Українців нищили і за межами України

24 листопада 2011 о 09:35 - 1918
Російський історик і тележурналіст Микола Сванідзе зазначає: "Немає спеціальної теми "Голодомор в Україні", це злочин проти всіх народів Радянського Союзу. Україна — просто зернова республіка, як і Кубань, як і Південний Урал, Поволжя, північний Казахстан".

Безумовно, голосно звучать слова про документи, що досі не опубліковані. Та й не в інтересах Росії як правонаступниці СРСР оприлюднювати архіви радянських злочинів. Але нам варто глянути на українські етнічні кордони.

За останні 200 років чисельність і територіальне розміщення етнічних спільнот України зазнали суттєвих змін. Посилили міграцію революційні та воєнні події, насильницькі переселення, депортації, заслання. Такі процеси зумовили створення нових етнічних територій — Кубань, Південно-Західний Сибір, Північний Казахстан, Нижнє і Середнє Поволжя, Далекий Схід.

Малиновий Клин як регіон компактного проживання українців на Кубані сформувався в XVIII–XIX ст. Спочатку туди переселили запорізьких козаків, а потім й українських селян. 1897-го населення Кубані було на 47% українським. У лютому 1918 року була проголошена Самостійна Кубанська Народна Республіка, що прагнула приєднання до УНР на федеративній основі. Тиск денікінців, а згодом і наступ більшовиків розбили надії кубанських українців на власну державу.

У Південно-Західному Сибіру та Північному Казахстані українці сформували так званий Сірий Клин.

Масове заселення українцями Сибіру розпочалося з другої половини XIX ст. і стрімко зросло після спорудження західної та центральної гілок Транссибірської залізниці. 1926-го у смузі шириною 150–500 км від Оренбурга на заході до Семипалатинська в передгір'ї Алтайських гір на сході українці становили 40,4% населення, казахи — 27%, а росіяни — 22%.

Більшість поселенців Зеленого Клину в південній частині Далекого Сходу, у нижній частині ріки Амур та над Тихим океаном у 1883–1916 роках прибули з українських губерній. У червні 1917-го в Микольськ-Уссурійському скликали Перший загальний всеукраїнський з'їзд діячів і громадянства Далекого Сходу. Лідери українського руху робили ставку на допомогу Великій Україні. Вважали, якщо Україна стане незалежною, то Зелений Клин відокремиться від Москви. Проте більшовики жорстко обрубали процес державотворення українців.

Правий історик Сванідзе — немає окремої теми "Голодомор в Україні", є Голодомор українців.

Геноцид найстійкіших соціальних одиниць, які проявляли національну свідомість і боролися за незалежність не тільки в Україні, а й на Кубані, Поволжі, у Південно-Західному Сибіру, Північному Казахстані і на Далекому Сході. Важливим підтвердженням цьому є висновок доповіді Комісії Конгресу США з дослідження фактів голоду в Україні: "Це був не просто голод, а геноцид. Сталін організував його проти етнічних українців, де б вони не проживали".

ДОВІДКА

54.645 осіб в Україні заарештували за п'ять місяців з дня прийняття "закону про п'ять колосків". З них понад 2 тис. розстріляли.

7 серпня 1932 року прийняли постанову ЦВК і РНК СРСР про "Охорону державних підприємств, колгоспів і кооперацій та зміцнення державної суспільної власності". Ініціатором та автором був Йосип Сталін. Усе майно прирівнювалося до державної власності. Будь-яке посягання карали розстрілом. За пом'якшувальних обставин селяни, спіймані на крадіжці, могли отримати 10 років з конфіскацією майна. Не було градації — велика це крадіжка чи мала. Будь-яку прирівнювали до злочину. До найвищої міри покарання могли засудити селян, що збирали зерно на полі. Люди постанову назвали "законом про п'ять колосків". 1936-го кількість людей, засуджених за цим законом, сягнула 155 тис. Понад 90 тис. — за дрібні крадіжки, такі, як колоски.

(Фото: ЦДКФФА України імені Гордія Пшеничного)

Джерело: Богдан Писак, Gazeta.ua

Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_ukrajinciv-nischili-i-za-mezhami-ukrajini/411009">Gazeta.ua</a>

Поділитися: