Як відновити права споживачів послуг ЖКГ

06 квітня 2007 о 13:14 - 2014

Відкритий лист голові Дніпропетровської обласної  державної адміністрації  Н.М. Дєєвій 

Виконуючи положення свого Статуту, наша Дніпропетровська обласна організація «Народний контроль» допомагає громадянам захищати свої законні права та інтереси, в тому числі, як споживачів житлово-комунальних послуг.

Зважаючи на велику увагу, яку останнім часом приділяє влада України роботі житлово-комунальних підприємств і організацій, виходячи з положень Рішення РНБОУ від 17.11.06 та Указу Президента України від 06.02.07 №77 «Про заходи щодо врегулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги», постанов Кабінету міністрів України від 27.0207 №297 та від 01.03.07 №330, на основі звернень мешканців Дніпропетровської області, вважаємо за необхідне привернути увагу до місцевих проблем з надання житлово-комунальних послуг та запропонувати пропозиції щодо їх негайного розв'язання.

 

Загальні проблеми надання житлово-комунальних послуг та встановлення оплати населенням їх надання полягають у завищенні їх ціни у зв'язку з недотриманням Закону. Відповідно Закону «Про житлово-комунальні послуги» оплата послуг населенням здійснюється за встановленими цінами або тарифами. Відповідно статей 67, 162 Житлового Кодексу оплата комунальних послуг здійснюється за тарифами.

Встановлення оплати житлово-комунальних послуг за цінами, у які закладається податок на додану вартість, тобто тарифи збільшуються на 20%, в умовах монопольного становища підприємств ЖКГ, відсутності вільного вибору споживачем виконавця послуг порушує права споживачів, гарантовані ст. 21 Закону «Про захист прав споживачів».

На сьогодні самі багаті монополісти в Україні — газопостачальні, які через Національну комісію регулювання енергетики (НКРЕ) затвердили ціну 1 куб. м газу, яка включає податок на додану вартість. Власники комунальних підприємств — місцеві органи влади у тарифи на теплопостачання також включають ПДВ, який відповідно Закону України «Про податок на додану вартість» стягується з суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції продажу і отримують прибуток.

Зарахування пенсіонерів з пенсією та інших категорій громадян з доходами, менше ніж прожитковий мінімум, в число підприємців дозволяє перекласти ПДВ з доходів монополістів на плечі добросовісних платників.

Відповідно до ст.15 п.2 та ст. 20 ч.1 п.8 Закону «Про житлово-комунальні послуги», встановлення мінімальних вимог до кількості та якості житлово-комунальних послуг, порядок перевірки їх кількості та якості віднесено до компетенції Кабміну України.

Такі вимоги щодо кількості, а особливо — щодо якості послуг, для певних їх видів Кабміном не встановлено, що призводить до самоправства місцевих органів самоврядування.

Порушуються вимоги с.20 та ст.26 Закону «Про житлово-комунальні послуги» — в договорах про надання послуг не вказується порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг, вимоги споживачів про включення цих істотних умов у договори монополісти відхиляють, відмовляючись укладати договір, таким чином — знімають з себе юридичну відповідальність за наслідки.

Підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» відносяться до регуляторних актів. А це означає, що затвердження таких рішень передбачає обов'язкове попереднє опублікування та широке обговорення, з метою забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, відкритості дій органів місцевого самоврядування на всіх етапах їх регуляторної діяльності та обов'язкового розгляду ініціатив, зауважень, пропозицій фізичних та юридичних осіб та їх об'єднань.

Відповідно до ст.ст. 35, 36 цього Закону, публікація рішення міськвиконкому повинна була бути до внесення його на розгляд, і проект без попереднього опублікування та обговорення не міг затверджуватись.

Ключовим моментом Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є також запровадження механізмів громадського контролю за розвитком житлово-комунального господарства, ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг, відкритості, врахування громадських та приватних інтересів.

Однак дніпропетровська міська влада (Дніпропетровський міськвиконком) грубо проігнорувала вимоги цих Законів і з 15 жовтня 2006 року значно підвищила тарифи: на теплопостачання — на 283%, на гарячу воду — на 281%, на холодну воду — на 230%, які ніяким чином економічно не обгрунтувала, розрахунки не винесла для широкого обговорення і для дослідження незалежними фахівцями-експертами, а запровадила їх вольовим рішенням Дніпропетровського міськвиконкому, без розгляду на сесії міської ради, тобто проігнорувала і думку представницького органу — депутатів міської ради.

В свою чергу, державні органи, які повинні контролювати цю сферу діяльності (це й Управління з контролю за цінами, й Управління по захисту прав споживачів, й Антимонопольний комітет, й прокуратура та інші, які їдять хліб з маслом за рахунок платників податків України) і мали би негайно реагувати, чомусь сором'язливо відмовчувались, аж поки люди не вийшли на вулиці, протестуючи проти такого цинічного їх ошукування.

Сьогодні склалася така ситуація, коли в результаті безконтрольності та відсутності скоординованих дій з боку державних органів та органів місцевого самоврядування на етапі так званого «Реформування житлово-комунальної галузі» при встановлені цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, — при фактичному зниженні реальної платоспроможності більшості громадян і з одночасним різким погіршенням якості та скорочення обсягів послуг, коли за фактично не надані послуги (особливо гарячу воду і тепло) з людей вимагають 100% оплати, виникає таке замкнуте коло: комунальники нараховують штучні борги, а населення не хоче платити за неякісні або зовсім відсутні послуги, а в результаті на папері виникають міфічні неплатежі, що й призводить до значного зменшення рівня оплати за такі «послуги» споживачами на Дніпропетровщині.

 

На протязі останніх років місцева влада приймала різні програми по реформуванню комунальної системи та удосконаленню роботи комунальних підприємств і виділяла на це бюджетні кошти, отримувала гранти, особливо це стосується теплоенергопостачання, однак більшість теплокомунікацій як була, так і залишається застарілими, зношеними, що призводить до величезних тепловтрат та перевитрачання газу. Існуючи нормативи й тарифи вартості послуг завищені, розробки методик розрахунків різні, вихідні дані не повні, в розрахунках не використовуються знижувальні коефіцієнти, залежні від температур зовні тощо. Більшість теплопунктів і котельних не мають приборів автоматичного обліку і фіксації погодинно поданих послуг тепла і гарячої води, а також вихідної температури в котельних і т.д. Лічильники обліку води, тепла не встановлені. Постійне зволікання з установкою лічильників на воду, газ, тепло вигідне комунальщикам і місцевій владі тому, що при належному контролі, всі зловживання вилізуть на поверхню.

А задекларована владою два роки тому реформа комунальної системи в Дніпропетровську так і не почалася, тому що комунальні монополісти вбачають у її реформуванні лише підвищення тарифів, незважаючи на їх погану якість.

Після заборони Міністерством будівництва встановлення автономного опалення квартир місцеві органи влади стали монополістами і можуть диктувати свої умови. Заборона на установку котлів насамперед пов'язана з тим, що централізоване опалення вигідне міській владі в якості посередника між постачальниками газу і кінцевими споживачами — населенням. Таким чином, змушуючи населення платити не за реально використані об'єми газу, а за невідомо як розраховані «середні» норми, місцева влада отримує незаконні прибутки. Як наслідок, з'явилися чутки, що за два останні місяці опалювального сезону поточного року в Дніпропетровську, незважаючи на великі втрати із-за старого обладнання, — економія газу в котельних принаймні складає третину, що, на нашу думку, потребує негайної перевірки.

Встановлені різними урядами України нормативи споживання населенням газу значно завищені, і якщо сьогодні установка лічильника дозволяє зекономити до 50% оплати за газ, то з цього виходить, що споживачі, у яких не встановлені лічильники, переплачують за газ саме у тих же розмірах, а кошти за фактично не спожитий ними газ грабуються.

 

Процедурні порушення Закону при встановленні та затвердження тарифів на постачання теплової енергії поширюються майже на всі комунальні підприємства області. При цьому, цікава ситуація з постачанням теплової енергії мешканцям Дніпропетровська акціонерами Запорізького ВАТ «Дніпроенерго».

Протоколом наради при голові м.Дніпропетровська І.Куліченка від 16.10.01 оплата населенням послуг теплопостачання передана від комунального підприємства «Дніпротепломережі» до акціонерів ВАТ «Дніпроенерго». Не дивлячись на сумнівну легітимність такого акту, слід відзначити позитивність такого кроку, що врятував «Дніпротепломережі» від передбанкрутного стану. Крім того, за деякими оцінками, якість постачання теплової енергії від Придніпровської ТЕС вища, ніж від міських тепломереж.

Але собівартість теплової енергії ВАТ «Дніпроенерго» розраховується за іншою методикою, ніж комунальних підприємств і, враховуючи джерело теплової енергії Придніпровської ТЕС, не може дорівнювати 4,28 грн. за кв. м опалювальної площі!

При цьому, хоч всупереч законодавству ВАТ «Дніпроенерго» не визнано виконавцем послуг теплопостачання (їх продовжує надавати комунальне підприємство «Дніпротепломережі» за договором транспортування тепла), оплата 4,28 грн. вимагається на рахунок «Дніпроенерго» і навіть є сумнівні рішення судів, які таку практику визнають законною.

З точки зору використання фонду зарплати доцільно вказати, що на комунальному міському підприємстві «Дніпротепломережі» у 2007 році скоротили посаду єдиного головного інженера, в той час, коли на такому ж підприємстві «Дніпропетровські міські тепломережі» кількість посад головних інженерів дорівнює кількості районів, і скорочення не планується. Хоча суди визнають незаконність зменшення оплати праці робочих цього підприємства, з фонду оплати праці, при мовчазному профкомі, виділяється незаконно збільшений процент відрахувань. Працівники основних професій — оператори котелень і теплопунктів — діючою системою преміювання не зацікавлені особисто у економії енергоресурсів.

Перевірками законності встановлення цін на житлово-комунальні послуги обласним відділенням Антимонопольного комітету України встановлені порушення Дніпропетровським, Дніпродзержинсьм, Павлоградським та Новомосковським міськвиконкомами, але припис привести у майбутньому свою діяльність у відповідність з вимогами законодавства не скасовує незаконних рішень, не називає причини збільшення складових собівартості і не відновлює порушені права споживачів.

 

Враховуючи повноваження місцевих державних адміністрацій, визначених ст.ст.2 п.1, 13 п.1, 16 п.8, 18 п.7 Закону «Про місцеві державні адміністрації», ст. 6 п.п. 1, 4, 6, 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги», вносимо НАСТУПНІ ПРОПОЗИЦІЇ :

1. Ініціювати перевірку на комунальних підприємствах в м. Дніпропетровську виконання законодавства щодо економії енергоресурсів :

— міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії, затверджених наказом Держкоменергозбереження від 25.10.99 №91;

— міжгалузевих норм витрат палива, затверджених наказом Держкомменергозбереження від 07.05.01 № 46;

— основних положень з питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, затверджених наказом Держкоенергозбереження від 22.10.02 № 112;

— положення про матеріальне стимулювання колективів та окремих працівників за економію паливно-енергетичних ресурсів, затверджених наказами Держкоменергозабезпечення та Мінекономіки від 21.06.2000 №47/ 127.

2. Ініціювати перевірку на комунальних підприємствах — виробниках теплової енергії, з метою встановлення обгрунтованих витрат в складових собівартості послуг на енергоносії та на зарплату, перевірку наявності атестації робочих місць у котельних та теплопунктах, виконання планів енергозбереження.

3. Запитати інформацію про структуру собівартості, рівень рентабельності та розрахунок ціни послуги надання теплової енергії від Придніпровської ТЕС.

4. Ініціювати перевірку у житлових організаціях Дніпропетровська виконання ст. ст.319, 382 п.2 Цивільного Кодексу України в частині погодження з мешканцями багатоквартирних будинків укладення договорів оренди та відчуження нежитлових приміщень цих будинків.

5. Зобов'язати комунальні підприємства області виконувати вимоги ст.ст. 20,26 Закону «Про житлово-комунальні послуги» — у договорах про надання послуг визначати порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг, (установка лічильників) визначати точки розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця споживачу.

6. Зобов'язати комунальні підприємства виконати вимоги ст.28 Закону «Про метрологію…» стосовно періодичної перевірки засобів вимірювання обсягів наданих послуг за рахунок виконавця цих послуг.

7. Внести до Кабінету міністрів України пропозиції щодо виконання положення статей 15, 20 ч.1 п.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стосовно питання щодо встановлення ціни на газ для споживання населенням та для комунальних постачальників теплової енергії населенню на рівні ціни газу вітчизняної, внутрішньої добичі, невключення податку на додану вартість додатково до тарифу на комунальні послуги, а також зменшення нормативів на газ для населення, які сьогодні не відповідають реальному споживанню. (При наявності лічильників фактично споживання газу населенням на 50% менше ніж за встановленими Кабміном нормативами).

Відповідно ст.37 ч.2 Закону України «Про місцеві держадміністрації», просимо зазначені пропозиції розглянути у присутності представника Дніпропетровської обласної громадської організації «Народний контроль».

За дорученням ради ДОГО «Народний контроль», голова ДОГО «Народний контроль»

 Галина Кучеренко (т. 744-72-58)

Поділитися: