ОДИН ДЕНЬ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

01 червень 2007 о 12:04 - 1184

25 травня у Дніпродзержинську було днем подій. Вони розпочалися на позачерговій сесії Дніпродзержин­ської міської ради. Напочатку її фракція компартії запропонувала розглянути питання про демонтаж пересувної сцени, встановленої на площі Леніна для проведення акції «Народний наступ» громадянського руху «Народна Самооборона», очолюваного Юрієм Луценком. Але дніпродзержинські депутати навіть не розглядали пропозицію комуністів: «Не треба вводити людей в оману. Заявка на проведення мітингу подана у відповідності з законом. Звертайтеся до суду». І ініціатива комуністів, котрі пояснили свій протест тим, що сцена закрила собою пам'ятник Леніну, та що на тій сцені виступатиме гурт «Мандри», пісні якого начебто ображають пам'ять вождя, залишилася без розгляду.

Сесією була розглянута низка питань, серед яких було і вкрай дратівливе для дніпродзержинців — укладання договору між комунально-виробничим підприємством Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» та КП Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», яке зажадало підвищення розміру плати за питну воду, що подається у місто, з 36 до 54,9 копійок за кубометр.

На сесії було зазначено, що міський бюджет Дніпродзержинська не витримає такої ціни. Проте рішення про погодження міськради на укладання договору на умовах «Аульського водоводу» ухвалене. Не виключено, що спрацював шантаж: 18 травня «Аульський водовід» гранично понизив тиск води у дніпродзержинській водорозподільній мережі, внаслідок жителі потерпали від нестачі води.

Сенсацією дня стала заява міського голови Валерія Захорольського про складання повноважень, після якої він покинув залу засідань.

Пан Захорольський заявив: «Керівники, які за рангом вищі від нас, дозволяють собі не дотримуватися законів. Я не хочу нести за це відповідальність і працювати поза законами України… До мене щодня звертаються громадяни, бачачи в людині, котра працює на посаді міського голови, гарантію захисту та всілякої підтримки, навіть у тих питаннях, які знаходяться поза компетенцією міської влади. Ситуація, що склалася у верхніх ешелонах влади, зробила місцеве самоуправління фікцією, структурою, наділеною багатьма зобов'язаннями, яка не має для їх виконання ані повноважень, ані реальних можливостей. Я достроково і добровільно складаю з себе повноваження міського голови, оскільки не бачу ефективних можливостей обстоювати інтереси громади в умовах, що склалися».

Зазначимо, що Валерій Захорольський ішов на вибори голови як незалежний кандидат, і жителі міста віддали за нього свої голоси, вважаючи, що приватний підприємець, не пов'язаний з партійними структурами, буде вільним від тиску тих структур і проводитиме незалежну від партійних настанов політику у керуванні міським господарством. Як бачимо, не вийшло. Таки дістали.

Виконувати обов'язки міського голови до нових виборів буде секретар міської ради Вікторія Кузнєцова, член Партії регіонів.

Зазначимо також, що перед заявою Валерія Захорольського депутати проголосували про надання йому 6-го рангу держслужбовця з формулюванням «за виконання особливо важливого завдання». Відтак пан Захорольський йде у відставку з підвищенням рангу, і це змушує замислитись — чи не є це компенсацією за звільнення посади міського голови?

 

По закінченні засідання сесії член фракції компартії депутат міськради Інтенко прокоментував заяву Валерія Захорольського так: «Тиск певних полі­тичних сил і бізнесових структур на мера не дозволив йому виконувати свої обов'язки у відповідності з законом про місцеве самоврядування. Що це за політичні сили — можливо, ми зможемо з'ясувати після наради голів фракцій і по­стійних комісій».

Керівник фракції «Нашої України» у Дніпродзержинській міськраді Юрій Лисяк зазначив: «Я гадаю, що причиною такого неочікуваного для нас рішення стало те, що ситуація у вирішенні стратегічних для міста питань зайшла у глухий кут. Є бажання вирішувати, але немає змоги. Це не лише питання води, а й інші важливі питання, наприклад, виділення субвенцій, які обіцяли, а тепер місто їх, скоріш за все, не отримає. Полі­тичні сили, про які йдеться, це Партія регіонів, яка знаходиться при владі і перехопила усі важелі у життєзабезпеченні міста. З 76 депутатів міськради 35 належать до Партії регіонів і разом з партіями, що їх підтримують, складають більшість у Раді».

Ігор Шех, голова правління громадської організації «Град», сказав: «Я думаю, що рішення з водою стало останньою краплею, і Олег Іванович не зміг піти проти своїх моральних принципів. Його хотіли поставити на коліна. Я маю повідомлення з достовірного джерела, що заступник голови Дніпропетровської обласної ради Віктор Науменко, котрий давно мріяв взяти під свій контроль Аульський водовід, заявив Валерію Захорольському, що той буде змушений укласти угоду на постачання води на умовах, що пропонуються. Жаль, що Захорольський пішов. Сесія не закінчена, і має бути якесь рішення, але, як бачимо, більшість депутатів міського голову не підтримала. Є побоювання, що відтепер міськрадою ухвалюватимуться рішення, які потрібні «сірим кардиналам», зацікавленим у міській власності».

 

Символічно, що того ж дня увечері у Дніпродзержинську розпочалася акція «Народної Самооборони». Перед близько трьома тисячами дніпродзержинців, котрі зібралися на площі Леніна, виступили лідери «Народної Самооборони» — Юрій Луценко, Тарас Стецьків і Володимир Стретович. Гурт «Мандри», який розпочав свій виступ піснею про Устима Кармелюка, був прийнятий «на ура», люди підспівували, вимахували руками і прапорами, танцювали під запальні ритми. З краєчку площі купкою зібралися комуністи, котрі не втручалися у перебіг мітингу, роздаючи листівки.

Фрагменти промов з мітингу:

Тарас Стецьків:

«Ми хочемо сказати вам слова правди про те, що робиться у нашій країні і що Самооборона пропонує робити. Ми три роки спостерігаємо на екранах телевізорів, як політики б'ються за владу. Два роки тому ті, хто називали себе помаранчевими, на ідеалах свободи прийшли до влади, обіцяючи «бандитам — тюрми, людям — хороше життя, Україні — процвітання». Що з цього вийшло? Далеко не все було виконане. І тому помаранчеві програли. До влади прийшли ті, хто називав себе біло-блакитними. Сила, яку очолював Янукович, сказала, що вона покращить наше з вами життя вже сьогодні. І вісім місяців тому Президент України вручив посаду прем'єр-міністра Віктору Януковичу. З того часу що ми маємо? Запитаймо кожен сам себе. Вісім місяців спостерігаємо, як Янукович бореться з Ющенком за повноваження, за посади міністрів, хто кого призначає, хто кого звільняє. А нам від того не легше. І та влада, яка обіцяла зниження тарифів, непідвищення цін, насправді підвищила тарифи і не підвищила зарплати. І де те покращення нашого з вами життя вже сьогодні? В Україні не буде доброї влади, якщо її не будуть контролювати люди. А для цього нам треба самоорганізуватися, творити народну самооборону і кругом брати владу під контроль. А якщо влада не слухає свого власного народу, то народ має право на протест. Якщо влада не слухає людей, така влада має піти геть».

Володимир Стретович:

«Без війни, без голоду, без розрухи ми — вимираюча нація. Щороку нас стає на триста тисяч менше. Хто винен? Влада, посткомуністична, пострадянська, яка швиденько пересіла з насиджених кабінетів, зняла блакитні піджаки і сказала «ми — влада українська». Ця влада ще й не християнська. Вона не бачить людини — головного носія, хто дав цю владу, хто вибрав її. Вибори закінчилися, про людей забули. І «Народна Самооборона», до якої увійшла партія «Християнсько-демократичний Союз», покликана захищати «маленького українця», ким би він не був, росіянин чи українець, ми всі в Україні сущі і Україна для нас одна. Є нахабством тут, у трудовому Дніпродзержинську, підчас спеки думати, як відключити воду або підвищувати тарифи на неї.

Я вибачаюсь від імені помаранчевих, що ми не виправдали ваших надій, тому що неможливі зміни системи без утвердження того підходу, що треба думати спочатку про людину і розглядати владу не як самоціль, не пишання лімузинами і красивими кабінетами, а як служін­ня людям. Бо за нашою ідеологією людина — творіння Боже і вимагає до себе такого ставлення, як ставимося до Всевишнього».

Юрій Луценко:

«Тільки такі мітинги, як зараз, можуть захистити ваші права. На жаль, по всій Україні я казав, і мушу сказати тут, у Дніпродзержинську, — не сподівайтеся на те, що я привіз вам хороші новини. Не розраховуйте на будь-який ешелон влади. Всі вони у глухих кутах взаємних розборок і дерибанів. Вони зайняті собою. Ви можете розраховувати тільки на себе. Якщо будемо разом боротися за права — вони (владарі — ред.), можливо, ними поділяться. Якщо будемо мовчки сидіти вдома глухосліпонемими хохлами — будуть далі грабувати.

…Я прекрасно розумію, чому проти «Народної Самооборони» так гаряче виступають політики від нинішньої влади. З чим сюди приїде Петро Миколайович Симоненко?.. З чим сюди приїде Мороз?.. Їм немає з чим сюди їхати. З чим сюди приїдуть активісти верхівки Партії регіонів? Дніпропетровщина голосувала за їхню обіцянку кращого життя, за представників Сходу України. Кого ви маєте сьогодні при владі? Ви маєте там інтелект Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Дніпродзержинська? Ні, вами керує Єнакієво і Макєєвка, область, у якої перше місце по злочинності, алкоголізму, СНІДу, сифілісу, туберкульозу. Це таке майбутнє України вони нам будують?

Тому я сьогодні приїхав на Дніпропетровщину і кажу: шановні друзі, уважаемые друзья! Задумайтесь над тем, какая политика Украине нужна. Опять разделять? Опять противопоставлять бандеровцев и москалей, украино- и русскоязычных? Православных и католиков? Или в конце концов мы пошлем подальше в прошлое всех политиков, которые делят нас только с одной целью — столкнуть лбами и потом ограбить и тех, и других.

…Народна Самооборона пропонує декілька простих речей. Мусимо поставити владу під контроль людей. Депутатів треба обирати на три роки, щоб не забували, як виглядає автобус. Обирати не більше ніж два рази поспіль, бо ті депутати багаторазового використання, ми знаємо, що вони скажуть, скільки це коштує і чим це закінчиться. Скасувати депутатську недоторканність, щоб мафія не лізла у парламент. Прийняти закон, за яким ви будете знати не тільки ім'я улюбленого вождя, але й того, хто конкретно на вашому окрузі відповідає за ваші інтереси і звітуватиме перед вами. Відкриті списки, а до місцевої, обласної та районної ради — знову мажоритарна система, щоб депутат вас боявся, вам служив, а не куму, свату чи пахану. Прийняти закон, згідно з яким будь-який начальник в разі брехні і зради може бути відкликаний людьми достроково, від начальника ЖЕКу до президента.

Я хочу, щоб ви замислились — якщо до парламенту знову пройдуть ті самі політики з тими самими списками, викресливши зрадників і вписавши нових, тим самим строєм — що зміниться? Знову оранжеві на синіх? Чи може подумаємо, як провести в парламент нові політичні сили, які не ділитимуть Україну? …

Неужели когда днепродзержинский сталевар и западноукраинский селянин сядут за стол, они будут говорить про УПА, НАТО, язык? Нет, они будут говорить, что ЖЭК-потрошитель, что в судах нет справедливости, что директор завода любит любовницу больше, чем выдачу зарплаты, что губернатор забыл, на кого он работает. Что власть далека от народа…

В конце концов мы, русскоязычные и украиноязычные, должны понять, что украинцы — один народ, который должен вместе бороться за свои права и строить здесь европейские стандарты жизни…

Я гордий нашою командою молодих людей, які хочуть надати нової якості українській політиці і забезпечити нормальне життя в Україні.

Політики схожі на дитячі пелюшки. І їх треба міняти з тої самої причини. Хочете змін? Голосуйте за нову політику. Хай щастить!»

Геннадій Сахаров

Поділитися: