ДніпроTV, або як дніпряни оплачують політичну рекламу мера

14 вересня 2020 о 13:11 - 7787
ДніпроTV, або як дніпряни оплачують політичну рекламу мера

У Дніпрі близько 100 комунальних підприємств. Більше — лише в Києві. Частина з них є природними монополіями, як от “Дніпроводоканал”, та традиційно є збитковими — через борги населення та проблеми зі встановленням тарифів. Інша частина працює в конкурентних галузях, змагаючись з приватними компаніями.

Але чи чесна ця конкуренція? Чи здійснюють можновладці на такі комунальні підприємства політичний вплив на свою користь? Давайте подивимося на прикладі КП “Дніпровська міська студія телебачення”. Тим паче, що в Україні стартувала передвиборча кампанія до місцевих рад. 

Неприбутково-дотаційне

Телеканал «ДніпроTV» належить громаді Дніпра. Він діє у формі комунального підприємства. Основне його спрямування – висвітлення подій у місті. 

Телеканал є геть нерентабельним: підприємство самостійно не окуповує витрати на свою діяльність. 

У 2019 році комунальне підприємство всього на свою діяльність витратило 15,5 млн грн (це сума собівартості продукції разом з адмінвитратами), а доходів від реалізації продукції отримало всього 352 тис грн. У 2018-му та 2017-му роках різниця між витратами та доходами від реалізації продукції була ще набагато більшою. 

Збитки телеканалу покривають дотаціями з бюджету міста. І кожного року апетити ростуть. У минулому році в телеканал “влили” 15,3 млн грн, але медіа завершило рік зі збитком у 170 тис грн. У 2018 році комунальне підприємство отримало майже 11 млн грн дотації з бюджету і завдяки чому завершило рік з прибутком — 20 тис грн. У 2017-му вони отримали 7,4 млн грн дотації та завершили рік також з прибутком — у 4 тис грн.  

Інструмент політичної боротьби

Телеканал працює на відкритому медіаринку Дніпропетровщини та конкурує з іншими телеканалами, такими як 34 канал, 11 канал, 9 канал, Відкритий, D1, UA:ДНІПРО та ОТВ.

Держава вже фінансує суспільне телебачення на національному і регіональному рівні (у Дніпрі — UA:ДНІПРО). На ньому побудована складна система нагляду і управління — це робить його відносно незалежним від влади. 

Кардинально інша ситуація з “ДніпроTV”, який “відпрацьовує” отримані з бюджету кошти, “обслуговуючи” місцеву владу. 

Якщо сформулювати редакційну політику телеканалу коротко, то вона така: про Дніпро та “своїх” — тільки добре, а про інших — як завгодно. Наприклад, на “ДніпроTV” критикують обласну та центральну владу, партію “Слуга народу” та ймовірних конкурентів мера на виборах міського голови. 

Проте, елементи дизайну політичної партії “Пропозиція”, членом головної ради якої є Борис Філатов, “гармонійно” інтегрувалися у дизайн передач “ДніпроTV”. Або, навіть навпаки. 

В середині червня, ще до офіційної презентації партії “Пропозиція”, на комунальному телеканалі почали з’являтися передачі із серії “Люди Пропозиції”, дизайн яких нагадує дизайн промерської партії. 

Коли заходиш на Youtube-канал “ДніпроTV”, складається враження, що він просто перефарбувався у кольори партії мера та перетворився у пропагандистський політичний проєкт. 

Станом на кінець серпня — початок вересня 2020 року

Але про таку мету у статуті комунального підприємства нічого не йдеться.

Крім того, у лютому поточного року на телеканалі змінилось керівництво. Три джерела «Детектора медіа», не пов’язаних між собою, повідомляли, що відбулось “переформатування у зв’язку з підготовкою мера Дніпра Бориса Філатова до місцевих виборів”. 

Тож, як бачимо, комунальне підприємство «Дніпровська міська студія телебачення» не просто висвітлює діяльність міської влади, а ще й, вочевидь, служить “політичним інструментом”. А чи потрібні Дніпру такі комунальні підприємства? 

Центр економічної стратегії нещодавно провів дослідження комунальних підприємств в обласних центрах України. Дослідники зазначають: щоб комунальні підприємства не використовувались задля політичного піару, варто максимально обмежити політичний вплив на них. 

“Комунальними можуть залишитись лише ті підприємства, що надають суспільно важливі послуги і які є природними монополіями — водопостачання, метрополітен, культурні заклади тощо. На них мають бути створені професійні наглядові ради, які б могли обирати директора КП та несли відповідальність за виконання поставлених містом цілей, а також варто максимально залучати приватний капітал (продаж частки акцій, концесія тощо)”, — зазначає Богдан Прохоров, економіст Центру економічної стратегії. 

Він додає, що решта КП, що працюють на конкурентних ринках — такі як комунальні телеканали, аптеки, охоронні фірми тощо — мають бути приватизовані або ліквідовані. 

“Міська адміністрація не має займатися бізнесом, і тим паче покривати його збитки з міського бюджету. А відповідні послуги можна закуповувати через Прозорро.

Першим кроком до позбавлення сектора комунальних підприємств від політичного впливу має стати інвентаризація всіх КП. Місто має чітко визначити, в яких сферах КП йому потрібні і з якою метою”, — резюмує Прохоров. 

Нагадаємо, що багато комунальних підприємств, на базі яких працювали редакції газет та інших засобів масової інформації закрились або були приватизовані в рамках реформи комунальних і державних медіа у 2016-2019 роках. 

Матеріал написаний у співпраці з Центром економічної стратегії

Поділитися: