Лише 11% законопроектів, зареєстрованих з початку роботи Верховної Ради України цього скликання до кінця березня, було ухвалено парламентом. Про це завив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка у своїй статті для сайту «Дєло».
http://delo.ua/ukraine/reforma-verhovnoj-rady-nachnem-s-sebja-315205/?supdated_new=1460462428
«З початку роботи цього скликання до кінця березня 2016 року було зареєстровано 3562 законопроекти. З них авторства народних депутатів – 3053, КМУ – 430, Президента України – 79. Стали чинними законами лише 404. Тому результативність нашого парламенту – не більше 11%. З них депутатських – 196 (6,12%), урядових – 146 (34%), президентських – 62 (78,5%). Отже, частина проблеми – у якості та в кількості законодавчих ініціатив. Дуже часто їх мета – лобіювання бізнес-інтересів або демонстрація активності перед виборцями», – написав Сергій Рибалка.
За його словами, непокоїть ганебна урядова практика, що стала традицією, подавати неякісні законопроекти в останню хвилину. «Найбільш яскраві приклади – подання проекту про держбюджет під самий новий рік два роки поспіль. Депутати вимушені були голосувати за документ, який навіть не встигли толком вивчити. Те саме відбувалося і в нашому комітеті. Часто важливі законопроекти Уряд подавав вже тоді, коли в рамках домовленостей із МВФ ми вже мали їх ухвалити. В результаті жодні процедурні регламенти не витримувались – іноді не було достатньо часу не лише опрацювати всі поправки, а й навіть провести техніко-юридичну вичитку. Неодноразово комітет був вимушений працювати по вихідних та вночі, опрацьовуючи сотні поправок», – сказав голова фінансового комітету Верховної Ради.
Сергій Рибалка пропонує погодитись із ідеєю європейських експертів, презентованою під час проведення «Українського тижня» у Європарламенті, – ввести в Україні практики «зелених» і «білих» книг.
«У «зеленій книзі» уряд прописує базові концепції проблемних питань, потім, після спільної роботи з депутатами, з’являється так звана «біла книга», яка містить деталізацію майбутніх законопроектів. І тільки після цього уряд розробляє їх і подає в парламент. Це дозволить припинити ганебну практику скидання урядових законопроектів в Раду в останній момент з подальшим тиском на депутатів щодо негайного їх прийняття «для порятунку країни», – написав Сергій Рибалка.
Щоб система запрацювала, він також запропонував ввести право вето парламентських комітетів щодо урядових законопроектів у разі, коли вони відверто неякісні. «Щоб комітети не зловживали таким правом, рішення може бути прийнято більшістю голосів від загального складу комітету. Крім того, пропоную доповнити регламент Ради нормою, згідно з якою Уряд або міністерство можуть звернутися в комітет для призначення позачергового засідання для оперативного розгляду надважливих законопроектів», – запропонував Сергій Рибалка.
Він заявив, що через велику кількість законопроектів, відсутність чітких процедур і деякі маніпуляції при формуванні порядку денного, одні законопроекти потрапляють на голосування в зал миттєво, інші – чекають роками: «Законопроекти, підготовлені нашим комітетом, місяцями не можуть потрапити до порядку денного … Наприклад, системний законопроект про страхування очікував розгляду більше 10-ти місяців – наш комітет розглянув його ще в травні 2015 року. А ринок його чекає вже не один рік».
Щоб покласти край такій практиці Сергій Рибалка запропонував впровадити чіткий квотний принцип формування порядку денного – в залежності від розміру фракцій і груп.
Правильною депутат вважає ідею експертів щодо введення об’єднаних пленарно-комітетських тижнів. «Таким чином, ми будемо мати на місяць три таких тижні і один – для роботи з виборцями. Доцільно зробити понеділок і вівторок днями проведення комітетів і робочих груп, середу – днем голосування за урядові та президентські законопроекти, четвер і п’ятницю – днями голосування за депутатські законопроекти», – запропонував Сергій Рибалка.