ВIЙНА НА ДОРОГАХ

02 червень 2006 о 08:39 - 1834

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


Україна входить до групи країн найвищого ризику для пішоходів. Кожні 16 хвилин в країні стається дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Лише за минулий рік їх сталось майже 46 тисяч. За рік у ДТП загинули понад 7 тисяч людей – пішоходів, водіїв та пасажирів. На наших дорогах точиться неоголошена війна.

 

Цитата з проекту Державної Концепції підвищення безпеки дорожнього руху в Україні:

«Конституція України визнала найвищою соціальною цінністю в Україні життя, здоров'я і безпеку людини.

Резолюція Генеральної асамблеї ООН 58/289 «Поліпшення глобальної безпеки дорожнього руху» затвердила концепцію: «Не можна досягати мобільності ціною здоров'я і життя людей».

Кожні два роки в Україні у дорожніх транспортних пригодах гине українських громадян більше, ніж за всю афганську війну загинуло громадян усього СРСР. Порівняно з країнами Європи, в Україні незадовільний стан безпеки дорожнього руху, високий рівень смертності через аварії та дорожньо-транспортний травматизм, низька транспортна дисципліна учасників дорожнього руху.

За європейською методикою розрахунку, загибель і травмування більше ніж шістдесяти тисяч громадян України завдають страждань мінімум одному мільйону осіб (з урахуванням членів сімей постраждалих). Тисячі громадян щорічно стають на все життя інвалідами і потребують постійної допомоги від держави та суспільства.

Непоправною втратою для суспільства є загибель або каліцтво дітей і громадян молодого віку, що завдає величезної шкоди майбутнім поколінням.

Автомобілізація в Україні динамічно розвивається. Через 10 років кількість автомобілів подвоїться і ризики аварійності значно зростуть. Вже сьогодні необхідні рішучі заходи».

 

Статистичні дані за кілька останніх років: на дорогах України майже кожні 2 години гине людина. В середньому за добу в ДТП гинуть 14 і отримують травми різного ступеня тяжкості понад 100 осіб.

Хто бажає – може сам порахувати кількість загиблих, покалічених і членів сімей постраждалих за місяць, за рік, за десятиліття. Хто не хоче рахувати сам і має змогу користуватися Інтернетом – знайдіть через пошукову систему цитований вище проект Концепції, в якій є і статистика, і аналіз причин загибелі та травмування людей.

Однією з причин дорожнього травматизму у Концепції названа низька дисципліна учасників дорожнього руху. Цими учасниками є всі ми, громадяни. Одні за кермом, другі – на власних двох. Та ж статистика свідчить: кожний десятий пішохід підчас переходу вулиці порушує правила дорожнього руху (ПДР). Детальний аналіз ДТП, що сталися з причини порушень ПДР пішоходами, міститься у документі, що має назву «Дослідження аварійності з вини та за участю пішоходів в Україні за 10 років». Теж варто поцікавитись! У загибелі пішоходів на дорогах спостерігається, до речі, стійка тенденція. Найнебезпечніші для пішоходів дні – четвер і ще більше – п'ятниця, найнебезпечніший час доби – 18:00.

Зазначимо, що пішоходи мірою збільшення інтенсивності дорожнього руху інстинктивно стають дисциплінованішими. Ми все більше спостерігаємо, як люди перед вуличними переходами чекають зеленого світла. Бо у людини і авто різні вагові категорії, і кинутися у безперервний потік автомобілів наважиться хіба що навіжений.

Але ось нарешті загорівся зелений. Пішохід робить крок на проїжджу частину… Далі – згадайте з власного досвіду. Впрост на переході перед вами раптом опиняється авто, за ним часто – друге, третє. Пішохідний перехід перетворюється на смугу перешкод, люди змушені лавірувати між авто, що його перегородили. Чи хтось намагався спитати водія, котрий на червоне світло зупинився не перед білою стоп-лінією перед переходом чи там, де цієї лінії немає, перед переривчастою лінією, якою позначається перехід, чи там, де немає розмітки, перед початком закруглення хідника, чому він так робить?! Я намагався. Найчастіше відповіді немає. Водій тупо дивиться на тебе наче теля на нові ворота і мовчить. Дехто каже: «Ну, так вийшло». Дехто впрост стає аґресивним. Таке порушення карається мізерним штрафом від 8,50 до 17 гривень. Бо дрібне. І за нього, як правило, не карають, бо неможливо біля кожного переходу поставити інспектора ДАІ. Тут маємо елементарну неповагу до людини, яка не їде, а йде пішки, зверхність моторизованого хама. Це порушення зазвичай не призводить до смерті чи травмування пішохода, він страждає морально – його принизили, порушили його права як учасника руху.

Серйозніше порушення, за яке розмір штрафу становить ті ж 8,50-17 гривень, – проїзд авта через перехід «зебра», якщо на переході знаходиться людина. Життя цієї людини в такому разі опиняється під загрозою, бо найчастіше бачимо що, на «зебрі» авта, які при наявності людини на переході мусять зупинитися, рухаються з досить великою швидкістю. Смерть чи травмування пішохода на «зебрі» вже не є в Україні рідкісним виключенням. До речі, тут непорозуміння між водієм і пішоходом буває взаємним. У країнах Європи, Америки і Азії, з дорожнім травматизмом у яких у згаданій Концепції порівнюється ситуація в Україні, пішоходи, поважаючи права тих, хто за кермом, не мчать стримголов «зеброю» поодинці, а чекають, поки їх накопичиться принаймні кілька і вже тоді зупиняють рух, виходячи на «зебру».

Ще один «смертельний номер» – слідування рекомендації «якщо ви не встигли перейти дорогу на зелене світло – зупиніться на подвійній лінії розділу напрямів руху». Саме на цій лінії загинули нещодавно молодята на Запорізькому шосе. Бо водій чорного авта на великій швидкості їхав саме вздовж роздільної лінії, порушуючи ПДР. Проста недисциплінованість водіїв, як це зазначено у Концепції підвищення безпеки, чи дещо інше?

 

У обласному управлінні ДАЇ пояснили – протоколи за подібні порушення складаються. Там, де постійно чергують інспектори, цих порушень немає. Тобто водії порушують правила свідомо. Мізерні розміри штрафів, масовість порушень і необхідність розгляду справ про порушення ПДР у суді призводять до зворотнього ефекту – замість покарань маємо безкарність.

«Як ви гадаєте, що зробить суддя, перевантажений серйозними кримінальними та адміністративними справами, коли отримає пачку у 1.000 дрібних справ з розмірами штрафів близько 10 гривень? – спитав співробітник ДАІ. – Він у кращому випадку відкладе їх до довгої шухляди. У нас є водії, на яких накопичено до 200 протоколів за дрібні порушення. Такий каже інспекторові: «Будь ласка, складайте ваш протокол». Бо знає, що якщо його навіть викличуть до суду, він гамузом сплатить як на сьогодні не надто велику суму і буде знов порушувати правила».

Відтак у частини водіїв (та й пішоходів) відсутня елементарна правосвідомість. Водій турбується не про те, як дотримуватись правил руху, а про те, як їх безкарно порушити, заощадити хвилину там, де ціною хвилини може стати людське життя.

 

Виникає класичне запитання – «Що робити?». Відповідь очевидна: не лише посилатися на низький рівень дорожнього травматизму у інших країнах, а й запровадити ті самі заходи, завдяки яким такий рівень досягнутий.

ДАІ, чи як би та служба не називалася, не є каральним органом. Тому заборона відбирати права у водіїв і розгляд справ про порушення ПДР у суді – демократична норма. Чому за кордоном це діє, а у нас ні? Все досить просто – поліціянт, котрий наліпив квітанцію про штраф на скло авта, інспектор, котрий на екрані монітору стеження за дорожнім рухом побачив порушення, фіксують факт порушення. Порушник отримує квітанцію і сам вирішує – платити штраф чи ні. Якщо не згоден – звертається до суду і оскаржує рішення поліції. А пеня за несплачений штраф тимчасом росте. І розміри штрафів не малі. Так, у Канаді за викинутий з вікна авто на дорогу недопалок доведеться сплатити 100 доларів. У тій же Канаді перевищення вмісту алкоголю у крові водія понад норму прирівнюється до кримінального злочину і водій позбавляється права сідати за кермо пожиттєво! Жорстко штрафується і пішохід, котрий створив аварійну ситуацію на дорозі чи порушив правила.

Чи маємо інший вихід? У ситуації, коли правовий нігілізм водіїв починається на пішохідному переході, коли водій, авто якого є потенційним джерелом небезпеки, звикає до безкарності за «незначні» порушення і починає порушувати правила руху будь де і будь коли, війна на дорогах триватиме!

За 10 років кількість авт на дорогах зросте удвічі. Якщо пропорційно зросте і дорожній травматизм, не треба буде посилатися на інші причини зменшення кількості населення. Ми його передавимо на дорогах, втратимо у дорожніх пригодах.

Час покласти цьому край. І будьте обережні на дорогах, особливо близько 18-ї години, тим паче у п'ятницю та четвер. Не варто поспішати за бідою!

Геннадiй Сахаров

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: