Давно не їздив в інші міста і коли випала нагода побувати у Відні, дякуючи родичам, то скористався цим з радістю.
Люблю гуляти по старих вулицях і знаходити щось цікаве – не те . що показують зазвичай туристам екскурсоводи…
Поселившись в готелі. та зайшовши до номера, вид з вікна трохи занепокоїв, через можливий галас працюючих по ремонту метро різних механізмів, але завбачливі господарі приготували біруші… Насправді у неділю робот не було, та і ми вдень блукали містом в пошуках цікавинок…
Вид з вікна готелю на ремонт метро.(Ця зупинка метро не працювала, тож добиратись до готелю доводилось автобусом, при наявності картки міста купити яку можна на один. два чи три дні, без проблем в готелі, це не хвилювало зовсім. Треба лише при першому вході в транспорт проштампувати в автоматі і з цього часу починається відлік годин на скільки куплена картка. Картка дає переваги – скидки в певних місцях відвідувачам)
Графітті в них не є рекламою наркотиків. як ми звикли в Дніпрі, що все обписане…
Тут вони або пустопорожні. або мають якийсь сенс. як в цьому випадку.
Чи не козака Кульчицького тут намальовано на цьому муралі, не того самого. що навчив віденців пити каву?
Йогу скульптурку знайшов на його вулиці неподалік від головного вокзалу Відня.
Кудись подівалась чашка в яку він мав наливати каву…
Недалеко від готелю, далі від центру, було ще одне цікаве… Такий собі будиночок мистецтв.
Цей тип “графітті” відрізняється від всього, що було до цього і пояснення на банері прибитому до стіни. Кажуть, що це ліві. яких фінансує Путін обмалювали будівлю правих, що фінансуються Путіним… Такий собі обмін люб’язностями слуг Путіна…
Вандали можуть споганити найцікавіше і вони є всюди, навіть у Відні…
Університет справа просто обліплений тими знаменитостями. що тут викладали…
До десятка видатних особистостей представлені бронзовими бюстами вздовж всієї будівлі.
Площа на честь Карла Великого та собор ним побудований після прокотившоїся Віднем чуми…
Відень вражає тим, що багато будівель реставрується та ремонтується. Навіть не побачив жодних закинутих будівель.
Місцеві трамвайчики тут двох типів – короткі, як цей(як наших два) та довгі, як два таких…
Народний театр Відня. Навпроти ратуші…
На ратуші висить величезна реклама якогось кінофестивалю, прямо під неє екран величезний і поставлені ряди стільців. щоб люди могли дивитись фільми…Одразу за ними футкорт де подаються страви різних видів і народів. А біля входу на площу цього скверу всіх розважав джазовий оркестр.
Імпровізований амфітеатр для перегляду фільмів.
Можна просто ходити вулицями і любоватись тим, що тебе оточує…
Безпека перехожих теж турбує тих. хто ремонтує будівлі.
Поряд з будівлями двохсотрічної давнини більш нові, минулого сторіччя, але вони не стараються перейняти на себе всю увагу. а гармонійно вписуються в загальне. Не височіють своєю масивністю над всіма іншими і не давлять на психіку перехожих.
Просто, ідучі по вулиці, можна випадково наштовхнутись на вітрину зали бойових мистецтв(зліва на фото).
Може і не звернув би на неї уваги. аби не ця статуетка.
Сувенірна крамничка з елементами народного вбрання.
А нижче декілька вікон антикварної крамнички.
Ремонт каналу та мостів через нього це робиться постійно, а не коли все приходить до повністю аварійного стану.
Один з каналів Відня.
Старовинна пожежна частина досі справно служить віденцям, охороняючи їх спокій.
Театрів у Відні багато, але мені в кадр потрапило всього декілька
.
Пройшовши мимо будинку з табличкою. що там жив Гайдн поряд виявилась кірха де він теж бував.
Саме тут назустріч йшла жіночка з двома собачками на повідках і пекінес раптово відмовився іти далі. Просто улігся і не рухався… За звичкою вирішив побалакати з ним. Підбігли обидві. Господиня не заперечила їм зі мною поспілкуватись трохи.
Собачників зустрічали мало, Але на деяких газонах таки стоїть попередження про відчутний штраф за те. що собакам на газонах не місце… 50 євро.
Там виявилось декілька бронзових скульптур з конячками…
А в самій арці в проході на стінах зустрів знайомі прізвища…
Ця табличка була на стіні одного з будинків неподалік.
Зустріти будиночок , що нагадує “сади Семіраміди2 було цікаво.
Оригінальний провулочок з парковками скутерів.
Віденьці не забувають і про дітей. В деяких скверах обладнані спеціальні майданцики для них і вони всі різні. Однакових не знайдеш. На нижніх фото один з них. оформлений в піратському стилі.
У Відні дуже багато платанів різного віку.
Цей платан найстаріший в усьому Відні. Більше двох метрів в поперечнику.
Ці витвори сучасного мистецтва, що розташовані неподалік від головного вокзалу Відня, вражають. Хоч важко осягнути їх сенс без пояснень автора чи екскурсовода, але стоять вони поверх вентиляції метро.
Маючи розвинене абстракційне мислення можна . обійшовши з усих боків їх, таки знайти щось знайоме в цих обрисах…
Нижче фото де ми бачимо розгалужені системи підходу, підєїзду різних видів транспорту та людей до головного вокзалу. Звідти, прибувши з аеропорту, можна відправитись на любому з видів транспорту в любий кінець Відня та Австрії.
