Продовження результатів дослідження "Research & Branding Group" про читання української книжки в Україні (початок див. тут).
Кого з сучасних українських письменників вважаєте здатним вплинути на суспільну думку за допомогою книжок і висловлювань у ЗМІ (можна вибрати до 3 варіантів відповідей)
|
18-29 |
30-39 |
40-49 |
50-54 |
55 і старше |
Всього по Україні |
|
|
Ліна Костенко |
12,9 |
11,6 |
13,9 |
7,5 |
8,9 |
11,1 |
|
Василь Шкляр |
5,2 |
3,8 |
4,5 |
3,7 |
3,7 |
4,2 |
|
Оксана Забужко |
2,9 |
2,3 |
2,9 |
0,6 |
1,3 |
2,1 |
|
Марія Матіос |
2,7 |
1,8 |
2,9 |
1,9 |
1,6 |
2,1 |
|
Юрій Андрухович |
1,1 |
1,5 |
2,1 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
|
Ірена Карпа |
3,2 |
1,3 |
1,6 |
0,6 |
0 |
1,2 |
|
Любко Дереш |
1,1 |
1,3 |
0,5 |
1,9 |
0,7 |
1 |
|
Сергій Жадан |
1,4 |
1 |
1,1 |
0 |
0,9 |
1 |
|
Лада Лузіна |
1,8 |
1 |
1,6 |
1,2 |
0,1 |
1 |
|
Марина та Сергій Дяченки |
1,4 |
0,5 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
|
Інші |
1,9 |
1,8 |
1,2 |
0,6 |
1,2 |
1,1 |
|
Немає таких |
44,5 |
41,8 |
43,7 |
50,9 |
48,7 |
45,7 |
|
Важко відповісти |
32,5 |
39 |
35,8 |
35,4 |
36,9 |
36,1 |
Байдужість старшого покоління до сучасної української літератури очевидна. Половина з них взагалі не вірить у те, що сучасні письменники можуть бодай якось впливати на суспільну думку.
Покоління 50+ демонструє найнижчі цифри віри у впливовість українських письменників. Більшість із них тяжіє до 0%.
Виняток – Ліна Костенко, Василь Шкляр, Оксана Забужко, Марія Матіос, Юрій Андрухович, Лада Лузіна.
Найбільше вірить у вплив письменників покоління 18-29 років.
Водночас по Україні половина респондентів у віці 18-49 не вірить у впливовість українських письменників: 41,8-44,5% опитаних вважає, що немає таких.
Які фактори, крім змісту, є визначальними при покупці книжки?
|
Захід |
Центр |
Південний Схід |
Всього по Україні |
|
|
Головне, щоб ціна влаштовувала |
31,9 |
36,2 |
28,2 |
31,4 |
|
Головне те, якою мовою видано |
9,9 |
11,4 |
20,4 |
15,3 |
|
Якщо книжка російською мовою дешевша за книжку українською |
1,3 |
4,9 |
7,1 |
5,1 |
|
Якщо книжка українською мовою дешевша за книжку російською |
7,8 |
6,3 |
0,7 |
4 |
|
Інше |
2,4 |
3,3 |
3,4 |
2,9 |
|
Такого нема |
30,6 |
25,2 |
26,8 |
27,2 |
|
Важко відповісти |
16,1 |
12,7 |
13,4 |
14,1 |
25-30% опитаних обирає книжку винятково за її змістом. Всього для 72,7% мова та ціна книжки не мають жодного значення.
Більшість опитаних звернуть увагу хіба що на ціну книжки (30%). Вдвічі менше (15%) – на мову, якою вона видана.
Мова видання важлива для всього 15% опитаних. Тобто 85% читачів точно оберуть книжку за якимось іншим критерієм.
Які фактори, крім змісту, є визначальними при покупці книжки?
|
18-29 |
30-39 |
40-49 |
50-54 |
55 і старше |
Всього по Україні |
|
|
Головне, щоб ціна влаштовувала |
30 |
34,1 |
34,7 |
35,2 |
28 |
31,4 |
|
Головне те, якою мовою видано |
16,3 |
15,7 |
16,6 |
12,6 |
14,5 |
15,3 |
|
Якщо книжка російською мовою дешевша за книжку українською |
7 |
5,6 |
3,4 |
4,4 |
4,7 |
5,1 |
|
Якщо книжка українською мовою дешевша за книжку російською |
5,6 |
4 |
4,2 |
1,9 |
3,3 |
4 |
|
Інше |
4,4 |
5,7 |
3,1 |
1,8 |
1,4 |
2,9 |
|
Такого нема |
23,5 |
23,7 |
26,1 |
35,2 |
30,3 |
27,2 |
|
Важко відповісти |
13,2 |
11,2 |
11,9 |
8,9 |
17,8 |
14,1 |
Найбільш ощадливі в Україні – покоління 30-54 років. Майже для 35% з них важливою є насамперед ціна книжки.
Найбільш мовно ангажованим є покоління 18-49 років. Близько 16% з них зверне увагу насамперед на мову видання.
Найбільш лояльними декларують себе респонденти 50+. Третина з них стверджує, що на вибір книжки впливає тільки фактор змісту.
От тільки 86,3% – 86,7% з них протягом року не прочитали і не купили жодної книжки сучасного українського письменника.
Тобто ця лояльність поширюється на якісь інші сфери читання. Також можливо, що ця лояльність є суто теоретичною.
Чи є мова, якою видано книжку, причиною для відмови від її придбання?
(за регіоном)
|
Захід |
Центр |
Південний Схід |
Всього по Україні |
|
|
Так |
23,2 |
19,3 |
34,2 |
27,3 |
|
Ні |
72,4 |
78,1 |
62,1 |
69,2 |
|
Важко відповісти |
4,4 |
2,6 |
3,7 |
3,5 |
Для майже 70% українців мова видання не є важливою.
Найбільш радикально налаштовані мешканці Півдня та Сходу України. Ну і хто тут говорив про злісних "бандерівців"?
Чи є мова, якою видано книжку, причиною для відмови від її придбання?
(за віком)
|
18-29 |
30-39 |
40-49 |
50-54 |
55 і старше |
Всього по Україні |
|
|
Так |
30 |
28,3 |
24,7 |
26,1 |
26,6 |
27,3 |
|
Ні |
67,7 |
70,5 |
72,4 |
70,8 |
67,3 |
69,2 |
|
Важко відповісти |
2,3 |
1,2 |
2,9 |
3,1 |
6,1 |
3,5 |
Найбільш нетерпимими до мови видання є молоді люди 18-29 років.
Найбільш поміркованими – респонденти у віці 40-49 років.
Варто згадати, що саме вони найбільш активно читають Ліну Костенко, Марію Матіос, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Андрія Куркова. Ці письменники публічно транслюють засади толерантності тощо.
Загалом майже 70% опитаних байдуже ставляться до мови видання.
Яка мова для респондентів може стати причиною для відмови від придбання книжки (% від кількості респондентів, одна відповідь)
|
Захід |
Центр |
Південний Схід |
Всього по Україні |
|
|
Українська |
20,2 |
51,9 |
57,8 |
48,9 |
|
Російська |
58,1 |
31,3 |
28,6 |
35,2 |
|
Інша |
11,6 |
15,3 |
9,1 |
10,9 |
|
Важко відповісти |
10,1 |
1,5 |
4,5 |
5 |
Куди поділися 70% мовно лояльних читачів?
В сучасній Україні мова та надумана полеміка між російською та українською мовами вже давно є інструментом маніпуляції.
Зверніть увагу:
Майже однакова кількість респондентів (незалежно від регіону) готові відмовитися від книжки "не тією" мовою. Всього таких 50-60%.
Подібне вже спостерігалось у першій таблиці. В ній однакова кількість опитаних зізналась у любові до російської та української класики:
На Півдні та Сході 47,9% люблять російську класику
На Заході 47,3 % люблять українську класику
В Центрі 24,8% люблять російську класику
В Центрі 26,7 люблять українську класику
Цифри – дзеркальні. Це вплив політичних маніпуляцій. А також гри в слова "рідна мова" та "рідна література".
***
Наведені цифри 2011 року доволі вичерпно характеризують наявні симптоми.
Це вади освіти, ринку, власне літератури… Опитування чудово оприявнює "шви", за якими видно роботу маніпуляцій і пропаганди.
Це та подібні опитування не повинні спонукати до хапання за голову в стилі "що ж ми за народ такий".
Навпаки – саме час замислитися про те, куди іти літературі. А також – навіщо їй взагалі кудись іти. А також – навіщо Україні література.