ОУН-УПА на Дніпропетровщині

10 травня 2007 о 15:24 - 4001

У газеті «Ліца» №7 від 24 січня була оприлюднена стаття «Пам’ять має бути чесною»про підпільну організацію ОУН у селищі Щорськ Широківського району, члени і керівник якої — Микола Ласкаржевський — були знищені фашистськими окупантами.

Серед відгуків читачів на цю статтю редакція отримала лист Григорія Софроновича Ільченка з міста Першотравенськ. У своєму листі голова Першотравенського МБ ОУН-УПА Григорій Ільченко, член ОУН з 1941 року, котрий був зв’язковим обласного та крайового проводів ОУН, районним провідником ОУН Широківського району Дніпропетровської області, пише: «З початком 1942 року підпілля ОУН у нашій області було не тільки численне, а й розгалужене, діяло професійно. Наші люди за завданням ОУН працювали в різних німецьких установах, на залізниці, у ремонтних цехах військової техніки, поліції, СД і навіть гестапо… Коли мене затримала нікопольська поліція, за два місяці я переніс дуже тяжкі тортури, наслідки яких відчуваю до сьогодні, гестапівці від мене нічого не добилися. Обласний провід дізнався, де я подівся, і за мною прибули два «працівники» СД. Вони досконало володіли німецькою мовою, були при зброї і мали документальну вимогу, аби гестапо передало мене до їх рук. Це був мій порятунок… ОУН в 1942-1943 роках була професійною політичною силою, фашисти вже бачили свій крах, тому так скаженіли».

З приходом Радянської Армії почалися репресії проти ОУН вже з боку радянських спецслужб. Григорій Ільченко був заарештований і опинився у ГУЛАГу на Колимі. До Широківського району повернувся 1956 року, працював бригадиром тракторно-польової бригади, та КГБ не залишав його без пильного нагляду. Григорій Ільченко згадує зустрічі з покійним дніпропетровцем Олександром Кузьменком, «Лоцманом» за ОУНівським псевдо, і розповідає про агентуру КДБ, яка була втілена до Руху, «Просвіти» та інших національних організацій підчас горбачовської перебудови, про зв’язки тих агентів. Про імена промовчимо, бо інформація такого штибу потребує ретельної перевірки, провести яку складно, якщо взагалі можливо. Зазначимо лише, що серед названих Григорієм Ільченком прізвищ є досить відомі, принаймні у національно-патріотичних колах. Згадано у листі і про покійного Дмитра Куделю і його роботу з вивчення історії ОУН на наших теренах, яка, як і життя Дмитра, була перервана пострілом п’яного бандита.

«Чверть членів ОУН в Україні була у нашій області. Майже дві тисячі наших земляків влилися у загони УПА. Найбільша частина війська УПА у просторі від Збруча до Інгульця мала чисельний склад понад тридцять тисяч воїнів. 90% з них були з областей на схід від Збруча. Це був загін УПА-Південь, командиром якого був
О. Грабець — полковник «Батько». Його заступником з господарської частини був сотник «Матвій» з селища Солоного, начальником охорони штабу і командира був сотник В. Синчевський — «Запорожець» з селища Широкого. Я був сотником і мав псевдо «Степовий». Начальником Червоного Хреста була «Веселка» — Ліда Дудка з Дніпропетровська. Найяскравішою постаттю у нашому національно-визвольному русі, зокрема, у нашій області, був Василь Худенко, котрий був референтом у нашому центрі, потім — у Холодному Ярі, потім — на Волині. У Ковельському районі, де перебували батьки Худенка, НКВДісти мали мережу сексотів у селах Рокитниця, Волошки, Дубове. Ті зрадники видали НКВДістам Василя Худенка. Будучи на Колимі, у таборі №3 приіска Горького, Василь Худенко створив табірне підпілля ОУН. У складі його було нас четверо з Дніпропетровщини. Ця група роззброїла роту конвою і прийняла бій. Василь Худенко загинув, знищивши кілька десятків конвоїрів. У 40-50 роки на Колимі про Худенка знали більше, ніж у нашій області. Я написав про те оповідання «Безсмертя», яке було надруковане у двох числах «Молоді України». Я був прямим учасником тих подій, від створення підпілля до суворого трибуналу.

…У 38 років пішов з життя талановитий історик Дмитро Куделя. Дмитро заслуговує на те, щоб суспільство його не забувало. Я зобов’язаний в усьому доповнити намагання Дмитра розказати українцям про воїнів УПА та членів ОУН з нашого краю. Написав спогади «Командир групи «Південь» полковник «Батько» (надруковано у Коломиї у 2001 р.), «Розстріляне підпілля Кривого Рога» (Мюнхен), «Зруйнована родина» («Молодь України»), про поетів
М. Пронченка та М. Самійленка («Січеславський край»), «А все ж таки голодомор» (Нью-Йорк), та ін. Наших земляків пішло багато, і залишилося у пантеоні слави національно-визвольної боротьби.

Німецькі фашисти у 1942 році розстріляли міського голову Кривого Рога окружного провідника ОУН інженера Сергія Шерстюка, члена ОУН головного редактора газети «Дзвін», автора збірки поезій «Кобза» Михайла Пронченка, активних ОУНівців — Анатолія Зайка та Антона Шавру з Широківського району. У бою з червоними московськими окупантами загинули Василь Худенко з Дніпропетровська, Василь Синьчевський з Широківського району, Василь Черебило з Верхньодніпровська. Зморені більшовицьким режимом, померли у ГУЛАГу жителі Широкого В. Дарага та М. Ващенко. Дочекалися нашої державної незалежності і пішли у вічність ОУНівці, воїни — УПА — отець Сарма-Соколовський і поет М. Самійленко з Новомосковська, учитель української мови П. Журавель та лікар Ю. Ясногор. Підлий вбивця відібрав життя історика Дмитра Куделі. І всі вони, сини нашого Січеславського краю, стоять у гордій поставі і задивлені в далечінь нашої держави. Слава Україні!», — написав у листі до редакції Григорій Ільченко. До листа долучені копії документів з архіву НКВД-КДБ-СБУ.

Геннадій Сахаров 

 

Один з документів з архіву НКВД-КДБ-СБУ

Из докладной записки начальника УНКВД по Днепропетровской области

полковника Госбезопасности Седова

секретарю Днепропетровского обкома Найденову

25 апреля 1944 г. Совершенно секретно

 

В своих предыдущих сообщениях я ставил Вас в известность о вскрытии и ликвидации подполья организации украинских националистов в городе Днепродзержинске, Криничанском, Криворожском, Сталиндорфском, Томаковском, Петровском, Никопольском и ряде других районов Днепропетровской области.

В течение апреля месяца нами дополнительно вскрыто ОУНовское подполье в Широковском, Магдалиновском, Софиевском районах, а также на ряде рудников Криворожья.

1. Из показаний арестованных нами участников ОУН по Широковскому району:

а) Оксамытного Ивана Григорьевича,1923 года рождения;

б) Малышко Владимира Ивановича, 1922 года рождения;

в) Сулимского Григория Трофимовича, 1924 года рождения;

г) Мариненко Ефима Федоровича, 1924 года рождения;

д) Акрипец Нины Васильевны, 1923 года рождения,

установлено, что руководителем ОУН Широковского района являлся Ильченко Григорий Сафронович, 1923 года рождения.

Националистическая деятельность организации направлялась представителем криворожского окружного провода по кличке «Олесь». Общее руководство ОУН по Широковскому району осуществлялось Криворожским окружным проводом во главе с представителем Главного провода, прибывшим с Западной Украины, по кличке «Мирон Орлик».

В состав районного руководства ОУН входил также и арестованный нами Оксамытный Иван Григорьевич, член ОУН Зайко Анатолий, будучи студентом одного из институтов города Кривого Рога, являлся связником между окружным и районным проводами.

Вся организация украинских националистов в Широковском районе была разбита на «тройки», каждая во главе со своим руководителем. Одним из таких руководителей «тройки» являлся арестованный нами Малышко В.И.

Такая структура ОУН вызывалась необходимостью соблюдения строжайшей конспирации, в виду проводимых репрессий со стороны немецких карательных органов в отношении украинских националистов.

Основной целью ОУН в этом районе, так же как и на уже вскрытом нами ОУН в других районах, была вооруженная борьба с немцами и советской властью, за создание независимого националистического Украинского государства во главе со Степаном Бандерой, для чего:

а) в первый период оккупации, путем агитации среди населения, внедрялся в его сознание якобы свершившийся факт разгрома Красной Армии, убеждалось население в необходимости сильного и независимого Украинского государства;

б) распространялись контрреволюционные антисоветские националистические листовки, которыми снабжал организацию Ильченко Григорий Сафронович. В этих листовках, наряду с призывом борьбы против немцев, призывалось население Украины бороться и против большевиков.

В задачу организации входило также: вовлечение в организацию украинских националистов лиц, недовольных советской властью, как то: бывших петлюровцев, махновцев и участников других политбанд, раскулаченных, «передовую», националистически настроенную интеллигенцию, а также предполагалось широко вовлекать лиц, приехавших из Западной Украины после войны с Польшей, организовывать вооруженные повстанческие отряды для борьбы с Красной Армией и советской властью на случай возможного прихода Красной Армии на Украину в связи с отступлением немцев.

Особенно остро был поставлен вопрос о немедленном уходе членов ОУН в УПА перед приходом частей Красной Армии. Так, арестованный Малышко В.И. показал: «В октябре месяце 1943 г., в село Пологи возвратился руководитель ОУН Ильченко Григорий, находившийся на нелегальном положении после попытки убить начальника Александровской полиции Моргуна, и передал через члена ОУН Шишко В.В. следующее распоряжение: «Красная Армия гонит немецкие войска по всему фронту обратно на запад, красные вернутся, и нас будут преследовать, и если вы хотите бороться с большевиками за самостоятельную Украину, вы обязаны ехать с нами на Киевщину и готовиться для борьбы с советской властью».

Выполняя этот приказ, с Ильченко выехали в УПА на Киевщину, в Холодный Яр, члены ОУН: Пономаренко Владимир, Санчевский Василий, Ващенко Николай, Шишко Василий Васильевич. Всего по делу проходит более 30 человек.

2. В настоящее время ОУН также формирует создание боевых групп для УПА и направляет их на запад под видом красноармейцев. Наряду с этим идет подготовка к сколачиванию боевок для совершения террористических актов над представителями советского партийного актива и НКВД. По заявлению одного из руководителей ОУН Калиниченко (медфельдшер, зав. медпунктом Магдалиновского района), арестованного нами, ОУН готовится к вооруженному восстанию, ожидаемому в июле месяце 1944 г. по указанию главного провода.

3. В процессе дальнейшей ликвидации националистического подполья в Софиевском районе нами арестованы: Перехрест Феодосия Семеновна, 1924 года рождения; Мануйленко Анна Трофимовна, 1924 года рождения; Копенко Василий Макарович, 1924 года рождения; Терещенко Кузьма Петрович, 1910 года рождения; Кошеленко Иван Иванович, 1924 года рождения; Ластовченко Полина Лукьяновна, 1923 года рождения.

В свете показаний этой части арестованных установлено, что ОУНовцы Софиевского района в первые дни его оккупации немецко-фашистскими войсками широко использовали в своих целях организацию «Просвита» как рассадник распространения буржуазно-националистических идей.

Когда ОУН и «Просвита» были запрещены оккупационными властями, украинские националисты ушли в глубокое подполье, пропаганда проводилась, главным образом, путем нелегального распространения литературы и листовок.

Руководство районной организацией осуществляли: зав. райОНО Шегеда Иван Николаевич, Чумаченко и директор НСН Вовк Владимир Назарович, входившие в состав районного комитета, который в свою очередь имел организационную связь с Криворожским окружным комитетом ОУН и представителями главного провода.

В конце 1943 г. в связи с приближением фронта, в Софиевку часто приезжали из Кривого Рога представители окружного провода «Гордей» и «Андрей», заострявшие внимание на вопросах:

1. Подборка и вербовка кадров для ОУН и УПА;

2. Сохранение кадров ОУН от поездки в Германию;

3. Подготовка членов ОУН для направления их в отряды Украинской повстанческой армии.

В ходе следствия арестованный нами Кошеленко Иван сознался, что на одном из собраний в конце 1943 г. ему и Капенко Василию, а также участникам районной ОУН Жилинскому Станиславу и Иванову Николаю были вручены пропуска-пароли для направления в УПА. Однако уйти в УПА им не удалось ввиду стремительного наступления Красной Армии…

… По его заданию участница ОУН Титарь Л.П. получала националистическую литературу для организации от представителя окружного комитета ОУН «Гордея».

Терещенко играл большую роль в сохранении кадров ОУН, т.к. будучи заведующим биржей труда Софиевского района, снабжал организацию большим количеством чистых бланков и карточек, дававших возможность освободиться от отправки в Германию.

С освобождением Софиевского района от немецких оккупантов, Терещенко пытался через военкомат проникнуть в ряды Красной Армии с целью проведения националистической агитации в ее рядах, но был своевременно нами арестован.

Следствие по делу ведем в направлении дальнейшего выявления новых участников организации и их антисоветской деятельности.

4. …Таким образом, всего по Криворожью арестовано 52 человека участников ОУН. Следствием вскрыто существование в период оккупации в районе подпольной ОУНовской типографии. Нами изъята одна пишущая машинка и один рулон бумаги.

У участников организации изъято оружие: 4 винтовки, 2 револьвера. Изъята также националистическая литература.

В число арестованных 52 участников ОУН входят 2 оуновца, возвратившихся из УПА.

Поділитися: