ХТО ДИКТУЄ УМОВИ ГРИ – 2

30 серпня 2006 о 11:15 - 1354

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


У публікації «Хто диктує умови гри?» («Лица», №50, 14.06.2006) йшлося про поневіряння «дольщиків» Міжнародної Будівельної Компанії «Україна-Канада», котрі увійшли у конфлікт з МБК і вирішили, що можуть не підписувати угоду з дочірньою компанією МБК «Сервіс», яка обслуговує покищо єдиний зданий МБК у експлуатацію багатоквартирний будинок за адресою «Вулиця 8 березня, 8». Тоді це призвело до порушення справ у суді, звернень до прокуратури, виїздів державних виконавців, котрі, виконуючи ухвалу суду, змусили МБК «Сервіс» відкрити заблоковане помешкання громадянина В.Копитця і включити відключену воду і електрику. Тоді ж генеральний директор МБК «Україна-Канада»  Іван Перегинець дослівно сказав кореспондентові «Ліц» наступне: «На рівні дольщика у нас з Копитцем є нормальний діалог, який на сьогодні не закритий… Будемо раді, якщо знайдемо взаєморозуміння. Ми не прибічники конфлікту, ми хочемо нормально розв'язати ситуацію».

Нормальне розв'язання ситуації, слід розуміти, це цивілізоване звернення до суду, розгляд обставин, що призвели до конфлікту, встановлення судом наявних порушень з того чи іншого боку і рішення, яке б зобов'язало порушника виправити ситуацію. І на тому конфлікт мав би бути вирішеним.

Взагалі так воно і є. Є заяви до суду від обох сторін, справи знаходяться у стадії розгляду. Здавалося б все йде до цивілізованого розв'язання.

Проте 14-го серпня за наказом керівництва МБК «Сервіс» у чотирьох квартирах «бунтівників» знову були відключені вода і електрика, було заборонено пропускати на територію будинку їхні автомобілі. 19-го серпня мешканці тих чотирьох квартир, котрі вважають, що, оскільки квартири ними придбані (за досить «тугі» гроші), то і уся інфраструктура будинку частково належить їм, натерпівшись від спеки, знеструмлення і безводдя, вирішили самотужки підключити принаймні воду. Озброївшись різаком-«болгаркою» і ломом, вони спробували відкрити двері підвалу, де знаходиться водорозподільчий вентиль. І тут на їхньому шляху постав охоронець зі служби охорони МБК «Україна-Канада», котрий буквально власним тілом закрив ті двері. Почалася сутичка. Охоронця силою відтягали від дверей, він виривався і знову, як Матросов амбразуру доту, закривав собою двері. Його знов відтягали і він знов повертався. Врешті він відійшов, переговорив з кимось по мобільному телефону і раптом витягнув з кобури пістолет, направивши його на людей і заявивши, що буде стріляти.

Серед тих, на кого він направляв зброю, був і запрошений мешканцями будинку кореспондент «Ліц». Одразу після того охоронець підійшов до журналіста, котрий перед тим показував журналістське посвідчення, і заявив, що забере фотокамеру, протягши до неї руку. Після попередження, що журналіст знаходиться при виконанні службових обов'язків і що руки до камери простягати не варто, охоронець брудно вилаявся, поклав руку на кобуру і пообіцяв, що зараз журналіст протягне ноги. Тобто була висловлена пряма погроза застосувати зброю проти журналіста.

Стаття 171 Кримінального кодексу України – «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів», ч. 1: «…Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів – карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років». Це ліричний відступ для прокурорів, котрі, маємо надію, читають нашу газету.

Як пізніше охоронець пояснив, наказ за­стосувати зброю він отримав «від свого керівництва», не уточнивши від кого особисто. Те керівництво не змусило себе довго чекати. На місці події з'явився за­ступник генерального директора МБК «Україна-Канада», начальник служби охорони пан Сакун. Під'їхав і наряд міліції, викликаний «бунтівниками». Події потроху, з рецидивами штурму дверей, почали повертатися у «цивілізоване русло». Не варто цитувати довгі дискусії «бунтівників» з начальником охорони, котрий навіть не мав при собі відповідних документів, які б засвідчили його особистість, і вдався до нападу на В. Копитця. Йому доводили, що суборендатором території і будинку є МБК «Сервіс» та що він до ситуації, що виникла, жодного відношення не має. Пан начальник заявляв, що будинок і його інфра­структура є власністю МБК «Україна-Канада» та що він зобов'язаний ту власність охороняти. На підтримку «бунтівників» прибули охоронці з охоронного агентства «Левіт». Та якось розсмокталося. Зайве казати, що ніхто з керівництва МБК «Сервіс» на місце події не з'явився.

Закінчилося тим, що ніщо не закінчилося – біля дверей підвалу був виставлений пост охорони з трьох осіб. За словами «бунтівників», з тих трьох двоє є співробітниками служби охорони МБК «Україна-Канада» з «Олімпіка» та «Золотих ключів», а третій – з охорони будівництва трьох будинків житлового комплексу «Олімпік-2», яке веде турецька фірма «Озар». З якого дива турецький (?) охоронець стовбичив біля українського підвалу? (Тут, щоправда, неясно, чи турки наймали собі охорону чи це та ж сама охорона МБК). Здається, одна з воєн між запорожцями і турками розпочалася після демонстрації запорожцями туркам певної оголеної частини тіла. Ой, як би таке знов не сталося (звісно, не війна, а демонстрація).

Мешканка одної з квартир, які були відключені від електрики і води, сказала, що днями, коли вона мала гіпертонічний криз, а її чоловік – серцевий напад, лікар швидкої допомоги був змушений мити руки у сусідній квартирі, а заштрики їм робили при світлі кишенькового ліхтарика. Та що МБК «Сервіс» не надсилала їм рахунки за воду і світло, змінивши тарифи, що вони сплачують за комунальні послуги все належне. А тепер все геть відключили, посилаючись на неоплату. А за якими документами платити?

Ще слова мешканців будинку: «Коли ми купували квартиру, ми отримали брехливу інформацію про те, що буде крита автостоянка на 72 паркувальних місця, а тих місць тільки половина, нам не вистачає місця, щоб ставити машину. Я співчуваю майбутнім мешканцям Олімпіка-2, котрі, як і ми, купляться на цю аферу. На них чекає така ж ситуація, у якій опинилися ми. Вони тут стануть рабами». «Ті, хто купує ці квартири, не знають що вони купують. У них тут не буде жодної власності, хіба що біля своєї квартири, і то на 50 відсотків. Тут власність лише МБК. Якби ми це знали, ми б тут квартиру не купили».

Вибачте, шановні посадові особи з МБК «Україна-Канада» – що почув, те й пишу. І відтепер вважаю себе у праві відійти від принципу толерантності – не треба пістолетами перед журналістами розмахувати. Якщо схочете щось пояснити – пишіть самі, надрукуємо. Залишаємо за собою право на коментарі. Але на інтерв'ю чи висвітлення ваших поглядів нами не розраховуйте.

З побажанням щастя і успіхів, Геннадій Сахаров.

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: