«Німі ночі» Одеси (ФОТО)

4-й кінофестиваль німого кіно та сучасної музики зібрав поціновувачів чорно-білих стрічок на причалі яхт-клубу Морвокзалу 21-23 червня.

В рамках  фестивалю  демонструвалися світові шедеври німої кінокласики та авангарду в супроводі сучасної музики, що виконувалась міжнародними авторами наживо. Кіноперфоманси відбувались просто неба, під акомпанемент хвиль Чорного моря. П'ять німих фільмів, п'ять видатних музичних колективів і музикантів, три сета-присвяти, три незабутні кіно-ночі та концерт-закриття –  таким був цьогорічний фестиваль.  

В перший фестивальний день,  приурочений  Петру Чардиніну, глядачі побачили  «Укразію» та «Крейсерову сонату». «Укразія» –  фільм, знятий в 1925 році,  називають першою вітчизняною пригодницькою стрічкою. Сценарій написаний за матеріалами одеської  Комісії з історії Жовтневої революції, режисер –  Петро Чардинін. Потрібно віддати належне музикантам – озвучив фільм польський гурт «Orange the Juice» зі своїм спецпроектом Minimatikon, які досить ілюстративно підійшли до музичної складової. Фільм також містить багато цікавих місць із життя старої Одеси, досить модерністське переплетення сюжетних ліній та гарне почуття гумору не залишають нікого байдужим. «Крейцерова соната» –  чехословацький фільм 1926 року, за однойменною повістю Льва Толстого.  Розповідь про «класичну»  історію кохання. Режисер і автор сценарної адаптації –  Густав Махати, музичний супровід був  від легенди чеського андеграунду Павла Файта.

На другий день, який був присвячений Луці Ляшенко, відбувся показ лише однієї стрічки,тому що одеська погода внесла свої корективи у програму фестивалю. Показали «Останню людину» ,1924 року,  –  один з найвизначніших фільмів німецького кіноекспресіонізму. Режисер –  Фрідріх Мурнау, а музичний супровід виконував дует Сергія Лєтова та Володимира Голоухова. Сюжет розгортається в готелі «Atlantik» довкола життя портьє, який стикається з проблемами, з якими неминуче стикається людина похилого віку. Неймовірно чутлива музика та зйомка в манері «розкутої камери»,створюють таку кіномову, яка не потребує вербаліки, саме тому у фільмі немає титрів. Під кінець фільму відбувається героїчне змагання глядачів, музикантів та стихії, з яких перші залишаються мужньо додивлятись кінофільм під зливою просто неба.

Третій день фестивалю – день Маріон Девіс, виділявся своєю насиченою програмою та зміною локації. В зв’язку з погодними умовами, кіноперфоманси перенесли у концертно-виставковий зал морвокзалу. Першим показали «Хліб», 1929 року, під музичний супровід білоруського тріо Port Mone. Стрічка розповідає про події часів колективізації в Україні. Фільм Миколи Шпиковського є зразком унікальної операторської роботи, а постійний повтор слів, фраз, речень, що переходять в співзвуччя, посилюють враження від побаченого. Фільм-закриття фестивалю – «Патсі», американська комедія 1928 року. Режисер стрічки Кінг Відор, а музику написав культовий український піаніст Юрій Кузнєцов. Фільм названий на честь головної героїні, класична романтична комедія, зразок голлівудського кіно кінця 20-х років минулого століття. Завершився фестиваль музичним перфомансом від епатажного київського фрік  –  кабаре Dakh Daughters.

Текст Ольги  Раскіної, фото Максима Фіногеєва