ТАРИФИ ЗРОСТУТЬ, АЛЕ ЧИ РОЗПОЧНЕТЬСЯ ОПАЛЮВАЛЬНИЙ СЕЗОН?

20 жовтня 2006 о 09:48 - 1174

Олена Гарагуц


У громадських слуханнях, присвячених підвищенню тарифів на житлово-комунальні послуги, взяли участь представники влади у особах першого заступника міського голови Анатолія Крупського і начальника управління житлово-комунального господарства обласної адміністрації Олександра Таслицького, голови комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства Сергія Воробйова. Обласне об'єднання профспілок представляв заступник голови Юрій Чернов, комунальні підприємства — директор ВАТ МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» Микола Шипка.

У залі були голови домових комітетів і житлово-будівельних кооперативів, представники громадських організацій.

Після вступного слова Анатолія Крупського з доповіддю виступив Микола Шипка. Доповідь нагадувала звіт перед вищим керівництвом і складалася переважно з цифр і одиниць виміру. Пан Шипка говорив про довжину трубогонів, відсотки виконання, розміри боргів. Головне, що учасники слухань засвоїли з тої доповіді — те, що тарифи на теплопостачання і гарячу воду заплановано підвищити у 2,7 рази. За 1 гігакалорію тепла споживачі відтепер платитимуть 171 гривню (старий тариф — 63,05 грн.), за опалювання квадратного метра житла — 4,28 грн. (старий тариф — 1,58 грн.), за гарячу воду — 26,91 грн. з особи (старий тариф — 9,92 грн.), відповідно за кубічний метр гарячої води — 8,74 грн. (старий тариф — 3,11 грн.).

Виступи учасників слухань від мікрофону у залі зводилися головним чином до проблем житлових кооперативів і домових комітетів. Головною проблемою для них стало встановлення лічильників тепла і гарячої води на вході у будинки і індивідуальних лічильників у квартирах. Скарги зводилися до відмов Міських тепломереж реєструвати вже встановлені лічильники тепла без встановлення лічильників гарячої води і реєструвати лічильники у квартирах житлових кооперативів. Микола Шипка відповідав, що населення перебирає гарячу воду понад норми споживання і саме тому виникли такі вимоги. На запитання: «На яких законних підставах ці вимоги висуваються» зрозумілої відповіді відповіді не було. На запитання: «Чому не виконана постанова Кабінету міністрів про встановлення лічильників гарячої води за банківські кредити?», Микола Шипка відповів, що при розмірі збитків Міськтепломережі у 2,7 мільйона гривень немає ресурсів для сплати банківських кредитів, а у тарифах витрати на встановлення лічильників не передбачені. Місто заборгувало за спожитий газ 32 мільйона гривень. Дніпротепломережа вже взяла кредит у 5,5 мільона гривень, і для закупівлі газу під заставу нежитлових приміщень буде взятий банківський кредит ще у 10 мільйонів. За словами пана Шипки, міськвиконком розробив нові тарифи для населення з нульовою рентабельністю. У тарифи для бюджетних установ і підприємств закладена рентабельність 12 відсотків. 10 відсотків надходжень будуть використані на модернізацію устаткування і покращення обліку теплоносіїв і гарячої води.

Далі розмова постійно поверталася до проблеми лічильників, до того, що надавач послуг, а не споживач, мусить встановлювати лічильники. Запитувалося, чому за встановлення лічильника газу, який коштує 250 гривень, доводиться платити 500 гривень. Йшлося про неможливість оплачувати комунальні послуги за запропонованими тарифами, про те, що комунальні послуги не включені до складу споживчого кошика, про непідйомну для жителів ціну за газ, яка становить 339 гривень за 1000 кубічних метрів при вартості газу, що видобувається в Україні, 91 гривня. Говорилося про жирних котів, які наживаються за рахунок населення, про те, що встановлені «Нафтогазом України» ціни за енергоносії призведуть до банкрутства всієї сфери комунального господарства, яка буде потім приватизована тими ж постачальниками газу і банками. Ставилися запитання, чому у більшості великих міст України гаряча вода влітку є, а у Дніпропетровську вона відсутня. Наводилися приклади зниження оплати за теплоносії до трьох разів після встановлення лічильників, було навіть підраховано, що в Україні в цілому надлишкові кошти, що збираються з населення, яке не має лічильників, становлять близько 20 мільярдів гривень, і ставилося питання, куди ті мільярди зникають.

Учасники слухань говорили про неізольовані теплотраси, втрати тепла у мережах, що ті втрати знову закладаються у тарифи, про те, що за документами Міськтепломережі голі теплотраси числяться теплоізольованими. Про холод у квартирах, про те, що при низькій температурі теплоносія доводиться платити як за якісне теплопостачання. Говорилося і про те, що ЖЕКи не несуть відповідальності за якість теплопостачання при тому, що тепло подається через локальні розподільчі мережі, за які відповідають ЖЕКи, а стан тих жеківських комунікацій вкрай поганий і втрати тепла у них великі. Говорилося також про угоди, що укладаються постачальниками послуг з жителями — споживачами тепла і води, які складені так, що споживачі фактично не мають жодних прав. Пропонувалося створити спостережні ради при постачальниках послуг, через які жителі міста зможуть контролювати роботу комунальних підприємств і якість послуг, що надаються.

Анатолій Крупський сказав, що подібні структури будуть створені та що, на жаль, підвищення тарифів не призведе до підвищення якості послуг, бо стан тепло- і водорозподільчих мереж у місті вкрай поганий. Кожному скаржникові, якщо йшлося про конкретні порушення і негаразди, пан Крупський пропонував прийти до нього на прийом та обіцяв, що проблема буде вирішена. Це стало приводом для заяв, що громадські слухання проводяться для «випускання пари» та що насправді вже вирішено будь-що затвердити запропоновані міськвиконкомом тарифи. І ті заяви виявилися небезпідставними — 9-го жовтня Анатолій Крупський на обласній селекторній нараді заявив, що нові тарифи будуть затверджені міськвиконкомом 16-го жовтня та що всі необхідні для того формальності, включно з проведенням громадських слухань, виконані.

Перед учасниками слухань виступили також заступник голови обласного об'єднання профспілок Юрій Чернов і начальник управлін­ня ЖКГ облдержадміністрації Олександр Таслицький. Юрій Чернов повідомив, що профспілки звернулися до Верховної Ради з пропозицією не підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги для населення, поки не будуть підвищені пенсії, стипендії, заробітна плата, і навів приклад розрахунку витрат сім'ї з чо­тирьох осіб, з яких двоє працюють і отримують середню зарплату. За цим розрахунком виходить, що після сплати за житлово-комунальні послуги залишок коштів у сім'ї буде нижче прожиткового мінімуму. «У такій ситуації люди вирішуватимуть, платити чи виживати, і житлово-комунальне господарство насправді отримуватиме менше грошей, ніж до підвищення тарифів, — сказав Юрій Чернов. — Потрібний механізм погашення різниці між прожитковим мінімумом і залишком коштів після сплати за послуги ЖКГ».

Олександр Таслицький повідомив про розміри субвенцій, отриманих областю для покриття боргів за газ і електроенергію та що до кінця року область до вже отриманих 126 мільйонів гривень отримає додатково ще 576 мільйонів для покриття різниці у тарифах.

На жаль, остання інформація щодо ситуації зі сплатою боргів теплопостачальними організаціями області за електроенергію не додає оптимізму. Вони заборгували ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» понад 68 мільйонів гривень, і керівництво компанії попередило про відключення боржників від електропостачання починаючи з 16-го жовтня. Серед тих боржників — Державне підприємство «Криво­різька теплоцентраль», Обласне комунальне підприємство «Дніпротеплоенерго», Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі», Комунальне підприємство «Орджо­нікідзетеплоенерго», Ко­мунальне підприємство «Широкетепло­енерго», Комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго». Аналогічна ситуація з водопостачальними підприємствами області. Комунальними під­приємствами, у першу чергу дніпропетровськими, криворізькими, дніпродзержинськими та павлоградськими, не сплачені борги за спожитий газ перед газопостачальними компаніями…

То ж маємо перспективу увійти в початок опалювального сезону і без опалювання, і без води.

Геннадiй Сахаров

Поділитися: