Вітер історії: 20 років на граніті

08 жовтня 2010 о 09:43 - 1170

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


24-26 вересня у місті Ірпінь проходив фестиваль повстансько-патріотичної пісні «Гайдамака.UА». Організатори фестивалю – мистецьке об'єднання «OSTANNЯ БАРИКАДА», голова оргкомітету – Олесь Доній. Фестиваль присвячений першій студентській революції, яка згодом отримала назву «Студентська революція на граніті». Студенти не вимагали гуртожитків чи безкоштовної освіти, не вимагали змін в навчальному процесі чи відставки ректора. Загалом молодь вимагала кращого майбутнього для себе та своїх дітей, майбутнього без комуністичного ладу, без цензури та без авторитаризму. Всі вимоги студентів були передані до президії Верховної Ради УРСР. 20 років тому активістам Української студентської спілки та Студентського братства вдалось зібрати під своїми гаслами чи не все активне студентство України. Вперше об'єднались студенти Львова та Донецька, Києва та Одеси. Захід відбувся без патронату президента й підтримки міністерства культури й туризму України. Але за підтримки ірпінського міського голови й ірпінської міської ради.

 

Фестиваль відкрився прес-конферен­цією «Що таке «Остання Барикада»», де висвітлювалися ідеї й цілі об'єднання.

Суботній ранок розпочався читанням віршів з книги «Молитва вигнанця», головна теза якої: «Яка б не була влада, у людини завжди є вибір».

Потім Олесь Доній розповідав безпосередньо про задуми й результати студентської революції та її заходи (наметове містечко, перекриття руху, окупація Ради).

Його змінив гурт «І кров по долині» (м.Львів). Хлопці почали з привітання «Слава Україні». Вони відрізнялися великим патріотизмом. Програма поділялася на авторські та народні пісні, також були пісні, покладені на слова Т.Г.Шевченка.

Розрядив атмосферу Юрко Винничук презентацією фривольної книги «Груші в тісті», в котрій розповідалося про становлення свідомості Леопольда фон Захера Мазоха.

Зустріч з журналістами 5-го каналу (Юрій Стець, Святослав Цеголко, Роман Чайка, Яна Конотоп, Павло Кужєєв, Тетяна Данилейко, Валентин Трохимчук) відбулась в досить неформальній обстановці. Крім влучних цитат героїв їх програм, Леся Подерев'янського та іронічної самокритики, вони відповіли, чому закрили програму «5 копійок» та на інші поставлені запитання.

На їх місце прийшли журналісти з ТВі (Микола Княжицький, Віталій Портніков) та розповідали про болюче – надання ліцензій та судове рішення. Також розглядалася перспектива створення громадського телебачення в Україні.

Після відбулася відкрита лекція В'ячеслава Кириленка «Студентський рух кінця 80-х – початку 90-х років».

Велику сцену відкрили юні гімназисти, хор «Кольорові пташки» (м.Житомир), котрі унаслідували прекрасні українські пісні.

Естафету перейняв гурт «Рутенія» (дипломанти першої «Червоної рути»). Знаковою була пісня «Пам'яті січових стрільців».

За юними учасниками вийшов гурт «Веремій», вразивши  публіку архаїчним «махновським» вбранням та звучанням віолончелі. Їх пісні  переповнені готовністю піти на жертву за прадідівські ідеали, за рідний край, за честь, совість та свободу країни.

За ними вийшов «гуру української музики» Тарас Чубай з акустичною програмою й дуже вдало справився без гурту. Відзвучало дуже багато високоінтелектуальних рок-н-рольних пісень, але тематичною стала «Ах лента за лентою набої подавай, вкраїнський повстанче, в бою не відступай».

В перерві «OSTANNЯ БАРИКАДА» хвилиною мовчання згадала як загиблих ди­сидентів, студентів-революціонерів, так і журналістів: Георгія Гонгадзе й Олеся Ульяненка.

Невдовзі виступив суперхаризматичний та енергійний гурт «Тартак». Поряд із старими прозвучали пісні з нового альбому «Опір матеріалів». Приємною несподіванкою став приїзд Каті Чілі та Андрія Підлужного.

Нарешті вийшли найочікуваніші гості фестивалю – гурт «Гайдамаки», котрі нещодавно повернулися з туру по Америці й Скандинавії, де представляли культуру й ментальність України. Олександр Ярмола привітав сильних духом й щасливих правдою. Свій виступ традиційно розпочали з «Богуслава». Заводні танці О.Ярмоли (фронтмен гурту) не залишили байдужими жодного. Публіка стрибала, підспівувала, водила хороводи, випадаючи з будь-яких культурних чи ідеологічних контекстів.

Останній день відкрився виступом ди­сидента – Левка Лук'яненка. Лекція була присвячена дисидентському руху 60-80-х років. На його думку, якщо працювати в дерусифікації, то це повинно бути системою.

Олесь Доній продовжив тему лекцією «Мовна політика та мовна обітниця». Був охоплений період від радянського часу до сьогодення. Скінчилась вона на патетичній ноті – консолідувати українську націю можна лише українською мовою.

Потім слово було надано руху «Митці проти цензури» (участь брали брати Капранови, Вахтанг Кіпіані, Юрко Журавель, Місько Барбара, Фагот, Сашко Лірник). Ставилося питання: «Євро-2012» в Україні – чи є доречним це в країні, де зникають журналісти та є цензура. Цензура – це рудимент минулих років.

Тема політики та заангажованості плавно перейшла у виступ Артема Полежаки, під акомпанемент гурту «Барабас» (м.Житомир) та з гумором було висвітлено ставлення до поп-індустрії за допомогою віршів, пісень та невеличких сценок.

Невдовзі після їх виступу брати Капранови презентували нове видання книги «Кобзар-2000» та «Закон братів Капранових». Також відбулося читання «першої» русалочки й ліричних віршів, …ах, як тут доречне слово «ліричні».

Ввечері всіх зібрав легендарний київський хор «Гомін» (під керівництвом Леопольда Ященка). Знаменитий він тим, що існує більше 40-а років, безпосередній учасник подій, які відбувалися під час боротьби за Незалежність України, супроводжував підняття жовто-блакитного стягу.

Наступним був гурт «Вертеп» (м. Дніпропетровськ) з патріотично-пов­станською рок-н-рольною програмою.

Далі відбувся сольний виступ Ярослава Джуся. Він грав на бандурі варіації в стилі електро-хаус.

Ще один талановитий національно свідомий гурт «Тінь сонця» продовжив вечірню програму. Козацька пронизлива лірика не залишила байдужими нікого.

Їх змінили «Ot Vinta» (м.Рівно), котрі своїм виконанням «украбілі» оживили фестивальне містечко.

Закінчення фестивалю відбулося виступом гуртів «Мертвий півень» і «ТНМК».

До речі, деякі політики проросійської орієнтації намагались зірвати фестиваль «Гайдамака.UA» ще до його початку, в тому числі застосовуючи відверті провокації. На превелике щастя ми мали можливість заслухати видатних митців, політиків, книговидавців, музикантів. Такі заходи необхідні кожному свідомо мислячому українцеві і сподіваємося, що «OSTANNЯ БАРИКАДА» не змусить нас вдаватися до духовного голодування й невдовзі ми зустрінемось на ще якомусь чудовому фестивалі.

До зустрічі на барикадах!

Ольга Раскіна, sprotiv.org

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: