Поради від «Антикримінального вибору»: ЯК СПIЛКУВАТИСЯ З ПЕРЕВIРЯЮЧИМИ

13 лютого 2007 о 09:54 - 2595

Незалежно від форм власності підприємств, державні органи виконавчої влади мають право проводити перевірку їх фінансово-господарської діяльності, з метою дотримання ними чинного законодавства. Але не всі знають, як повинна проводитись така перевірка, які саме контролюючі органи мають проводити її, що може виступати підставою для недопущення таких органів до перевірки, та свої права та обов'язки при проведенні перевірки. З метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність, а також для дотримання ними чинного законодавства Всеукраїнська організація «Антикримінальний вибір» пропонує суб'єктам підприємницької діяльності (СПД) ретельно ознайомитись з деякими Законами України та нормативно-правовими актами з цього приводу.

ДСБЕЗ

Згідно з підпунктами 8, 9 пункту 5 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 №510 (далі —  Положення), за наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) мають право перевіряти — у тому числі на підприємствах, в установах і організаціях — грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси, інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів і матеріальних цінностей; проводити перевірку фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування).

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено порядок проведення перевірок та посвідчення на перевірку для працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю. Разом з тим, право на проведення таких перевірок працівники ДСБЕЗ можуть реалізувати лише за наявності даних про порушення законодавства, — тобто проведення цих перевірок є не чим іншим як оперативно-розшуковим західом (дивись Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»).

Відповідно до пунктів 17 та 24 статті 11 Закону України від 20.12.90 №565-XII "Про міліцію", міліції (ДСБЕЗ) для виконання покладених на неї обов'язків надається право одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, на письмовий запит, відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини. Отже, право на одержання та витребування відомостей може бути реалізовано міліцією лише в разі, якщо вони (відомості) необхідні у справах про злочини, що знаходяться у її провадженні.

Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу внутрішніх справ. У постанові зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи.

Підстави для проведення перевірки ДСБЕЗом можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, ЗМІ, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду і т.п. Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у статті 6 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність».

Для проведенням перевірки, як оперативно-розшукового заходу, співробітниками ДСБЕЗ попередньо повинна бути заведена оперативно-розшукова справа (ОРС), а також видан дозвіл на проведення такого оперативно-розшукового заходу. У всякому випадку, співробітники ДСБЕЗ перед такою перевіркою зобовязані назвати свою фамілію, звання і надати службове посвідчення (ч.2 ст.5 ЗУ «Про міліцію»).

Направлення на перевірку складається за формою, що встановлена МВС:

— у направленні зазначається дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстава, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку,

— направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції. 

За рішенням суду, ДСБЕЗ може в присутності понятих і керівників підприємств робити виїмку документів, а до прийняття такого рішення судом — в присутності понятих вивчати документи, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії (із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії), опечатувати каси, склади та архіви — на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.

Разом з тим, в частині 1 статті 5 ЗУ «Про міліцію» зазначається, що міліція (у нашому прикладі — ДСБЕЗ) виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності із законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Оперативним підрозділам міліції (і ДСБЕЗ також) для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, при наявності передбачених статтею 6 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» підстав, надається право:

опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь;

порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;

здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів.

Що стосується положень Указу Президента України від 23.07.98 р. №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» щодо повідомлення суб'єкта підприємницької діяльності про проведення планової виїзної перевірки за десять днів до її проведення та недопущення працівника контролюючого органу до проведення перевірки в разі відмови представника контролюючого органу від підпису в Журналі реєстрації перевірок, то в статті 5 Указу дано виключний перелік контролюючих органів, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності. Підрозділи ДСБЕЗ до цих органів не відносяться, а отже, вищезазначені положення Указу на них не розповсюджуються.

Як зазначається у статті 25 ЗУ «Про міліцію», працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Працівник міліції, який виконує свої обов'язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе відпо­відальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави.

Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку. Дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокуратури.

Податкова iнспекцiя

Слідом за перевірками ДСБЕЗ чекайте і податкову — вони теж не упустять свого шансу знайти у Вас недоліки та поживитись за рахунок Вашого підприємства.

Розглянемо деякі головні права і обов'язки податківців, щоб знати, як з ними спілкуватись і до чого їх можна допускати, а в чому їх права обмежені.

Указом Президента України №817/98 від 23.07.98р. «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» з метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність встановлено:

1. Органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (далі — контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.

2. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності СПД за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

3. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення СПД норм законодавства;

б) підприємцем/підприємством не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;

в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

г) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

д) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з СПД, якщо СПД не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

е) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

ж) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) податковою міліцією заведено ОРС;

з) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоячого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоячого органу розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

і) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позаплановими виїздними перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва — 10 робочих днів.

Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів.

Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів.

Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва — 2 робочі дні.

Статтею 7 Указу Президента «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» СПД рекомендовано ведення журналів відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів — з обов'язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов'язково ставить свій підпис у цьому журналі. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. Про факт цієї відмови СПД повідомляє письмово у триденний строк контролюючому органу, в якому працює такий представник. Форма та порядок ведення журналу встановлюються Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (стаття 11-2), посадові особи органу державної «податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за умови надання платнику податків під розписку:

1) посвідчення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Посвідчення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб ДПАУ до проведення планової або позапланової виїзної перевірки».

КРУ

Також до Вас на підприємство з перевіркою можуть заїхати представники Державного контрольно-ревізійного управління (КРУ). Перевірки не уникнути, але можна знайти недоліки в оформленні їх документів і на цій підставі на деякий час відстрочити її проведення, вигравши час на підготовку до перевірки.

Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» вiд 26.01.1993  № 2939-XII зазначає:

1) Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за письмовим рішенням керівника відповідного КРУ не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

2) Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи КРУ. Вона може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів, позапланової — 15 робочих днів. Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду.

Посадові особи КРУ на ревізії при собі повинні мати документи, схожі з тими, що і у направленних на перевірку працівники ДПАУ (направлення на ревізію, копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії). Ненадання цих документів або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення КРУ до проведення ревізії.

Рекомендація: ведіть «Журнал реєстрації перевірок»!

Порядок його ведення:

1.  Впровадження журналу здійснюється СПД на добровільних засадах на підставі статті 7 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності».

2. Журнал ведеться СПД всіх форм власності з метою недопущення несанкціонованих перевірок.

3. Журнал реєстрації перевірок знаходиться за місцем здійснення підприємницької діяльності. В разі наявності у суб'єктів підприємництва територіально відокремлених філій, представництв та інших підрозділів, у кожному з них ведеться окремий Журнал реєстрації перевірок.

4. Журнал не підлягає вилученню, крім випадків, передбачених законом.

5. Журнал прошивається та завіряється печаткою і підписом директора або власника (для юр. осіб) або тільки підписом (для фізичних осіб).

6. Представник контролюючого органу (ДСБЕЗ, податкової, КРУ, органів  у справах захисту прав споживачів, митних органів, інше) перед початком перевірки повинен обов'язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи, та поставити свій підпис.

7. СПД має право перевірити наявність відповідних повноважень особи, що здійснює перевірку, до початку перевірки, в тому числі зателефонувавши до відповідного контролюючого органу.

8. Відмова особи, що здійснює перевірку, від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірок.

9. Суб'єкт підприємницької діяльності має право у триденний строк надіслати письмове повідомлення до відповідного контролюючого органу про факт відмови особи, що здійснює перевірку, від підпису в журналі.

10. В графі «Примітки» СПД може зафіксувати свої зауваження або зробити окремі примітки.

Поділитися: