За якістю системи е-декларування Україна обігнала всіх!

05 березня 2017 о 09:01 - 8478

Avataradmin


За якістю системи е-декларування Україна обігнала всіх!

Понад 700.000 декларацій за 2016 рік зобов’язані подати до системи електронного декларування можновладці України до 01 квітня 2017 року. Це службові і посадови особи, які працюють в органах влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних установах, закладах і організаціях.

Якщо ви вважаєте, що це – багато, то радимо подивитись на Бельгію. До речі, вона, за версією Forbes, входить до десятки країн з найбільш щасливим населенням.

Так ось, в Бельгії майнові декларації за підсумками року заповнюють усі громадяни, включаючи закордонних резидентів. Правда, не електронні декларації, а паперові.

Обов’язок подавати декларацію про доходи поширюється на всіх громадян, у тому числі державних службовців (без будь-­яких особливостей), також у Швеції, Норвегії та Канаді.

До речі

У справі Wypych v. Poland (рішення від 25 жовтня 2005 року, заява № 2428/05) Європейський суд з прав людини відхилив скаргу члена місцевої ради в Польщі, який відмовився подати свою майнову декларацію, стверджуючи, що визначений законодавством обов’язок розкривати деталі стосовно його фінансового та майнового стану порушував статтю 8 Європейської конвенції про права людини.

Суд постановив, що вимога подати декларацію та її публікація онлайн дійсно становили втручання у право на повагу до приватного життя, але таке втручання було обґрунтованим, а широке коло інформації, яка повинна була подаватися згідно із законом, не було надмірно обтяжливим.

Суд «вважає, що саме такий широкий характер [інформації] дозволяє припускати, що оскаржувані положення досягнуть своєї мети надання громадськості розумною мірою вичерпної картини фінансового стану членів ради… що додатковий обов’язок подавати інформацію про майно, у тому числі про майно подружжя, може вважатися обґрунтованим в тому, що він має на меті запобігти спробам приховати майно шляхом придбання його на ім’я подружжя члена ради.»

Європейський суд з прав людини також схвалив оприлюднення та інтернет­доступ до декларацій, вважаючи, що «широка громадськість має правомірний інтерес в тому, щоб пересвідчитися, що місцева політика є прозорою, а інтернет­доступ до декларацій робить доступ до такої інформації дієвим та простим. Без такого доступу, цей обов’язок не матиме практичного значення або реального впливу на те, якою мірою громадськість поінформована про політичний процес».

Тож якщо, як пише Енциклопедія «Вікіпедія», після першої хвилі е­декларування в Україні (100 тис. осіб: держслужбовці категорії «А», судді, прокурори, слідчі тощо) «загальні обсяги задекларованих грошей та об’єктів нерухомості викликали природний шок у жителів України та всього світу», можна лише уявити, скільки додасться мільйонів на другій хвилі (+700 тис. осіб). Запасаймося валідолом!

А з 1­-го квітня – гайда на сайт Національного агентства з питань запобігання корупції (Nazk.gov.ua), у розділ «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Там буде що почитати!

Ось, наприклад, взяти хоча б начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Святослава Літошко, який вигріб всі меблі та сантехніку зі своїх службових кабінетів – про що «Лица» розповідали раніше. Пам’ятаєте, він розказав журналістам, що буцімто купив меблі у попереднього керівника сельхозінспекції?

Так ось. Як повідомив редакції один юрист, у Єдиному реєстрі судових рішень опубліковане рішення, що вступило в законну силу, від 10 грудня 2014 року по справі № 203/6779/14­ц. Ним суд наказав «стягнути на користь ОСОБА_2 з Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37986760) вартість майна, переданого на зберігання за договором відповідального зберігання №1 від 20 грудня 2012 року в сумі 38.035,00 грн. (тридцять вісім тисяч тридцять пять гривень 00 коп.), а також сплачений нею судовий збір в сумі 380,35 грн. (триста вісімдесят гривень 35 коп.)».

А саме:

«1 – стіл керівника (1 комплект) – 3.546,00 грн.,

2 – тумба мобільна (1 шт.) – 822,00 грн.,

3 – скейт для ПК (1 шт.) – 246,00 грн.,

4 – стіл нарад (1 комплект) – 2.808,00 грн.,

5 – шафа (1 шт.) – 4.488,00 грн.,

6 – шафа для документів (2 шт.) – 2484,00 грн.,

7 – крісло керівника (1 шт.) – 3.000,00 грн.,

8 – крісла кабінетні (2 шт.) – 2.000,00 грн.,

9 – стільці кабінетні коричневого кольору (10 шт.) – 900,00 грн.,

10 – ноутбук Asus К52J (1 шт.) –  2.500,00 грн.,

11 – миша компютерна (1 шт.) – 25,00 грн.,

12 – НР Laser Jet 1132 MFP (1 шт.) – 2.100,00 грн.,

13 – кондиціонер Gree GWH 12 NB­KINNA4A (1 шт.)  – 4.335,00 грн.,

14 – кондиціонер Gree GWH 18 NС­KINNA4A (1 шт.) – 6.631,00 грн.,

15 – картини (5 шт.) – 750,00 грн.,

16 – квіти кімнатні у горщиках (2 шт.) – 1.000,00 грн.,

17  – ваза напільна (1 шт.) – 400,00 грн., а разом – 38.035,00 грн., а також судові витрати у справі в сумі 243,60 грн».

Це – якраз про ті меблі, які вивіз Літошко. На жаль, редакції газети «Лица» не вдалося з’ясувати, чи то Літошко не виконав це рішення суду, а самостійно купив меблі у попередньої керівниці сільхозінспекції (у ОСОБА_2), і так вони опинилися в його власності. Чи таки за меблі заплатила Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, а Літошко їх просто вкрав? З цими питаннями журналісти «Лиц» під’їхали до маєтку чиновника, де він живе зі своєю налоговичкою (Літошко Кристина Олексіївна – начальник адміністративно­господарського управління Державної Фіскальної Служби в Дніпропетровскій області) у коттеджному містечку в передмісті Дніпра, дзвонили­стукали, але ніхто до нас не вийшов…

А тепер – питання. Чи повинен був задекларувати конкретний чиновник Літошко конкретні придбані меблі у своїй електронній декларації за 2015 рік, яку він у визначені законом строки подав до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК)?

Ні. Тому що, по­перше, не факт, що він прикупив меблі не у 2014­му, а у 2015 році, в якому Європейському Союзу вдалося­таки «продавити» в Україні введення системи електронного декларування і створення НАЗК. По­друге, у е­декларації держслужбовці повинні вказувати цінне рухоме майно – ювелірні вироби, твори мистецтва, електронні пристрої, меблі, дорогий одяг тощо, – якщо вартість одного предмета перевищує 100 прожиткових мінімумів. Тобто, якщо придбаний у 2015 році цінний предмет дорожчий, ніж 117.600 гривень 00 копійок, то його слід було декларувати. Як бачимо вище, найдорожчий предмет – кондиціонер Gree GWH 18 NС­KINNA4A, який коштує 6.631,00 грн. Тож його декларувати не треба було.

До речі: для е­-декларації за 2016 рік гранична межа цінності речі – 100 прожиткових мінімумів – 137.800 грн.

На початку лютого 2017-­го у Дніпрі тренінг «Е­-декларації: як правильно читати та що робити далі», за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, провів голова правління Громадської організації (ГО) «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін.

«Стаття 368­2 «Незаконне збагачення» з’явилася у Кримінальному кодексі України (ККУ) лише в кінці березні 2015 року. Так, раніше, якщо держслужбовець володів майном, яке не відповідало його легальним статкам, – це теж був злочин. Але до березня­15 прокурору треба було довести злочинність походження цього статку, – пояснює Віталій Шабунін. – Зараз – «Володієш тим, що не відповідає його легальним ставкам? Злочинець!». Відчуваєте різницю? В теперішній редакції: не можеш пояснити – кримінал. А в попередній прокурор мав довести злочинність походження майна. Саме через це абсолютно легально прокурори, судді, інші раніше просто не ховали свої статки».

За внесення в ККУ статті 368-­2 «Незаконне збагачення» депутати Верховної Ради проголосували у жовтні 2014­го, а у законну силу вона вступила в кінці березня 2015­-го.

«Що це означає? Що все, набуте «важкою працею» до березня 15­-го року – не є предметом злочину. Так, вас дратує кількість будинків, машин, всього того, що є в деклараціях чиновників, але якщо це набуте до березня 15 року, – прощено! Це не може бути злочином», – розчаровує антикорупціонер.

Інфографіка – «Центру протидії корупції»

Добре, повернемося до наших «підзахисних», сільгоспінспектора та налоговички. Згідно е­декларації, Літошко Святослав Володимирович придбав за 25.000 гривен земельний пай у селі Мар’є­Дмитрівка Софіївського району Дніпропетровської області 26.02.2015. Тобто до березня 2015­го. Ех, «вскочив в останній вагон»!

Але – ось, що ми бачимо… Автомобіль Каділак Ескалейд 2007 р.в., придбаний за 550.000 гривень. При доходах за 2015 рік С.Літошко  – 54.969 грн, К. Літошко – 135.765 грн, разом – 190.734 грн. Кредитів не брали, зате є 84.606 гривень на рахунку у КБ «ПриватБанк». «Незтиковочка» на 359.266 гривень мінімум! (бо каділак ще ж заправляти треба – працівники Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області щодня бачили, за їх словами, як Святослав Літошко на каділаку їздив на роботу – з роботи).

І що робити далі?..

«Якщо ви знайшли невідповідності – можете звертатися до НАЗК або НАБУ (Національне Антикоррупційне бюро України – ред.) із документальними підтвердженнями», – розказав Олександр Лємєнов, менеджер антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ, 21 листопада 2016 на прес­конференції в Українському кризовому медіа­центрі.

Такі повідомлення є підставою для повної перевірки декларації.

«Наслідки виявлення невідповідностей, якщо це більше 100 мінімальних заробітних плат – у 2015 році вона становила 1.218 гривень – це адміністративна відповідальність, а якщо на суму понад 250 мінімальних заробітних плат – це кримінальна відповідальність», – зазначив експерт.

Перевіряємо.

1.218,00 грн. * 100 мінімальних заробітних плат = 121.800 грн – поріг адміністративної відповідальності чиновника за невідповідність у е­декларації­-2015.

1.378,00 грн. * 250 = 304.500 грн – поріг кримінальної відповідальності чиновника за невідповідність у е­декларації­-2015.

Як бачите, «незтиковочка» сільгоспінспектора Літошко поріг кримінальної відповідальності перевищила – НАБУ буде проводити повну перевірку декларації держслужбовця.

«Ми билися за введення більш­менш серйозної відповідальності за брехню у декларації. Вийшло. За брехню у декларації почала діяти кримінальна відповідальність – до 2­х років тюрми, – розказує голова правління Громадської організації (ГО) «Центр протидії корупції». – Як і за неподання декларації умисно».

Тобто, якщо чиновник забув до 01 квітня подати декларацію – це адміністративна відповідальність (штраф від 17.000 до 42.500 гривень). Якщо ж умисно не подає – це вже кримінал (штраф від 42.500 до 51.000 грн, або громадські роботи, або позбавлення волі до 2­х років, а також позбавлення права займати відповідні посади).

«В який момент переходить від адмінки до криміналу? – роз’яснює Віталій Шабунін. – Факт не подачі декларації все рівно робить держслужбовця порушником, штраф буде все одно. А якщо він і після штрафу не подає, то тільки тоді це вже склад злочину і підслідність НАБУ».

Тобто, концепція системи е­декларування в Україні – не покарати за забудькуватість, а не допустити не подачі е­декларації.

За словами Шабуніна, українська система е­декларування не має аналогів в світі, а увібрала в себе найдієвіші механізми декларування у різних країнах. І з’явилася вона за підтримки Світового банку, МВФ і Європейського Союзу.

А ми повертаємося до е­декларацій наших «підзахисних» держслужбовців. Вони обидва вже подали е­декларацію за 2016­-й рік. Голова сімейства також подав декларацію після звільнення (звільнився 30.12.2016). Тому що законодавство про запобігання корупції визначає 4 види е­декларацій, а саме:

а) щорічні декларації, які повинні бути подані в період з 1 січня до 1 квітня);

б) декларації перед звільненням;

в) декларації після звільнення (подаються до 1 квітня наступного року);

г) декларації кандидатів на посади суб’єктів декларування.

Так ось, за 2016 рік кошти Святослава Літошко у ПриватБанку збільшились на 2%. Зате 26.04.2016 він купив за 141.217 грн земельну ділянку у 12,5 соток в селищі Слобожанському Дніпровського району. Напевно, поряд зі своїм будинком. Не дурне рішення.

А ще – 09.11.2016 купив у смт Гу­биниха Новомосковського району за 345.696 грн якийсь «Комплекс», чи то готельний комплекс, чи то свинокомплекс…

Але ж річні доходи подружжя Літошко склали 113.460 грн.

Знову «незтиковочка», на 373.453 грн.

1.378,00 грн * 100 мінімальних заробітних плат = 137.800 грн – поріг адміністративної відповідальності чиновника за невідповідність у е­декларації­-2016.

1.378,00 грн. * 250 = 344.500 грн – поріг кримінальної відповідальності чиновника за невідповідність у е­декларації­-2016.

І знову Святослав Літошко набув «важкою працею» кримінальну відповідальність.

Шановні читачі! Як бачите, провести аналіз електронних декларацій державних службовців та виявити в них злочинні невідповідності – досить просто.

Це я вже не кажу про звірення інформації в е­декларації з даними державних реєстрів, наприклад:

  • бази «Єдиний державний реєстр МВС» (реєстр власників автомобілів);
  • Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • Державного суднового реєстру України;
  • Державного реєстру цивільних повітряних суден України, тощо.

Знову повернемося до начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Святослава Літошко.

Так, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за 23 гривні можна купити всю інформацію про особу, знаючи її ІПН або ПІБ + дату народження.

Я не поскупилася, і дізналась, наприклад, що нерухомість пана Літошко наразі арештована, бо 20.10.2016р. він виступив, з двома іншими фізособами, іпотекодавцем (особа, що взяла кредит або поручилася за неї) у КБ «ПроКредитБанк» на суму 20.000.000 (двадцять мільйонів) гривень. Перебуваючи на посаді!

Також, що цікаво, суд за вимогою С. Літошко наклав арешт на квартиру якоїсь фізособи, у якої Святослав Володимирович вимагає через суд 273.754,25 гривень.

А ще – 10.02.2017 р. «підзахисний» купив нежитлове приміщення площаю 33,2 кв.м у центрі Дніпра – на вул. Ярослава Мудрого (бувша вул. Ленінградська).

* * *

То ж  мусимо подякувати світовому співтовариству, особливо Світовому банку, МВФ і Європейському Союзу, за захопливе чтиво, що з’явилося завдяки електронному декларуванню. А ось, чи буде це кримінальним чтивом, чи так і залишиться фентезі, – українцям треба питати у вітчизняних правоохоронних органів. І починати питати прямо зараз – матеріал вже є.

 Олена Гарагуц

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: