Гаражна сверблячка

10 грудня 2019 о 11:24 - 11908

Avataradmin


Гаражна сверблячка

В середині вересня Дніпровська міськрада – схоже з гордістю і радістю – повідомила, що її комунальні служби сьогодні щомісяця збирають більше двох з половиною мільйонів гривень, аби, як далі вона пояснила, «не зносити гаражі дніпрян».

Не важко зрозуміти, що мова про приватні гаражі жителів міста по дворах та на прибудинкових територіях, в різних інших кутках та на пустирях і на їм подібних п’ятачках переважно у житлових зонах.

Однак не тільки. Всюди в межах Дніпра оголошено, чого не приховує повідомлення міськради, ледве не полювання на гаражі містян, котрі, мовляв, «не мають жодних дозвільних документів на своє існування». Більше того, відразу пролунала й погроза, що «наші інспектори з благоустрою і охорони довкілля» вважайте день і ніч – отож постійно, як ті нишпорки – рискають шукають нові незареєстровані гаражі «і домагаються їх узаконення».

А якщо не вдається цього діждатися од власників, то й мають, щоб ви хотіли знати, «право примусово прибирати об’єкти». І тут же доволі «оригінальне» уточнення, наче «узаконення є цілком безкоштовною процедурою», а ось потім місячна плата до міської казни «за розміщення об’єктів» обов’язкова, інакше дійсно «споруди будуть демонтовані».

Ніхто, мабуть, крім самих власників там і тут численних гаражів, у Дніпрі і не підозрює, що за цим зовні ніби спокійним повідомленням насправді ціла гаражна лихоманка криється.

* * *

Все почалося ще з зими минулого року. Власне, відразу після того, як відбулася 29 сесія міськради нинішнього скликання, яка здійснила рішучу реорганізацію у справі так званого «наведення порядку у Дніпрі». Воно звелося до того, що створені раніше комунальні підприємства «Благоустрій» і «Управління контролю за благоустроєністю міста» перевели в підпорядкування Інспекції з благоустрою.

«Дане перетворення задумувалося давно, зараз нам нарешті вдалося його втілити», – сказав тоді ж при значений начальником Інспекції Руслан Мороз, знайшовши за потрібне скликати з цієї нагоди прес-конференцію.

Далі він і похвалився, що «таким чином об’єднали ми під одним виконавчим органом, який має дуже широкі повноваження, два комунальні підприємства, що відповідають за весь спектр благоустрою нашого міста».

Благородне діло затіяли, чи як? Ми не полінилися і уважно перечитали Закон України «Про благоустрій населених пунктів». Міськрада, аби якомога краще й повніше справлятися зі своїми завданнями, наділена дійсно правами створювати подібні КП – комунальні підприємства. Також, як і Інспекція з контролю за благоустроєністю та довкіллям, згідно Положення про неї, має у своєму розпорядженні неабиякі важелі впливу, щоб Дніпро наш не загрузав по коліна у бруді та не лякав народ захаращеністю, руїна ми, антисанітарією, безладом та незугарністю вулиць.

Закон про благоустрій, як і Положення про Інспекцію з контролю за ним передбачають стільки моментів, що працівникам відповідних служб спершу і заздрити не хочеться. Це ж не тільки з незаконними кіосками на тротуарах і майданах, на бульварах і проспектах, у закутках дворів, а то й попід вікнами багатоповерхівок приходиться їм боротися! Хоч ця боротьба, придивіться, нагадує підозрілу безкінечну круговерть: з гвалтом, помпою і хвалою на свою адресу зносять десятками так звані МАФи, а незабаром на їх місці все одно, що як гриби після дощів, густо знову «виростають» нові.

Аналогічна ситуація з ліквідацією повсюдних смердючих смітників, що теж в компетенції Інспекції з благоустрою. Але ж далі всіх обов’язків стражів чистоти, охайності та санітарного порядку на міських територіях нам, якщо хочете знати, і не перерахувати.

Упереджувати необхідно факти самовільного виконання земляних, будівельних, монтажних і будь яких інших робіт, котрі псують міське довкілля та створюють городянам незручності. Або належним чи чином вигулюємо ми з вами своїх домашніх улюбленців на зразок котів і собак? А як поводимося зі своїми прибудинковими територіями, особливо зі сміттєзбірниками? І т.д., і т.п. – кінчаючи аж громадськими вбиральнями, за якими також, даруйте, нагляд та нагляд потрібний…

Ясно, що це далеко не повен перелік того, за чим має стежити пильно Інспекція з контролю за благоустроєм міста. Але ми дозволили бодай через коми повідати його з одною єдиною метою: ви часто і багато чуєте та знаєте, яких успіхів домагаються на усіх фронтах поборники зразкового стану нашого рідного Дніпра? Погодьтеся, що за більшістю позицій переважно мовчать, як води у роти набирають. Бо дуже хвалитися нічим.

А ось війну проти гаражів затіяли з високо піднятими вітрилами, як ті лицарі санітарного правопорядку, котрі готові воювати до останнього. Себто до останнього ніби як без дозволу встановленого у межах міста.

Ще раз уточнюємо: мова йде про металеві та залізобетонні збірні гаражі, котрих справді вистачає як на прибудинкових, так і міжбудинкових територіях.

Був же, як відомо, Радянський Союз – і Радянська влада була. Вона благородно дозволяла інвалідам, ветеранам та учасникам війни, потім і людям, дитинство яких припало на війну, та й іншим категоріям заслужених і відомих та заслужених новаторів виробництва, як тоді казали, ставити гаражі для автомашин поблизу житлових помешкань.

З дозволу, ясна річ, місцевих органів влади. Ще райвиконкоми дозволяли створювати навіть великі і малі гаражні кооперативи теж зі збірних – або мобільних, як можна їх зараз називати – споруд. Для останніх підбиралися усілякі пустирі і невгіддя, а то й просто нічим не зайняті міжбудинкові «галявини».

І ось уже другий рік іде, як там чи там в них раптом з’являються листівки, які духом нагадують ті, що в роки минулої війни розвішували на наших парканах гітлерівські посіпаки:

«Протягом семи робочих днів, – читають власники гаражів, – Вам необхідно прибути до Комунального підприємства «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради за адресою… При собі мати (у разі наявності) документи, що підтверджують право на використання об’єкта благоустрою міста для розташування на ньому гаража… Попереджаємо, що в разі ігнорування даного припису буде вжито заходів для звільнення ділянки міської території (об’єкту благоустрою) шляхом демонтажу встановленої споруди з подальшим стягненням з Вас витрат, пов’язаних із здійсненням цих заходів».

І робота з так званого узаконення гаражів, як це трактують теперішні чиновники теперішніх спецслужб міськради, та з їх демонтажу закипіла і з кожним днем набирає обертів.

Якщо в Інспекції з контролю за благоустроєм спершу для цих цілей тримали вісім інспекторів, себто по одному на кожен район, то незабаром, як повідомляв начальник Інспекції Руслан Мороз, число їх довелося подвоїти – довести до 16. Загалом в штаті Інспекції на даний момент, за нашими відомостями, числиться аж сорок чоловік.

І на осінь цього року вони ніби узаконили понад 10 тис. гаражів. Що узаконили – це ми не зі стелі стверджуємо: очільники Інспекції самі зовсім недавно – ніхто їх за язик не тягнув – оприлюднили. При цьому понад 140 інших уже знесено на перекір волі їх власників, а ще майже 500 власників мусили демонтувати свої гаражі самостійно.

Одначе роботи, судячи з усього, не початий край. Ще виявлено, якщо хочете знати, більше 16 тис. металевих та збірних, а то навіть й саморобних гаражів – і це ще не вечір. А що з цього виходить, розкажемо на прикладі тільки одного гаражного кооперативу, «забудованого» винятково металевими спорудами. Є такий на околиці міста, «Яснополянським» зветься. Це на виїзді з Південного мосту чи масиву Перемога вулицею Яснополянською у бік аеропорту та житлового масиву Тополя.

За радянських часів, якщо хтось ще пам’ятає, існувало і горя не знало громадське товариство «Автомобіліст». Ну об’єднували тоді людей за різними спільними інтересами, потребами та уподобаннями – вважалося, що для блага тих чи інших категорій населення. А вже це товариство і зуміло у тодішньому Дніпропетровську, точніше у Жовтневій тоді райраді, отримати дозвіл освоїти заміський фактично пустир-смітник як під збірні, так і під самотужки зварені гаражі. Відомих та заслужених людей, котрі воліли собі їх поставити, вистачало. Якщо не біля дому у дворі, то бодай на «виселках» – чому б і ні? Люди самі почистили від куп всілякого непотребу територію над глибокою балкою, вирівняли її та й облагородили, якщо хочете.

Сьогодні ж, не важко здогадатися, в кооперативі переважають літні віком пенсіонери або їхні діти-спадкоємці. І ось сюди теж одного божого дня нагрянули інспектори з захисту довкілля, як себе частіше вони величають. З метою, ясна річ, ніби суцільного узаконення гаражів.

Чим це обернулося в першу чергу для пенсіонерів? Досі на оплату сторожів, інших неминучих витрат – за електроенергію, опалення в зимовий час сторожки і т.д., закінчуючи аж податками на землю, кожен член кооперативу викладав що місячно півтори сотні гривень. А тепер же, здійснивши узаконення гаражів ніби безкоштовно, уже за використання узаконеними гаражами об’єктів міського довкілля з місяця в місяць мають платити ще плюс від 250 до 300 і більше гривень – залежно від розмірів не зовсім чи не завжди стандартних гаражів. Отож від 400-т до майже 500-т гривень разом.

Зрозуміло, що пенсіонери в крик. Це їм ледве не всім поголовно тільки за утримання гаражів платити щомісяця чи не третину своїх пенсій – згодні?

«Побійтеся Бога!» – заволали люди.

Але ж міська влада печеться за оздоровлення довкілля середовища для нас, грішних, і мусимо за це їй, навпаки, бути глибоко вдячними? Співати дифірамби та клястися й божитися, що вибиратимемо тільки її й далі?!

Тоді знайте найнесподіванішу правду: аніякого узаконення металевих та збірних гаражів насправді не відбувається. Бо вгадайте, який Договір пропонує власникам гаражів підписувати КП «Управління контролю за благоустроєм міста»? Читаємо його перший пункт:

«Уповноважений орган з метою реалізації повноважень, наданих власником об’єктів благоустрою міста Дніпра – територіальною громадою в особі Дніпровської міської ради, надає За мовнику право тимчасового погіршення існуючого стану та/або змінення об’єкта благоустрою шляхом розміщення гаража в порядку та на умовах, визначеними цим Договором, а Замовник тимчасово використовує об’єкт благоустрою, здійснює оплату за тимчасове погіршення існуючого стану та/або змінення об’єкта і виконує інші зобов’язання за цим Договором».

Ви зрозуміли? От ви зіпсували благоустрій довкілля рідного міста своїм гаражем, і це неначе Інспекцією встановлений факт, піддавати який сумніву, оскарженню чи оспорювати зась – приймайте як доведений і очевидний. Тим паче, що тепер же Вам благородно, ледве не люб’язно пропонують і далі псувати гаражем міське довкілля, але сплачуючи за це по суті… штраф – в середньому за стандартний гараж 250 гривень в місяць.

І що цікаво? Тривалість тимчасово права псувати довкілля точно не визначена, одначе «обмежена у часі», оскільки «закінчення, призупинення, анулювання та/ або припинення дії цього Договору відразу припиняє права Замовника стосовно використання об’єкта благоустрою».

Втім, передбачена ще й більш «цікава» обставина, а саме:

«Цей Договір як не підтверджує, так і не спростовує право володіння Замовником гаражем та його вмістом як майновим об’єктом».

Афера – хіба ні? Навіть пастка, у яку навмисне, виходить, заманюють людей. Ще раз перечитуємо інтерв’ю, котре недавно, у вересні, дав «Відкритому каналу» перший заступник начальника Інспекції з благоустрою Олександр Ніколаєнко.

Він почав з того, що кампанія з узаконення гаражів, які з давніх-давен і досі не мають ніяких дозвільних документів на своє існування, здійснюється задля того, щоб не псувати народу на строїв і не зносити ці їхні гаражі.

Як мило це і порядно! А узаконити, сказав він далі, тобто узаконити таки, а не залишити на якихось інших пташиних умовах, можна безкоштовно, «а ось за користування по тім щомісячно доведеться платити».

Тільки от яка нестиковка тут виходить: згідно чинного українського законодавства металеві та збірні залізобетонні га ражі узаконити… практично неможливо. Як просвітили нас юристи, хіба що усіма правдами і неправдами. З тієї причини, що металеві і збірні до об’єктів нерухомості не належать і реєстрації в БТІ не підлягають.

Адже їх завжди можна відокремити від конкретної ділянки землі і перенести у будь яке інше місце, не знецінюючи при цьому та не змінюючи при значення. Коротше, як свідчать юристи, домогтися можна лише законного розміщення там чи там такого гаража. Але для цього досить домогтися одного єдиного – документа на той клаптик землі, на якому гараж розміщений. Це або Державний акт на право власності на землю, або Договір її оренди – третього варіанту нині не дано.

А тут знов припинка, як висловлюється один мій товариш-білорус: якщо гараж в межах прибудинкової території багато поверхової міської забудови, то приватизувати чи взяти в оренду тут шматочок земельки не вдасться – не можна і квит. Виняток дозволяють робити лише для інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату. Гадаєте, значно кращий варіант, коли ваш металевий або збірний і залізобетонний гараж в гаражному кооперативі?

Марно так гадаєте. У такому випадку й поготів проблематично узаконити його як власний. Діло в тім, що, вступаючи в гаражний кооператив, ви втрачаєте повноцінне право приватної власності на свій гараж, бо передаєте його в спільну кооперативну. Таке законодавство, і тут нічого не попишеш. Як в ГК і отримати у приватну власність земельну ділянку під гаражем зась, бо вся вона має бути у віданні кооперативу – крапка. Все одно, коротше, що як ото у фільмі «Волга Волга» актор Ільницький кричав у телефонну трубку «Алло, гараж!», а він не чув і мовчав, як глухий та німий.

* * *

І ви скажете тепер, що не праві члени автогаражного кооперативу «Яснополянський», котрі запитують один одного зараз, «а навіщо нам така міська рада»? Вона як наче не для нас, кажуть сивочолі люди, отож кращі традиції гуманного ставлення до виборців своїх, аби народ підтримувати та оберігати, для нього створювати комфортні умови і так далі, і знати не хоче.

Тим паче, що стосовно хапливих діянь з псевдоузаконенням гаражів її службами викликає обурення й зворотний бік. Ніхто не перечить, боротися за збереження та захист довкілля і стежити за благоустроєм у місті треба. Інша річ, що в інтересах населення, а не йому на шкоду.

У даному разі виходить, що не власники гаражів у першу чергу псують навколишнє середовище там, де дніпряни живуть, а строгі його контролери. Бо що залишається тим же пенсіонерам власникам оголошених поза законом гаражів? Вони вимушені продавати або й відмовлятися від гаражів, а автомашини переселяти у двори – на прибудинкові території.

А тепер вийдіть на подвір’я багатоповерхівок, озирніться і придивіться, скільки там нині днює й ночує авто. Ранками як починають роз’їжджатися, а вечорами з’їжджатися – від чаду мешканці і сусідніх будинків задихаються. Екологія і довкілля не просто конає – в небезпеці. До речі, і дітей у дитсадки та молодші класи шкіл батьки нині проводять з дворів, бо машин – з ними не розминешся.

Так ось цієї шкоди довкіллю, а також малим і дорослим наші грізні інспектори і в притик не бачать. Навпаки, добавляють шкоди благоустрою і безпеці ще більше.

А тепер подумайте і чи вгадаєте, з якої причини розгорнули у Дніпрі війну не палацам, а металевим і збірним гаражам?

Щоб довго уже не вести мову, скажемо відразу: дається взнаки неабияка сверблячка якомога більш різноманітні платежі та податки збирати. Заводи по нищили та позакривали і продовжують й далі закривати. Малий і середній бізнес майже силоміць теж згортають. Звідки ж черпати надходження у бюджет? У вождів з київських пагорбів, схоже, сумлінно вчаться.

У тому розумінні, що якщо верхи з кишень народу останні копійки внадилися розкрадати, то низи також ладні таким же чином старатися. Чи не в першу чергу не обминаючи якраз пенсіонерів, котрі все ще дійсно їздять на своїх допотопних «копійках» і «консервних банках». Віце-мер Дніпра Володимир Міллер буквально днями пожалівся, що бюджет в масштабах усієї України прийняли катастрофічний. Він згортає на місцях широко рекламовану децентралізацію настільки, що у наступному році катма коштів навіть на пільговий проїзд у громадському транспорті пенсіонерів. То не ми тут у Дніпрі, а «слуги народу» в столиці до нитки оббирають ветеранів – і баста.

Тоді може й не безпідставно наша мерія збільшує чисельність джерел надходжень до міської казни, чи як? Он же скільки якраз в ім’я покращення благоустрою та довкілля, зовнішнього вигляду Дніпра працюють! Чим повніша буде скарбниця у місті, тим у все кращому, охайнішому оточені та довкіллі ми з вами житимемо…

Заперечувати не станемо: це таки так. Але, на превеликий жаль, при одній і дуже суттєвій для теперішньої української реальності умові: коли усі зі брані з городян кошти до копійки витрачатимуться за призначенням.

Зараз розпочалися судові слухання за звинуваченням заступника міського голови – директора якраз (!) Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпра Михайла Лисенка та інших посадовців міськради у 35-відсотковому «відкаті» з виділених свого часу на ремонт так званого Нового або № 2 мосту коштів.

Загалом, за даними прокуратури, на цьому «капремонті», з дозволу сказати, викрали 29 з половиною мільйонів гривень. Цікаво, що тепер вся міськрада і пан Лисенко зокрема роблять вигляд, наче все це вилами по воді писано і необхідно ще довести.

Хто конкретно і в якій мірі винен, може, і справді остаточно скаже суд. Однак уже сьогодні ніхто у Дніпрі ні на крихту не сумнівається, що май же три десятка мільйонів зникло, мов їх корови язиками злизали. Чи не разом з ними і ті по два з половиною мільйони, які щомісяця збирають з власників по суті шахрайськими методами «узаконених» давніх-предавніх гаражів?

Або чи не пішли вони і в «залік» тих 16,8 мільйонів, які міський бюджет, за версією слідства, виділив «на технічний облік та паспортизацію 74-х вулиць Дніпра», – причому директору підприємства, зареєстрованої на непідконтрольній нам на Донбасі території і що останнім часом безвиїзно мешкає у Туреччині, – і «дані роботи до цих пір так і не виконані»?

До речі, нам не вдалося достеменно з’ясувати, де наразі перебуває і начальник дніпровської Інспекції з контролю за благоустроєм Руслан Мороз. Йому також, повідомляли правоохоронці, оголошено підозру у неправедних діяннях, і тепер, мовляв, є підозра, що він нині у тих мандрах, які називають «бігами».

Микола Омеляненко

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: