Вся країна ходором ходить не від успіхів на фронті, не від перемог на світовій арені, не від соціальних, духовних чи технічних досягнень, а через питання працевлаштування та розташування 33-річного дурня з його десятком негідників.
Цим дійсно має жити суспільство? У цей момент своєї історії? Чому?
Це ж яку треба було створити вирву жадібності, пороку, лицемірства, спраги влади, нарцисизму, щоб отримати такий соціальний та інформаційний ефект?
Який же був рівень викривлення, відхилення від духовної норми, чому не можна було на більш ранньому етапі вилікувати цю проказу?
На поверхню мимоволі виходить питання масштабу державної брехні.
Достатньо було спостерігати тиждень за цим персонажем, щоб зрозуміти, що їм рухає ненаситне прагнення до збагачення. Але якщо він так довго був частиною державного управління, формував економіку, внутрішню політику держави, інформаційне спотворення, то що тоді із самою державою?!
Той, хто вміє бачити причини та наслідки у політичній сфері, чудово розуміє, що операцію з видалення пухлини було здійснено зовнішніми силами. Не тому, що вони там високо духовні чи чесні, а тому, що масштаб їхніх інвестицій став несумісний із логікою тотального крадіжки.
Зупинимося поки що на цьому моменті, щоб як слід усвідомити його, а потім перейти до подальшого міркування та прогнозів наслідків.