НА КАКОМ ЯЗЫКЕ БУДЕМ УБИРАТЬ МУСОР?

29 травня 2006 о 07:36 - 2109

Ми вже якось відпочили після виборів, коли у місті проводилися різнокольорові мітинги, били залізні барабани, ревли потужні динаміки. Здавалося, почалося мирне життя. Але надовго роз­слабитися нам, схоже, не дадуть. 24 травня, перед початком і підчас проведення другої сесії міської ради, біля будинку ради політичними партіями національно-демократичного спрямування був проведений мітинг. Протестували проти винесення на порядок денний сесії питання "Про заходи щодо забезпечення положень Європейської Хартії реґіональних мов або мов меншин стосовно російської мови на території міста". Іншими словами — про надання російській мові у Дніпропетровську статусу реґіональної. Учасників мітингу було близько 500.

У сесійній залі між тим депутати вирішували організаційні питання про утворення комісій ради, про тимчасовий реґламент, обрання голів комісій та секретаря ради. Найбільше депутатів турбували питання про прозорість процедур, пов'язаних з продажем та орендою землі, заторкнуті також проблеми вирубування дерев у місті, збереження історичної забудови. Йшлося про звіт щодо доходів та витрат місцевого бюджету. Йшла звичайна депутатська робота, порушена хіба що повідомленням охоронців про намагання групи членів УНА прорватися до будинку ради, про те, що один з мітингарів прикував себе до дверей та що на мітингу вимагають зняття з порядку денного питання про мову.

Поставилися до того філософськи і перейшли таки до шостого пункту порядку денного, а саме — до того питання про мову. Головуючий на сесії міський голова Іван Куліченко повідомив, що депутатам роздані тексти зауважень юридичного управління і прокуратури міста щодо проекту рішення, що питання мусило б спочатку розглядатися комісією ради, але діючих комісій сьогодні у раді немає. "Бачите, що відбувається на вулиці?" — спитав Куліченко, і поставив питання на обговорення. Приводимо характерні виступи…

Депутат Осипова (фракція БЮТ): "15 лет независимости не изменили ситуацию в стране, и в защите нуждается не русский, а украинский язык. …Мы, вынося решение про статус русского языка, обманываем наших избирателей. Кто сегодня мешает говорить на русском? … Хотелось бы, чтобы сессия не принимала популистских решений в интересах отдельных политических сил".

Хтось з депутатів апелює до Івана Куліченка. Куліченко: "Я свою думку скажу: ви розберіться, за що збираєтеся голосувати".

Депутат Безуглий (фракція Партії Реґіонів): "Почему коллега, защищая украинский язык, говорит на русском? С 91 года количество украинских школ возросло на 60%, русских — сократилось на 50%. Сегодня, когда в вузы хотят поступить молодые студенты, которые в СССР по определенным причинам, по состоянию здоровья не изучали украинский язык, они не могут поступить в университет. Я не могу составить иск. …Необходимо, чтобы русский язык получил статус государственного. Если убрать из школьных библиотек все книги по русской классике, книги на русском языке, если уничтожить русский язык, украинская культура не будет существовать, умрет сама по себе".

Депутат Арутюнов (фракція БЮТ): "Мне трудно понять сравнение с советскими временами и то, что уменьшилось количество русских школ. Что мы хотим — увеличить количество русских школ или уменьшить количество украинских? В Советском Союзе в основном школы были на русском языке. Мне трудно представить студентов, которые окончили в Советском Союзе школу и теперь пытаются поступить в наш университет, — им, наверное, уже лет по 50! Никто не собирается уничтожать книги на русском языке. Но проблема в том, чего мы хотим… Мы сегодня хотим принять достаточно сложное и очень серьезное решение. Вопрос актуален для нашего региона и над этим вопросом надо работать в нашем регионе. Потому что достаточное количество людей в нашем регионе пользуются русским языком. Но принять просто решение, что у нас есть второй язык, не деидеологизировав его, не проанализировав, нельзя. Мы не стоим на позиции ущемления прав тех людей, которые говорят на русском языке… Я тоже говорю на русском, хотя на украинском тоже разговариваю неплохо и хотел бы, чтобы мои дети тоже имели возможность знать язык державы, в которой они живут. Гимн, язык, флаг — это основа государственности, основа державы. Давайте изучать этот вопрос, работать над ним, чтобы решение было ясным, понятным, не противоречащим закону. Сегодня принимать такое решение — оно будет скорее популистичным, чем практическим".

Депутат Шабалин (фракція Блока Лазаренко): "В телепрограмме "Горожанин" был поставлен вопрос — какую проблему должен рассмотреть горсовет на первом заседании: о вступлении в НАТО, о статусе русского языка или о ремонте крыш? Количество голосов за статус русского языка и за ремонт крыш почти одинаковое. Это свидетельствует о том, как актуален этот вопрос для нашего города… Хочу обратиться к тексту Хартии (цитата): "Необхідні рішучі дії, спрямовані на розвиток реґіональних мов або мов меншин". Речь не идет о том, чтобы перестать изучать украинский язык, забыть украинскую культуру и вообще забыть об Украине. Речь идет о сохранении и поддержке русского языка. … Как только человека начнут заставлять что-нибудь делать, человек противится насилию. Внедрение и развитие украинского языка должно идти естественным путем. …"

Депутат Краснов (фракція Блоку Лазаренко): "Я хотел бы напомнить, что в избирательных программах партий, которые подняли этот вопрос — региональный русский язык. Исходя из этого, вопрос нельзя назвать популистским. Соцопрос, который проведен нашей партией в 2005 году, показал, что половина населения города или считают русский язык родным, или хотят, чтобы русский язык был в городе вторым, региональным языком. У нас в программе партии один из главных вопросов — возрождение национальной культуры, но, учитывая, что население города за нас голосовало, а у нас в предвыборной программе это написано, мы решили принять участие в голосовании. Народ проголосовал за эти партии, которые получили две трети голосов в горсовете, две трети населения хотят видеть русский язык вторым региональным языком".

Депутат Царенко (фракція "Нашої України"): "Хочу говорить, как украинец по национальности. Я закончил украинскую школу. Мне в Канаде было стыдно, что украинцы Канады лучше знают украинскую культуру и язык, мы не умели петь украинские песни — мы их не знаем. Мы в Украину завозили культуру польскую, литовскую, татарскую, турецкую, русскую, скоро китайская будет. Так мы что, будем принимать решение о китайском языке, потому что китайцы распространились? Я боюсь, что наши дети и внуки окажутся в резервациях, которые нам сегодня готовят, и будут выступать в национальных костюмах перед туристами… Попробуйте в Армении или в Азербайджане поднять вопрос о статусе второго языка. Попробуйте в Тюмени, где живет половина украинцев, поднять вопрос о втором украинском языке. Призываю к взвешенности и смотреть на ситуацию не под политический заказ".

Запрошений на сесію Андрій Денисенко (партія "Реформи і Порядок", від мітингарів): "…Ми оцінюємо привнесення мовного питання в роботу Дніпропетровської міської ради як штучну і спекулятивну спробу підмінити сферу компетенції цього органу, відволікти депутатський корпус від вирішення комунальних, транспортних та інших нагальних проблем життя територіальної громади, порушити міжнаціональний мир у Дніпропетровську… Реґіональний статус російської мови не відмінить статус української мови як державної, що означатиме додаткові і досі не прораховані витрати з міського бюджету на ведення усієї документації на території Дніпропетровська двома мовами. Громадяни будуть одержувати платіжки двома мовами. Хто від цього виграє? Поліграфічні комбінати? Бюро перекладу?

Ми заявляємо, що в разі прийняття міською радою провокаційних рішень ми залишаємо за собою право не тільки їхнього оскарження, а й на пряме звернення до дніпропетровців не допустити порушенн законів і Конституції України, захистити майбутнє української нації усіма доступними методами, у томи числі акціями громадянської непокори. …".

Віктор Трухов (організація "Русская община"): "Я сейчас пронаблюдал новоявленные тенденции построить своеобразный апартеид в стране. Если одни имеют все права, то и другие права имеют. Все декларации, которые базируются на устремлении в Европу, как правило, тут же попираются действиями на местах. …О какой Европе мы говорим, когда кучка людей, которые не соображают, что они говорят, угрожает большинству населения расправой, непокорами?! Здесь присутствует большинство депутатов, которые отражают волю днепропетровчан, из которых 90% говорят на русском языке, считают его родным и хотят, чтобы их дети, внуки обучались не только русскому языку, но и находились в русской культуре. Поэтому все доводы людей, которые нигилистически относятся к европейским хартиям, европейским нормам общежития, должны быть игнорированы. Решение должно приниматься в соответствии с волей народа".

Прокурор Дніпропетровська Горностаєв: "Хочу поставити вас до відома про правову базу… Есть закон Украины. Статья 10 Конституции прямо говорит: "Державною мовою в Україні є українська мова". Є рішення Конституційного суду від 99 року. Офіційне тлумачення щодо застосування української мови Верховного Суду: "Українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування: мова актів, діловодства, документації тощо". Ст. 92 Конституції України, п. 4, частина 1: "Порядок застосування мов визначається виключно законами України". Є закон "Про мови в Українській радянській соціалістичній республіці" 89-го року. Він досі діє. Читаємо: "В роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ та організацій, розташованих в місцях проживання більшості громадян інших національностей, міста, райони, сільські і селищні ради, сільські пункти, їх сукупність, можуть використовуватися поряд з українською і інші національні мови". Зі змісту закону випливає, що мови національних меншин, у тому числі і російська, можуть використовуватися поряд з укра­їнською мовою в роботі міської ради лише у тих містах, де громадяни інших національностей складають більшість. … В разі ухвалення рішення, яке суперечить нормам закону, буде винесений протест".

Міський голова Куліченко: "Ми завершили обговорення. Я висловлюю свою думку. Я — етнічний українець, закінчив українську школу, мову вивчав, вивчаю і ще буду довго вивчати. Скажу російською. Есть возможность говорить, а есть возможность услышать. В нашем вопросе две составляющих: общественно-политическая и юридическая стороны. О первой стороне: действительно, мы живем на территории, где многие люди общаются на русском языке. И ни один человек не скажет, что он против, чтобы его дети изучали в оригинале Пушкина, Тургенева, Лермонтова, Достоевского… Есть закон. Мы с вами показываем пример, как должны работать все предприятия и организации, выполняя законы Украины. Я — за то, чтобы городской совет вносил вопросы, включая вопросы защиты русского языка, — перед организацией, которая законы принимает, перед Верховным Советом… Решение, если оно будет принято в таком виде, оно будет невыполнимо, и Европейская Хартия здесь притянута за уши. Стороной, подписавшей Хартию, является государство. Только Верховный Совет имеет право принимать связанные с ней решения, а мы — нет… Какое бы решение мы не приняли, мы не изменим программы обучения, которые утверждаются Министерством образования. И дети будут изучать то, что есть в программе. И мы не вмешиваемся в процесс, в который не можем вмешаться. Когда дети закончат учебные заведения и будут поступать в вузы, будет действовать закон Украины, а не наши решения. …Сегодня будет проголосовано — не успеют высохнуть чернила на подписи, как действие решения будет остановлено по протесту прокурора. Вас об этом предупредили… Нужно быть глупым, чтобы отказаться от языка, который на территории существует. Но если мы хотим расширять полномочия, мы должны это делать в рамках полномочий, а не убеждая тем, что мне сказал внук. Это не может быть руководством для принятия решения. И поэтому я буду голосовать "против". Но я за то, чтобы мы в рамках закона приняли сегодня предложения по русскому языку для Верховного совета. Ставим на голосование».

Депутати проголосували проти поіменного голосування.

Більшістю голосів (77) рішення про реґіональний статус ро­сійської мови у Дніпропетровську ухвалене.

На вулиці біля будинку ради мітинг вже розійшовся. Група найактивніших учасників мітингу зустрічала депутатів, котрі виходили, вигуками "Ганьба!", "Зрадники!" "Чемодан, вокзал, Магадан!". Член Української Національної Асамблеї Ігор Прядко, котрий на знак протесту проти рішення депутатів прикував себе до дверей міськради, заявив, що він оголошує голодівку і піде від дверей тільки якщо рішення про статус російської мови буде скасоване або якщо його заберуть у реанімацію. По мітингу залишилися плакати. На одному був напис "На каком языке будем убирать мусор?"

Геннадiй Сахаров

Поділитися: