Прекрасний документальний фільм від Bloomberg про «Зоряні ворота» Сема Альтмана та Дональда Трампа, один із найамбітніших технологічних проєктів в світії.
У штаті Техас, де люблять усе гігантське – відстані, машини, бургери, стейки – створюється інфраструктура штучного інтелекту вартістю 500 мільярдів доларів.
Для розуміння масштабу проєкту: заплановано будівництво кампусу площею майже 500 га, 400 000 GPU-чипів Nvidia у восьми будівлях (подивіться у фільмі, як вони все це зібралися охолоджувати), енергоспоживання 1,2 Гігавата, початкові інвестиції 100 мільярдів доларів із планами розширення до 500 мільярдів доларів до 2029 року.
Навіщо це потрібно.
Альтман бачить 2025 рік як період, коли AI-агенти виконуватимуть роботу, яку вже вміють робити люди (останні оновлення ChatGPT якраз про це), а 2026 рік як час значного наукового прогресу завдяки ШІ. Усе це він вже озвучував в іншому інтерв’ю, про яке я писав кілька тижнів тому.
Запит до ChatGPT споживає у 10 разів більше енергії, ніж пошук у Google. До 2035 року дата-центри можуть споживати понад 8% електроенергії США.
Альтман каже, що інвестиції у 500 мільярдів доларів покривають потреби в обчислювальних потужностях на найближчі роки, виходячи з їхніх прогнозів зростання.
Проєкт позиціонується як критично важливий для підтримання технологічного лідерства США в AI-гонці проти Китаю. Трамп представив його як проєкт національної безпеки, який забезпечить американську перевагу у сфері штучного інтелекту.
Очікується, що проєкт допоможе економічному розвитку США, хоча частини фільму про створення робочих місць звучать сумнівно. Зрозуміло, що такий гіга-датацентр максимально автоматизують.
У фільмі беруть інтерв’ю в Сема Альтмана, Масайосі Сона, CEO SoftBank, який очолює фінансову частину проєкту (тут відразу згадуються інвестиції SoftBank у WeWork), та Чейза Лохміллера, CEO Crusoe, компанії, що відповідає за фізичне будівництво.
Лохміллер підкорив п’ять із семи найвищих гірських вершин, працював у сфері фінансаів, залишив її заради криптовалют і мав ідею добувати біткойн біля свердловин видобутку нафти (там спалюється газ, а він хотів цей газ використовувати для виробництва енергії), пізніше він заснував crusoe.ai.
Можливо, під час підкорення гірських вершин усі ці ідеї їм і були придумані. Тут згадується Ilia Kenigshtein, який завжди повертається з альпіністських експедицій із новими крутими ідеями.
Фільм надзвичайно об’єктивний, у ньому добре показані ризики та невизначеність.
Наприклад, поточні фінансові результати учасників: OpenAI зазнала збитків у 5 мільярдів доларів у 2024 році. Але, знову ж таки, коли це зупиняло SoftBank, як у випадку з WeWork?
Найцікавіше зауваження це поява китайської компанії DeepSeek, яка продемонструвала можливість створення ефективних AI-моделей із набагато меншими витратами. Це поставило під питання необхідність мегапроєктів масштабу «Зоряних воріт». Але ж Техас зі своєю любов’ю до всього гігантського, модний зараз OpenAI, SoftBank зі схильністю до ризикованих інвестицій і Трамп, переконаний, що Китай вони перевершать.
Цікаво про місто, в якому це все будується. Воно надало проєкту дисконт у 85% на податок на майно. У фільмі один із співробітників мерії на питання «Чи не багато це?» дуже добре відповідає в дусі «Ми не дивимося на це як на втрату 85% чогось, ми дивимося на це як на 15% від мільярдів, для нас це мільйони на мощення вулиць та зарплати поліцейським, а це те, що й має робити адміністрація».