Чому ВПО у Дніпрі не можуть знайти житло

Про роль та відповідальність міської влади.

У Дніпрі, серед новозведених житлових комплексів та сучасних споруд, ховається одна з найбільших соціальних проблем – проблема житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). У нелегкій ситуації сьогодення більшість переселенців сподіваються на соціальне житло від держави чи місцевих громад. Однак, реальність нерідко виявляється суворішою. Більшість змушені самостійно шукати житло, а допомога від міської влади Дніпра обмежується тимчасовим розміщенням.

Чи є реальним варіантом для влади лише оренда житла для внутрішньо переміщених осіб у місті Дніпро? Яка справжня роль комунального підприємства «Муніципальне житло», а також  департаментів житлового господарства та соціальної політики ДМР у розв’язанні проблеми з житлом для ВПО у Дніпрі? Деталі – у статті.

Житлова криза: куди у Дніпрі розміщують переселенців?

Проблема з житлом для внутрішньо переміщених осіб у Дніпрі залишається актуальною та нагальною. За офіційною інформацією, кількість ВПО, які потребують тимчасового притулку, виявляється набагато більшою, ніж доступні ресурси.

На початку лютого 2024 року відбувається активний процес заселення ВПО у місті. Згідно з інформацією департаменту соціальної політики ДМР, зареєстровано 181 850 ВПО, з них понад 80% (149 307) — особи, які перемістилися після 24 лютого 2022 року.

У відповіді департаменту соціальної політики на запит про отримання публічної інформації повідомляється, що у ДМР створено робочу групу з питань заселення для тимчасового проживання ВПО (розпорядження міського голови від 2 квітня 2021 року).

Згідно з цим документом, департамент соціальної політики міської ради здійснює заселення ВПО лише виключно до двох гуртожитків для тимчасового проживання. Вони перебувають на балансі Комунального підприємства «Жилсервіс-5», директором якого є Олександра Тітова. КП підпорядковано департаменту житлового господарства ДМР.

Зазначені гуртожитки розташовані за адресами: провулок Архітектурний, будинок 2 та провулок Ялицевий, будинок 5. При цьому, кількість ВПО, які звернулись із заявами на проживання у цих об’єктах, складає 438 осіб. Відповідно до наданих даних, кількість ВПО, які звернулися із заявами, перевищує загальну кількість місць в гуртожитках.

Також в департаменті повідомили, що в приміщеннях комунальної власності функціонують два центри тимчасового проживання.

Перший – «Центр тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку та людей з інвалідністю, евакуйованих з гарячих точок», який опікується Громадською організацією «Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан Добра». Цей центр розташований за адресою: просп. Сергія Нігояна, будинок 53-Ж і має місткість близько 150 осіб, розрахований на осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб разом із супроводжуючими.

Другий – шелтер переселенців Луганщини, який утримується Громадською організацією «Світло культури». Він знаходиться за адресою: пров. Ялицевий, будинок 5 і має місткість близько 140 осіб.

За інформацією департаменту соціального захисту населення, станом на січень 2024 року кількість громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку з числа внутрішньо переміщених осіб, складає 10 осіб.

Для того, щоб стати на облік, ВПО повинні звернутися до департаменту соціальної політики з пакетом документів. Проте, цей процес часто є дуже тривалим.

Дізнатися про заселення до шелтеру переселенців Луганщини можна за номером: (050) 925-11-52.

Номер телефону центру «ЯМаріуполь»: (067) 345-15-55.

До центру тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку та людей з інвалідністю можна звернутися за номером: (068) 177-31-00.

Аби отримати допомогу у пошуку житла також можна звернутися на гарячу лінію для постраждалих внаслідок війни: 0-891-203-304.

Крім того, на офіційному сайті Дніпровської міськради вказані цілодобові номери Координаційного штабу волонтерів: (099) 500-71-17, (097) 500-71-17.

Хто розпоряджається муніципальним житлом у Дніпрі?

Муніципальне житло є одним із ключових соціальних ресурсів для громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Проте в Дніпрі доступ до цього ресурсу виявляється далеко не таким простим, як здається на перший погляд.

Поліпшення умов проживання мешканців міста та утримання об’єктів житлового господарства комунальної власності належать до компетенції департаменту житлового господарства, директором якого є Сергій Файфер.

Крім того, в підпорядкуванні департаменту знаходиться комунальне підприємство «Муніципальне житло», директором якого є Олександр Чорний.

КП зареєстровано у 2002 році за юридичною адресою: проспект Д. Яворницького, 75. За даними Youcontrol, розмір статутного капіталу КП складає 3.765.000 гривень.

Згідно з рішенням міської ради  від 21 жовтня 2020 року, було затверджено Програму «Муніципальне житло м. Дніпра» на період 2021-2025 років. В офіційній відповіді на запит про одержання публічної інформації зазначається, що КП «Муніципальне житло» є виконавцем Програми.

Програма «Муніципальне житло м. Дніпра на 2021-2025 роки» передбачає створення конкурсної комісії та комісії з розподілу житла у фінансовий лізинг або оренду житла з викупом, а також виділення коштів з міського бюджету.

Офіційна відповідь КП «Муніципальне житло» ДМР на запит про отримання публічної інформації

Цікаво, що відповідно до положень, кандидатами на участь в Програмі є громадяни України, члени територіальної громади міста Дніпро, дані про яких розміщено в Електронній картотеці обліку зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, а також внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій і зони АТО/ООС, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до норм чинного законодавства та надали документи згідно з Програмою. Однак, в КП зазначають, що положення не були виконані через воєнний стан у країні.

Прикметно, що потрапити до приймальної директора КП не вдалося. Навіть за наявності його контактів на сайті та затвердженого розкладу прийому громадян, складається парадоксальна ситуація: у міській раді вимагають попередньої домовленості про спілкування з керівництвом, а в приймальній громадян вказують, що слід звернутися до департаменту житлового господарства.

Однак, в департаменті житлового господарства не надають контактів для зв’язку з керівництвом КП «Муніципальне житло», вказуючи на телефон, розміщений на сайті Дніпровської міськради. За вказаним номером, як зазвичай, додзвонитися неможливо.

З урахуванням того, що отримати доступ до КП «Муніципальне житло» не вдалося, інформацію щодо його діяльності з надання житла для ВПО, вдалося отримати через офіційні запити до департаменту житлового господарства та самого комунального підприємства.

В комунальному підприємстві повідомили, що вони не займаються орендою житла для внутрішньо переміщених осіб. Замість цього вказали, що для отримання допомоги з питань проживання ВПО мають звертатися до управління соціального захисту населення у Дніпрі.

Також у відповіді на запит про отримання публічної інформації в департаменті житлового господарства зазначили, що департаментом не були укладені договори оренди житла з внутрішньо переміщеними особами через відсутність відповідного житла.

Реалії проживання переселенців в комунальних гуртожитках Дніпра

Ми вирішили подивитися, як насправді живуть переселенці в комунальних гуртожитках Дніпра. На провулку Ялицевий знаходиться шелтер для переселенців Луганщини, який утримується Громадською організацією «Світло культури».

Перший поверх будівлі використовується під адміністративні цілі, другий – призначений для мешканців, які проживають разом з дітьми, а на третьому поверсі розташовані кімнати для людей похилого віку. Зі слів керівництва та мешканців гуртожитку, нещодавно було проведено ремонт, на який використовувалися як залучені спонсорські вкладення, так і праця жителів, які відремонтували стелю на третьому поверсі.

Мешканці шелтеру для переселенців Луганщини. Фото, надано керівницею шелтеру Ганною Ясною

Керівниця шелтеру Ганна Ясна розповіла, що черги на проживання наразі немає, навпаки, є вільні місця.

«У нас проживає 92 внутрішньо переміщені особи, тобто ми можемо розмістити ще понад 30 осіб», – уточнила вона.

Кабінет для коворкінгу. Фото, надано керівницею шелтеру Ганною Ясною

Ганна Ясна наголосила, що місто Дніпро щиро прийняло переселенців, а міська рада пильно стежить за умовами в шелтері та надає допомогу за необхідності.

Проте вона відзначила, спочатку оренда була безкоштовною, але в результаті перерахунку тарифу вартість оренди стала чималою.

Житлова кімната в шелтері, в якій проживає мати з двома дітьми

Одна з мешканок гуртожитку – 63-річна пані Тетяна потрапила сюди наприкінці червня 2022 року з міста Лисичанська Луганської області. Вона розповіла, що спочатку проживання у шелтері було безкоштовним, але зараз вона платить півтори тисячі гривень на місяць за одну кімнату, де проживає разом зі своєю невісткою, сином та онуками.

Тетяна також вказує, що умови проживання комфортні, адже є необхідні зручності, включаючи простору кухню з можливістю приготування їжі, побутову техніку тощо. Вона зауважує, що адміністрація шелтеру забезпечує не лише житлові умови, але й медичну допомогу, організовуючи візити лікарів, психотерапевтів та інших фахівців. Також проводяться тренінги та навчання комп’ютерної грамотності.

Окрім забезпечення житлових умов, в шелтері створено додаткові можливості для дозвілля та відпочинку. На подвір’ї встановлено новий дитячий майданчик, є скляний купол та кінотеатр просто неба. Також поруч розташований парк для прогулянок, що створює зручні умови для відпочинку мешканців.

Дитячий майданчик для дозвілля малечі

Кінотеатр просто неба. Фото, надано керівницею шелтеру Ганною Ясною

«Щодо пошуку іншого житла, це важка задача через низьку пенсію в розмірі 4 тисяч гривень на місяць та невеликі виплати для ВПО в розмірі 2 тисяч гривень», – пояснює Валентина.

Мешканець прихистку Олександр (ім’я змінено) теж зазначив, що пошук постійного житла є нереальним, оскільки вартість оренди квартир в Дніпрі дуже висока.

Переселенець з Луганщини Олександр

«Я не пробував записуватися в чергу на отримання комунального житла, адже наразі тут я маю всі зручності. У кімнатах є ремонт, тепло, сухо. З керівництвом немає ніяких проблем. У шелтері багато дітей, але це не заважає, бо всі ми вже звикли один до одного, тож вже мов одна велика родина», – додав Олександр.

Крім того, зі слів мешканців шелтеру, вони отримують гуманітарну допомогу від різних організацій, яка містить продуктові набори, одяг та інші необхідні речі для їхнього побуту.

Переселенець з Луганщини Дмитро

В гуртожитку для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на провулку Архітектурний, будинок 2, журналістам побувати не вдалося. Навіть за присутності мешканців у приміщенні, ніхто відчиняти не забажав.

За інформацією, наданою департаментом соціальної політики ДМР, у цьому гуртожитку мешкає 45 осіб. Такі обставини свідчать про можливі обмеження щодо доступу до інформації та умов проживання в даному об’єкті соціального забезпечення.

В іншому приміщенні, яке перебуває у комунальній власності Дніпра, діє Центр тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку та людей з інвалідністю. Ним опікується Ольга Волкова, керівниця центру соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан добра».

Ольга Волкова прокоментувала, що в Центрі перебуває 77 мешканців. Тут працює обслуговуючий персонал, також є санітари. Хоча центр тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку не має медичних ліцензії, лікар відвідує центр для проведення медичних оглядів мешканців.

Фото зі сторінки центру соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан добра» у Facebook

«Ми є центром тимчасового перебування, після якого всі мешканці направляються до будинків для літніх людей по всій Україні. До нас прибувають різні люди – хтось має всі необхідні документи, а хтось – ні. Зараз знайти інше місце для їх проживання стає дуже проблематично. Ми створили максимально комфортні умови для наших мешканців, адже ми діємо тут так, ніби це наш власний дім. Наш центр відкритий для всіх, і ми нікого не обмежуємо у спілкуванні та взаємодії з іншими людьми», – наголосила керівниця.

Фото тренажерної кімнати зі сторінки центру соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан добра» у Facebook

Зі слів керівниці центру, комунальне приміщення орендується, при цьому місто допомагає з оплатою комунальних послуг.

Шелтер – єдиний варіант? Проблеми з орендою квартир для ВПО

Повномасштабне вторгнення підштовхнуло ціни на оренду квартир у Дніпрі вгору, роблячи житло майже недосяжним для переселенців. На платформах нерухомості, таких як OLX та DIM.RIA, ціни на оренду починаються від 5 тисяч гривень за скромну однокімнатну квартиру та 15 тисяч гривень за трикімнатну. Однак ця сума не включає витрати на комунальні послуги та комісію агентств нерухомості, яка сягає 100%.

Оголошення на сайті нерухомості OLX

Обмежена кількість доступних пропозицій та упереджене ставлення з боку орендодавців ускладнюють ситуацію для внутрішньо переміщених осіб. На додачу, часто відмовляють через наявність маленьких дітей або домашніх тварин.

Для переселенок Валентини, Оксани та Людмили пошук належного житла для своїх родин перетворився в справжнє випробування.

Сім’я пані Валентини була змушена залишити домівку у Лисичанську. Спочатку вони перебували у родичів, шукаючи нове житло. Попри те, що Валентина мала статус внутрішньо переміщеної особи, допомога від місцевої влади обмежувалася лише обідами. Зараз Валентина разом з родиною винаймають квартиру на вулиці Виконкомівська у Соборному районі міста Дніпра за середньою ринковою ціною.

Проте для її старшої доньки Олени, яка була волонтером у Луганську та евакуювалась до Дніпра разом із вісьмома собаками та шістьма котами, пошук житла – надскладне завдання.

Наразі тимчасовий прихисток Олени та її домашніх улюбленців – орендоване приміщення в приватному секторі неподалік Нагірного ринку. Приміщення розташоване в спільному подвір’ї на п’ять будинків, які теж винаймають переселенці. Однак власники планують продати будинки, тож мешканці змушені шукати нові помешкання.

Зі слів Олени, вартість такого приміщення складала 3 тисячі гривень на місяць, не враховуючи комунальні платежі. Опалення та води немає, для обігріву приміщення Олена використовувала електричний конвектор.

Олена активно шукає нове місце проживання, однак варіантів мало – власники або не бажають заселяти з такою кількістю тварин, або пропонують непридатне житло.

«Якщо власники хвилюються, що мої коти та песики можуть подряпати чи пошкодити щось, ми можемо знайти рішення. Я обрізаю їм кігті та готова компенсувати будь-які завдані ними пошкодження. Наприклад, у разі необхідності замінити шпалери або здійснити інші ремонтні роботи. Я розумію занепокоєння орендодавців, але це можна вирішити. Щодо моїх тварин, вони всі стерилізовані, я завжди дбаю про чистоту в кімнаті, в якій вони мешкають», – пояснює Олена.

Вона зазначає, що її домашні улюбленці ніколи не зимували на вулиці, тому їм потрібне житло. До притулку віддавати тваринок вона категорично не збирається.

Історія Оксани, яка вимушено переїхала з Бахмуту до Дніпра разом зі своєю бабусею, показує негативний досвід пошуку житла у новому місті.

«Бабуся хотіла жити в окремій квартирі, але ми зіштовхнулися з відмовою власників, які не бажали здавати житло людині похилого віку. Також ускладнювало ситуацію те, що ми з собою взяли котика», – розповідає Оксана.

Їхня нова квартира знаходиться на проспекті Металургів у Новокодацькому районі міста. Вартість проживання складає 7 тисяч гривень на місяць.

Фото орендованої квартири, яке надала пані Оксана

«Квартира в цілому нормальна, без особливого ремонту, з пральною машиною. Проте, плита електрична, тож під час блекауту було зовсім некомфортно», – додає вона.

Пані Людмила, яка евакуювалася з Донеччини до Дніпра через активні бойові дії поблизу її дому, розповіла, що без допомоги своїх знайомих знайти житло було б неможливо. У той час, коли вона прибула до Дніпра, її знайомі проживали у гуртожитку №1 Приазовського державного технічного університету. Людмила змогла оселитися там за домовленістю з комендантом.

За її словами, в рамках допомоги на житло від міськради, їй було виділено 2.000 гривень, а через півтора тижня – ще 6.500 гривень. Інших пільг вона не отримала. Зараз Людмила сплачує 3.260 гривень щомісяця за кімнату в гуртожитку. За її словами, умови проживання жахливі: ремонт відсутній, дуже холодно, а спільний душ і кухня використовуються за графіком.

Отже, житлова проблема для внутрішньо переміщених осіб у Дніпрі є критично важливою та потребує негайного вирішення. Лише забезпечивши адекватні та безпечні місця проживання, переселенцям дадуть змогу відновити своє життя та успішно інтегруватися у новому оточенні.

Петро Грицаюк

Ця стаття стала можливою в межах програми «Єднання заради дії», що втілюється IREX за підтримки Державного департаменту США.

Вміст є виключно відповідальністю ГО «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров’я» та необов’язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.