ДНІПРОПЕТРОВЩИНА У ВЕРЕСНІ: КОРОТКИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД

04 жовтня 2006 о 12:51 - 1092

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


 

Якщо говорити про соціально-економічний блок життя області, то, принаймні на рівні офі­ційних показників, він характеризувався як перемога.

Грунт для такого сприйняття дійсності спочатку заклали результати Всеукраїнської виставки «Барвиста Україна», де область стала переможцем.

Далі тема була розвинена 13 вересня на прес-конференції Надії Дієвої. Губернатор відзначила, що область за економічними результатами поточного року підтвердила статус «регіон – лідер». Зокрема говорилось про приріст промислового виробництва на 7,9% та скорочення безробіття на 22% (Ю. Пшеничний «Надежда Деева в столицу не собирается», «Зоря город», 21.09, №37).

Проте область зіштовхнулась із всеукраїнським феноменом останніх років: зростання макроекономічних показників досить слабко відбивалось на якості рівня життя пересічного мешканця Дніпропетровщини. До того ж, в кінці серпня дніпропетровців почали лякати підвищенням цін на перевезення у маршрутних таксі. Автоперевізники планували збільшити ціни з 1,5 до 2-2,5 гривні. Обурення городян підсилював і той факт, що ці процеси повинні були пройти на фоні стабілізації цін на пальне. Підвищення цін не відбулось. Як подейкують «злі на язик» експерти, сталось це завдяки адміністративному тиску міської влади, яка, хоч іноді, грає на боці простих городян. Проте навряд чи це остаточне і прийнятне для всіх учасників вирішення проблеми.

Нервовість пересічних громадян підсилюється і планами підвищення цін на житлово-комунальні послуги. Причому цей процес йде або піде по всій Дніпропетровщині майже одночасно. Зокрема в обласному центрі вже прийняте рішення про підвищення більш ніж у 2 рази цін на водопостачання. Рішення Верховної Ради про подолання вето Президента на Закон про мораторій на підвищення тарифів – це лише тимчасове вирішення проблеми. Особливо враховуючи те, що цей мораторій діє до кінця року, тобто чотири місяці, а суттєвого підвищення розміру заробітних плат та пенсій не передбачається.

ВЛАДА

У вересні нарешті відбулась довгоочікувана подія. Дніпропетровщина, остання з областей України, нарешті отримала голову обласної ради. В порівнянні з південно-східними та південними областями, де більшість набрали висуванці від Партії Регіонів, в нас накатаний сценарій захоплення представницької влади дав збій і представник біло-синіх робив спроби зайняти місце керівника вищого представницького органу області майже півроку. Роз­в'язка настала в кінці серпня, коли чинний голова Микола Швець, не зумівши зайняти це крісло з нальоту, втративши темп і частину союзників, поступився члену ПР Юрію Вілкулу.

Подію цю не можна оцінювати однозначно. З одного боку, пройшов деякий розвал старого, так званого швецівського клану (який проте веде свої початки від Павла Лазаренка). Це дасть поки що гіпотетичну можливість приходу і у регіональну економіку, і у політику свіжих сил. З іншого боку, хотів би цього хтось чи ні, саме Швець на сьогоднішній час залишався найбільш міцним уламком колись могутньої команди «дніпропетровських». Нові ж зміни призведуть лише до одного: більш широкої експансії донецької ФПГ. Прихід науковця Юрія Вілкула (ректора Криворізького технічного університету), крім всього іншого, навряд чи й означає відділення бізнесу від влади та відмови від лобіювання певних інтересів. Нагадаємо, що Вілкул-молодший, Олександр, теж член ПР, очолює два криворізькі промислові гіганти – Центральний гірничо-збагачувальний комбінат та Північний ГОК.

Одночасно з виборами голови відбулося й фракційне переформатування обласної ради. Спочатку – під час першої сесії, що відбулась в кінці серпня. Остаточно – на початку вересня у ході другої сесії п'ятого скликання. З семи утворилось вісім фракцій. Зокрема, «Громаду» покинули і утворили «Нову громаду» п'ять осіб, у новостворену фракцію «Дніпро» перейшло 6 депутатів, більшість з яких пройшли від Блоку Н. Вітренко, у фракції НСНУ залишилось 5 депутатів з 9. Розпалась фракція Блоку Литвина. Результати дещо трагікомічні, але принаймні досить чітко показують зрілість регіональних політеліт в умовах застосування пропорційної виборчої системи.

Можна гадати, що у вересні розсіялись і сумніви відносно губернатора області. Чутки про відставку Надії Дієвої ходили майже все літо. Остання «конкретна» дата – 22 вересня. Проте в цьому випадку мабуть доречно згадати Марка Твена з його висловом «Чутки про мою смерть дуже перебільшені», – на вищезгаданій прес-конференції Дєєва подібні здогадки рішуче відкинула і сповістила, що термін перебування на цій посаді їй подовжено на три роки. Хоча наскільки легко їй доведеться у співпраці з новообраним керівництвом облради, сказати досить важко. Тут у своїх висновках праві мабуть будуть песимісти. Про це хоча б свідчать результати зустрічі голови облради Юрія Вілкула з головами райрад, яка відбулася 19 вересня. На ній голова ради з одного боку наголосив на «партнерській співпраці з райадміністраціями», з іншого вказав на те, що райради «повинні управляти ситуацією» (Ю. Пшеничний «Взаєморозуміння і конструктивна співпраця», «Зоря», 22.09,№104). Як показує практика, до гармонії у стосунках між двома гілками влади практичне впровадження таких заяв не призводить

В іншому ж процес функціонування влади на Дніпропетровщині проходив досить стабільно. Виключення склав лише Дніпродзержинськ. Там протистояння нового мера, обраного абсолютною більшістю дніпродзержинців, і міською радою досягло у вересні свого апогею. Депутати – вихідці із різних, формально непримиренних фракцій (наприклад БЮТу та ПР) – фактично саботували роботи виконавчої влади, зокрема не приймаючи рішення по фінансуванню опалювального сезону. Мер став і об'є­к­том критики з боку деяких ЗМІ. Зокрема його позицію критикувала «Дніпровська правда» («Как мэр кадровый вопрос решал», «ДП» від 22.09.06). Ситуація дещо «розрулилась», коли міська рада під тиском мерської команди та мешканців міста змушена була прийняти деякі рішення. Зокрема в цьому процесі певну роль відіграло дніпродзержинське громадське об'єднання «ГРАД» (Громадський актив Дніпродзержинська). Проте крапку в цій історії ставити зарано. На брифінгу, який провели у Дніпродзержинську представники деяких партій та громадських організацій 21 вересня, було заявлено про скликання 30.09 зборів громадян і створення ініціативної групи по проведенню референдуму про дострокову відставку міської ради («Лица» 27.09.06., №80).

СУСПiЛЬНО-ПОЛiТИЧНЕ ЖИТТЯ

ПАРТІЇ:

Як можна судити з наявних «відкритих» даних, політичні партії ще не розпочали сезонне розкручування політичної роботи. Діяльно в новий політичний рік більш-менш активно вступили лише декілька партій. Проте і їх діяльність (окрім діяльності депутатських фракцій, груп, окремих депутатів у місцевих радах) обмежується прийняттям заяв з поточних політичних питань та привітаннями дніпропетровців з професійними святами. Так, скажімо, заяву з критикою мера Дніпродзержинська Олега Захорольського («Лица» від 27.09.) прийняла регіональна організація ВО «Батьківщина». З Днем знань привітали мешканців області обласна організація Народної партії України, обласний комітет СПУ, останній аналогічні привітання розповсюдив і в ряді районних та міських видань.

З більш масових акцій варто згадати протистояння городян та міської влади Кривого Рогу з приводу підвищення тарифів на комунальні послуги. Це протистояння призвело до облаштування напроти міськвиконкому наметового містечка. Криворізькі колізії завершились 27 вересня перемогою мешканців міста. Проте чи це надовго – покаже час.

Політична складова вересня з честю (або без неї) завершилась в минулий четвер прес-конференцією та зустріччю з громадськістю, яку провели два депутати. Один – Євген Філіндаш, депутат ВР України, фракція СПУ, другий – Дмитро Рогозін, депутат Держдуми Росії. Мова, як можна здогадатись, йшла про більш тісне співробітництво та єднання між двома народами. Анонсувалося також створення організації, яка підтримувала б такі процеси. Присутність на цих заходах нардепа від СПУ викликала у деяких аналітиків думку про те, що на наступних виборах українськими соціалістами спробують більш широко розіграти «російську карту».

СУСПІЛЬСТВО:

Серед суспільних заходів варто згадати два святкування:  Дня заснування Дніпропетровська (8-9.09) та ювілею вже легендарного Генерального директора Южмашу Макарова (12.09). Згадати про ці події треба й тому, що вони стали ще й певним барометром політичного життя Дніпропетровщини. Було продемонстровано, що попри «здачі», «підстави», «розколи» і таке інше те ефемерне явище, яке ми звикли називати «дніпропетровською елітою», все ще існує. Барометром став ювілей Макарова, чия фігура перетворюється в певний символ новітньої Дніпропетровщини. По-перше, він був якнайширше висвітлений в електронних та друкованих ЗМІ. По-друге, він об'єднав представників формально різних політичних таборів. Скажімо, в якому іншому випадку можна було б побачити поруч екс-президента України і «помаранчевого» губернатора (В. Чуб «Як нам його не вистачає», «Наше місто», 15.09., №131).

Святкування ж Дня міста показало налаштованість нашої еліти в бік північного сусіда взагалі та УПЦ МП зокрема. Про це яскраво свідчить відкриття 9.09. Дніпропетровського єпархіального управління цієї церкви. Варто лише перерахувати осіб, які були присутні при цьому: голова обладміністрації, голова облради, екс- губернатори Ю. Єхануров та В. Яцуба, митрополит Київський і всієї України Володимир. Відбулось і нагородження церковними нагородами ряду дніпропетровських достойників (В. Прудченко «В Днепропетровске открыли епархиальное управление», «Вісті Придніпров'я», 12.09, №71). Примітно, що на фронтоні управління відкрили пам'ятник небесній покровительці міста Святій Великомучениці Катерині. За іронією долі з цим ім'ям у більшості городян асоціюється російська цариця Катерина ІІ.

Варто також згадати про декілька суспільних ініціатив, які теж пов'язані з обласним центром, вірніше його назвою. Наприклад, член Спілки письменників Віталій Старченко, примирюючи дискусії про назву головного міста області, запропонував назвати його просто – «Дніпро» («Наше місто» 22.09, №134) (до речі, першою перейменувати Дніпропетровськ на Дніпро запропонувала міська організація партії «Реформи і порядок» ще у березні 2006-го (див. статтю «ПОРА ВПОРЯДКУВАТИ ДНІПРОпетровськ!» у газеті «ЛИЦА» (спецвипуск) №17(206) від 01 березня ц.р.) – ред.). Нагадаю, що раніше в своїй статті, присвяченій Дню міста, дніпропетровський журналіст Юрій Істомін запропонував повернутись до дореволюційного варіанту.

ЗМІ:

Свобода слова у вересні на Дніпропетровщині опинилась не на найвищому рівні. Попри демократичне законодавство в галузі ЗМІ і більш-менш нормальні умови його функціонування (так, 20 вересня в обласному центрі відбувся безкоштовний семінар для представників ЗМІ з приводу практичного застосування законодавства, організований Дніпропетровським обласним об'єднанням по захисту прав людини «Адвокат»), у регіональних ЗМІ окреслились і проблеми, як економічного, так і адміністративного плану. З початком передплатного сезону з фінансових проблем закривається незалежна Синельніківська газета «Берег надій». За деякими даними, подібне очікує ще декілька аналогічних місцевих газет.

Окреслився ще один конфлікт. Прокуратура Дніпропетровської області порушила кримінальну справу проти голови Апостолівської райради за статтею Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». Було встановлено, що з квітня по серпень голова ради намагалась цензурувати матеріали, які виходили в районній газеті (О. Климов «Перешкоджала журналістам», «Наше місто», 22.09, №134).

Валентин Рибалка

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: