетровщини, так і всієї України.
Українці і поляки мають давню спільну історію, однакові демократичні цінності, погляди і прагнення спільного європейського мирного майбутнього.
24 лютого вся Україна прокинулася в іншій реальності. Ворог прийшов в наш дім і розпочав геноцид українського народу. І однім з перших, хто підставив своє плече в ці страшні для нас дні, були саме ви, наші польські брати і сестри. Ви залишаєтеся з нами, підтримуєте і вболіваєте за нас. Немає таких слів, які можуть в повній мірі передати вдячність українців величному польському народу.
Нам з вами вдалося створити справжній потужний союз. Це щира дружба і взаємоповага. Дніпропетровщина та Нижня Сілезія є багаторічними партнерами. Ми активно співпрацюємо в гуманітарній та культурній галузях, обмінюємося науковими досягненнями, здобутками в сфері місцевого самоврядування.
І зараз, коли ми переживаємо ці буремні часи, що сповнені викликами для всієї нашої країни: для військових, посадовців, цивільних громадян, – Республіка Польщі і Нижньосилезьке Воєводство, як справжній друг, простягнули нам руку допомоги. І ця співпраця по-справжньому цінна для Дніпропетровщини.
Санітарні спецавтомобілі Mercedes, гуманітарна допомога для внутрішньо переміщених осіб, медичні товари, аптечки, тактична медицина тощо, та спеціалізоване медичне обладнання на суму понад триста тисяч доларів, – а саме стільки ми вже отримали від вас протягом цих страшних кривавих місяців війни. Ми дякуємо вам за ваш внесок у нашу перемогу, за вашу підтримку, яку цінуємо і яку будемо пам’ятати завжди.
Наш регіон, Дніпропетровська область, має 7 районів, і до війни тут проживало більше 3-х мільйонів осіб.
Сьогодні навколо Дніпропетровщини знаходяться чотири фронта: херсонський, харківський, донецький, запорізький напрямки.
Два наших найбільших райони, це Криворізький і Синельниківській, в яких проживає більше мільйона громадян, і це не враховуючі переселенців, межують з найгарячішими напрямками і регулярно піддаються ворожим обстрілам як ракетами, «градами», артилерією, так і касетними мінами, що заборонені міжнародними конвенціями.
Руйнування житла цивільних, численні руйнування соціальної інфраструктури. На початку травня ворог обстріляв одну з громад в Синельниківському районі, внаслідок чого там було пошкоджено двадцять п’ять житлових будинків, школу, дитсадочок, сільський клуб, два магазини.
Також під обстріли кілька разів на тиждень потрапляють місто Зеленодольськ і селища Криворізького району. Це мирні населені пункти, в яких немає жодних військових. Але російські окупаційні війська все рівно гатять по наших цивільних, по наших селах, по нашим містам. Все це змушує наших мешканців покидати свої домівки і шукати більш безпечних умов.
Ворожі атаки відчуло на собі і місто Дніпро. На самому початку вторгнення, до обласного центру прилетіли ракети. Було вщент зруйновано аеропорт. В який лише протягом одного дня – 10 квітня – влучило три ворожих ракети. Тоді внаслідок обстрілу поранення дістало п’ять рятувальників, серед них і пресофіцерка Державної служби з надзвичайних ситуацій. Молода дівчина, якій зробили вісім операцій.
А минулого тижня російські окупанти поцілили в старішу переправу Дніпра – Амурський міст у середмісті. Ви лише уявіть: ви їдете вечором додому, до своїх рідних, до своєї родини, коли поруч з вами в центр міста прилітає ворожа ракета.
Ну, хіба таке можливо в центрі Європи в ХХІ-му столітті?
А виявляється, можливо.
Вся ця війна, яку російська федерація веде проти України, від неї постраждали також наші аграрії. Вони розпочали посівну, а тепер замість того, щоб обробляти землю, вимушені чекати, коли їхні поля розмінують сапери. Військові сапери.
Російські окупанти «засіюють» наші території касетними мінами і боєприпасами. За два місяці повномасштабної війни фахівці вже знешкодили більше 1.700 вибухонебезпечних предметів. І шестеро громадян нашої області загинули, підірвавшись на цим мінах.
Під обстріли потрапили також аграрні підприємства: склади з добривами, ангари з технікою, а також елеватори, в яких зберігається зерно.
Вже два таких об’єкта в області частково зруйновано, і ми вважаєм, що цими діями російські окупаційні війська-загарбники навмисно створюють загрозу продовольчій безпеці не лише України, але й інших європейських держав.
Окупанти добре розуміють, що елеватори не становлять жодної небезпеки чи загрози. Втім все одно випускають по ним свої заряди та ракети.
Від початку військової агресії Дніпропетровщина прийняла велику кількість переселенців. Тільки станом на сьогоднішній день в області мешкає понад 220 тисяч внутрішньо переміщених осіб, 53 тисячі з який – це діти. Ви тільки вдумайтеся: 53 тисячі дітей! Це маленьке місто.
Частина переселенців у нас проживають за власний рахунок, частина – перебуває на утриманні нашої громади. Ми забезпечуємо людей житлом, харчуванням, їхні діти дистанційно навчаються в школах нашої області (а нині таких школярів у нас вже майже шість тисяч).
Найбільше переселенців проживає в двох містах: це в Дніпрі та в Кривому Розі. І саме Дніпро, як обласний центр, став тим самим гуманітарним хабом для внутрішньо переміщених осіб.
За цей період війни послугами тільки залізничного вокзалу Дніпра скористувалися майже півмільйона громадян.
До Дніпропетровської області вже переїхало чотири підприємства з Донеччини, з Луганщини. Перевезли обладнання, сировину. Їм допомогли знайти приміщення для роботи та розселити людей. Відбулася релокація підприємств. Запрацювали такі підприємства донецького регіону як Краматорський завод спеціального кріплення.
Окрім цього, до нас евакуювалися чотири вищих навчальних заклади та чотири технікуми з Донбасу. Їхні викладачі відновили дистанційне навчання студентів.
Також, Дніпропетровщина продовжує приймати поранених військових і цивільних громадян. Наша героїчна Обласна лікарня Мечникова, фахівці якої вже на протязі восьми років війни на Донбасі врятували тисячі захисників України, продовжують цей порятунок і зараз. Досвідчені фахівці, в яких за плечима неоцінений досвід, вдень і вночі чергують біля бійців.
Ще один такий потужний медичний заклад – це Обласна дитяча лікарня. Рік тому ми провели реорганізацію закладу, приєднали до лікарні перинатальний центр. І тим самим перетворили її на сучасний медичний комплекс, в якому діти можуть отримати допомогу від народження до 18-ти років. І зараз цей комплекс, фактично, обслуговує п’ять областей: Харківську область, донецьку область, Запорізьку, Херсонську і власне нашу, Дніпропетровську.
Саме в наші обласні дитячі лікарні доправляють поранених малюків та підлітків з цих регіонів, і лікарі нашої області проявляють неабияку мужність та стійкість, працюючі цілодобово, сім днів на тиждень, двадцять чотири години на добу.
На нас зараз, на Дніпропетровщині, лежать великі відповідальність і навантаження. Тим не менш, ми тримаємо свій фронт, завдяки підтримці друзів і партнерів.
Ми вирімо в наші Збройні Сили. Віримо в нашого Президента. Володимиру Зеленському вдалося об’єднати навколо України більшість країн світу. І завдяки цьому єднанню нині ми продовжуємо цю боротьбу.
Брати і сестри поляки! Завдяки вашій підтримці Європа усвідомлює всю небезпеку, яка нависла не тільки над нашою державою, але й над іншими країнами. Тому що зараз Україна бореться на лише за свою незалежність і свою свободу. Україна бореться за свободу всього цивілізованого світу.
Минулого тижня Анджей Дуда сказав: «Між Польщею та Україною більше не буде кордонів». І я щиро вірю, що зовсім скоро ці слова вашого Президента справдяться.
Ми дуже вдячні за вашу підтримку! І я впевнений, що вже зовсім скоро ми почуємо два важливих слова, яких чекає вся Україна: «Україна перемогла». І це буде наше спільне досягнення і спільне свято. Тому що разом ми – сила.
Дякую за увагу».
У відповідь на виступ Миколи Лукашука голова Сеймику Нижньосілезького воєводства Анжей Ярох зазначив:
«Ми також чекаємо на перемогу України! Ми усвідомлюємо, що ви – на першій лінії фронту. Впевнені, ви можете затримати цей наступ, ми під величезним враженням від того, як Україна бореться, відстоюючи свої цінності, свободи та принципи.
Коли ми тільки дізналися про напад на вашу державу, одразу скликали засідання Сеймику. Ми виділили 2,5 млн злотих на підтримку українців. Найближчим часом ми також готуємось відправити гуманітарну допомогу Дніпропетровській області.
Будемо і далі вас підтримувати! Ми включимося у відбудову України після вашої перемоги. Нехай живе вільна Україна!».