З заяви Ірини К. до Національної комісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП):
«Коли почали зростати ціни на газ, ми встановили твердопаливний котел і з 2014 року користуємось ним для опалення будинку. Дорогий газ використовуємо лише для приготування їжі і споживаємо до 10 куб. м газу на місяць. Щомісяця контролери газової служби знімали покази лічильника і, мабуть, перевіряли цілісність пломб. Все було гаразд, і питань до нас, а у нас – до них багато років не було.
А вже через 10 днів прийшли два контролери – і прямо до лічильника. Сонце світило у вікно, до того ж я ввімкнула світло біля лічильника і підставила стілець, щоб очі контролера були проти віконця лічильника.
Контролер попросив ліхтарика, щоб підсвітити. Я їм говорю, що мені навіть здаля видно цифри, але вони вперто просили принести ліхтарик.
Коли я, не знайшовши ліхтарика, повернулася, скло в лічильнику разом з пломбою було відірване, і я подумала, що це було зроблено через необачність, бо коли я виходила, лічильник ще був неушкоджений.
Вони зняли пошкоджений лічильник, поставили з обмінного фонду інший (підсвічуючи ліхтариком свого мобільного телефону), опломбували і склали акт, заспокоюючи, що все буде гаразд, попросили його підписати (я ще поспівчувала, що у них будуть неприємності за неумисне пошкодження лічильника, і вони знітилися).
Я помилилася – неприємності прийшли до мене: мене звинуватили в крадіжці газу і нарахували 10.220 грн штрафу і оплати газу, який ми не споживали».
В нашому селі таких постраждалих відгукнулися троє: Ірина К., Людмила Х. і Софія П. У всіх аналогічні історії з проханням «ліхтарика» або документа про останню «повірку лічильника» і лише після цього виявлення «пошкодження пломби».
Судячи з явки чисельних «крадіїв газу» на комісію з розгляду питань про порушення користування газом – цей вид рекету набув масового характеру.
Софія П. мешкає в Києві, а в селі Межиріч (Павлоградський район – ред.) після смерті свекрів з 2008 року – будинок використовували наїздами, як літню дачу і для вирощування городини. З тих пір вода з системи опалення злита і біля газового котла труба «обратка» зіржавіла до дір. Користувалися газовою плитою лише влітку для приготування їжі. Вона взяла довідку з сільської ради – що вона в селі постійно НЕ ПРОЖИВАЄ.
Та це їй не допомогло – нарахували санкцій 5.107,63 грн «за крадіжку газу». Її цим знищили, як людину – в неї зріс тиск, підвищився цукор в крові, порушився сон, закріпився стан безвиході і пригніченості. (Вона вже була готова заплатити грошима, які збирає на пам’ятник чоловікові, який минулого року помер: «Нехай цим нелюдам буде на лікарства, гроби і пам’ятники»).
Людмила Х. розказує:
«Після проходження всіх формальностей мені призначили виплатити штраф 5.217 грн. Я йшла містом і ридала. На мене оглядалися люди, але я не могла зупинити ридання – адже я ні в чому не винна».
Щоб довести свою невинуватість, Людмила відправила лічильник для експертизи на заводвиробник в м.Київ, але один з членів павлоградської комісії зі здібностями Вольфа Мессінга впевнено «передбачив», що це не допоможе. Не помилився, бо неправомірне втручання павлоградської «експертизи» в лічильний механізм зробило це неможливим.
На намір скривджених людей звернутися до суду «комісійники» їх шантажують тим, що це буде марна плата на покриття судових витрат – краще заплатіть одразу призначену вам суму штрафу –дешевше обійдеться (бо до того ж, наросте пеня).
А тепер – про суди, про адвокатів і судову «реффформу».
Немає адвокатів, які взялись би виграти такий суд.
Ті, хто спланував і організував цю бандитську схему рекету, покладаються на бездоказовість позицій захисту потерпілих – і тому гарантоване визнання судом їх крадіямизлочинцями. Хоча це не так.
По-перше. Обвинувачені «крадії» звинувачення в зриві пломб покладають на так званих «контролерів». І суду, перш ніж висунути звинувачення, необхідно встановити винуватця.
По-друге. У споживачів газу мотивацій красти немає.
Ірина топить твердопаливним котлом. Який сенс було на нього витрачатися, монтувати в опалювальну систему, якщо через 10 днів після останньої перевірки можна, розбивши в друзки лічильник, красти газ?
Людмила живе одна. Щоб економити газ, підтоплює дровами (і всім, що горить), в хаті порається тепло вдягнена, на ніч кладе під ковдру пляшку з гарячою водою.
Софія буває в селі наїздами: посадка городини, прополка, збір урожаю і консервація – кража мізер, ризик непомірний (та і злочинних думок у наших моральних, добрих, наївних жінок – не виникає).
По-третє. Спостерігається раптовий підозрілий сплеск масового збожевоління незнайомих між собою людей і безглуздого зриву ними пломб. Напрошується висновок: ця акція спланована і організована газовою службою, де можлива змова або вказівка «зверху».
По-четверте. Викликає підозру й те, що до Павлоградського району для таких «перевірок» залучають слюсарів з інших районів, зокрема, Синельниківського, Васильківського, Покровського. Можливо, порушення пломб здійснюється при попередньому знятті показів лічильника (бо хто з нас після «зняття показів» перевіряє цілісність пломб?), а слюсарі з чужого району «виявляють» порушення (бо своїм би за це рано чи пізно односельці, які в роботу лічильника не втручались, набили би морду – це по мінімуму).
По-п’яте. Нащо вони возять з собою лічильники з обмінного фонду?
По-шосте. Цифри «штрафів» взяті «зі стелі».
Ситуація, в якій злочин є, а винуватець не визначений, як правило, вигідна тому, хто вчинив злочин, стовідсотково покладаючись на безкарність. Це не є прямим доказом, але шантаж «додатковими судовими витратами» вказує на злочинця. У наших т. зв. «крадіїв газу» такої гарантії потрібного судового рішення немає.
Якщо злочин є, а винуватець не залишив слідів (чи в іншому, не передбаченому законом випадку) – справа має розглядатися судом присяжних. Судова практика царської Росії дає чисельні приклади успішного і справедливого вирішення присяжними подібних справ.
В нашій Конституції передбачено і суд присяжних, і участь в судах народних засідателів, але ці положення саботовані олігархічною владою (як і багато інших декларативних положень Конституції) або нейтралізовані повзучою роками т. зв. «судовою реформою», мета якої – позбавити людину судового захисту.
Суд присяжних у нас не практикується від 1917 року; а народні засідателі законом 3388VI від 19.05.2011 р. (за Януковича) виключені з розгляду кримінальних та інших важливих справ, що розв’язало руки суддям для корупційних змов зі злочинцями (як в нашому випадку) і для замовних одноосібних суддівських рішень (без засідателів) – наприклад, для посадки наших патріотів, добровольців майдану, які пішли на фронт і зупинили російських окупантів.
Наявність суду з народними засідателями (а тим більше суду присяжних) могло б бути надійним запобіжником від замовних штрафів та посадок.
І взагалі: поява «рекету в законі» наводить на думку, що почалася передвиборча кампанія збирання коштів на «бігморди» і «гречку» для підкупу виборців на наступних парламентських виборах. Цей «общак» треба шукати за реквізитами, вказаними в спеціально створеному окремому рахунку для сплати газових штрафів.
1) За інформацією, отриманою у виробника газових лічильників, звернень на завод для спростування звинувачень про втручання в роботу лічильника багато. А в НКРЕКП на запитання про кількість повідомлень про втручання споживачів у лічильники, ще й перепитали: «По газу чи по електроенергії?». Цікаве питаннячко.
2) Прошу наших адвокатів-патріотів, а також правозахисні організації не просто допомогти нашим постраждалим, а й відсудити пред’явлені їм санкції в подвійному розмірі – за замах на їх честь, гідність, здоров’я і життя.
Володимир Степаненко