Через війну багато українців рятуючи свої сім’ї від обстрілів та російських фашистів тікають закордон, покидаючи через це і роботу. Центр протидії дезінформації при РНБО України пояснили, як при цьому поводитись роботодавцям в період воєнного часу з працівниками, які виїхали за кордон.
Про це розповіли на сайті “Сьогодні”.
Підстави для звільнення з причини війни не має в трудовому законодавстві, але є три класифікації за якими людину звільняли раніше:
- “НЗ” (“неявка з нез’ясованих причин”);
- “ІВ” (“інші види неявок, що передбачені колективними договорами, угодами”);
- “І” (“інші причини неявки”).
Влада закликала роботодавців поставитись з розумінням до працівників, які виїхавши країни припинили працювати, але роботодавець звільнивши такого працівника закон не порушить. Тому ще в законодавстві не передбачено такого. Потім працівник може оскаржити своє звільнення через суд.
Працівник може також домовитись з роботодавцем це питання на таких умовах:
- взяти відпустку згідно законодавства;
- домовитись працювати дистанційно, або надомна за гнучким графіком;
- за мобілізованим працівником залишається місце роботи та середня заробітна плата згідно чинного законодавства.
Між працею надомної та дистанційної є деяка різниця, а саме:
- дистанційно – під час робочого процесу працівник несе відповідальність за безпеку себе самостійно, обираючи робоче місце поза офісом;
- надомна робота – передбачає використання працівником приміщення поза робочим місцем та виконування роботи з наявним доступом роботодавця.
За цими двома варіантами роботи передбачений гнучкий графік, який ніяк не вливає на розмір заробітної плати та перевищує визначених за законом норм.