Весною в Дніпрі стартує архітектурний конкурс із символічною назвою «Простір єдності». Його мета – виявити найвдалішу концепцію пам’ятника, пам’ятного знаку або навіть меморіалу, який має ушанувати героїв Революції гідності.
Дніпро виявився справжнім форпостом, що зупиняє агресора.
Інтервенція, яка лише підтверджує справжність нашої революції, принесла нові жертви. У ряди до героїв Небесної Сотні вишикуються десятки сотень воїнів АТО. Окрім воєнного подвигу не може зостатися не поміченим щоденний труд волонтерів і медиків. Вражає масштаб громадянської єдності. Всі ми хочемо віддати шану нашим героям – Небесній сотні, воїнам АТО, полеглим за свободу і незалежність держави.
Архітектурний конкурс – перший етап меморіалізації такої пам’яті і єдиний можливий демократичний шлях.
До робочої групи, що складається з громадських активістів і фахівців, долучилися головний архітектор міста і управління культури міськради. Днями студенти ДНУ проведуть репрезентативне соціологічне опитування щодо ставлення містян до майбутнього пам’ятника. Створені сайт і сторінка в фб, проведені художня рада і круглий стіл із координатором київського архітектурного конкурсу, готується винесення питання на сесію.
І все наразі виглядає злагоджено і конструктивно, то до чого ж тоді шановні пани депутати?
А через враження після зустрічей і обговорень, що дехто з депутатів вирішив на свої депутатські гроші проставитися у своєму окрузі, бо пам’ятник – найвидовищніше досягнення. Та ще й підтягнути подію до якоїсь дати. «Датські» монументи мають перетворитися на гробки при в’їздах у спальні райони, на поспіхом злампічені пам’ятні знаки, що відкоркуються у переддень місцевих виборів.
Шановні пани депутати!!!
З метою уникнення такого пам’ятникопаду на наше уславлене місто просимо всіх об’єднатися у єдину команду і допомогти Дніпру отримати достойний результат. Надайте можливість фахівцям і митцям проводити конкурс не у стислі терміни, а згідно здоровому глузду або хоча би постанові КМУ про порядок проведення конкурсів. Допоможіть створити і самі долучіться до краудфандінгового фонду, щоби пам’ятник було побудовано на дійсно народні кошти. І останнє – події Революції гідності в Дніпрі зосередилися у трьох(!) місцях: на майданчику перед пам’ятником Чкалову, на території навколо ОДА, на площі Героїв Майдану + Європейському бульварі. Тому саме ці території і підпадають в зону проектування, саме їх робоча група і пропонує для проведення конкурсу.
Майданчик перед пам’ятником Чкалову
За декілька років до подій Євромайдану депутати під головуванням Куліченка прийняли ганебне рішення позбавитися від будь-яких пікетів перед міськрадою, відправивши мітингувальників світ за очі – попід дерева у парк Глоби.
Від початку подій Революції гідності активісти спробували збиратися на дніпропетровському євромайдані – Європейському бульварі. Місцева влада, спрацювала на випередження – побиття тітушками і знесення наметів відбулося вже 25 листопада 2013р., тобто навіть раніше, ніж побиття студентів у Києві. Потім мерія започаткувала нікчемний продуктовий ярмарок і міліцейські пікети начебто для його охорони, бо боялася бачити скупчення людей у середмісті.
Збори дозволялися лише у парку Глоби.
По неділях самі небайдужі містяни попри морози збиралися на накопичувальному майданчику біля Чкалова. І льотчик зміг прислужитися громаді – постамент його пам’ятника кожного разу ставав імпровізованою трибуною.
З кожним тижнем виходило все більше людей, активність зростала, а на завершення мітингу хода рушала до Європейського бульвару, де відбувався ще один мітинг. Саме хода по головному проспекту і ставала кульмінацією, бо головним гаслом було: «Дніпро, вставай!». Деякі водії підтримували сигналами, пасажири в громадському транспорті спостерігали через вікна, художники вітали зі своєї алеї, перехожі зупинялися, бабці посилали хрести. Ця невелика кількість містян, мізерна у відсотковому вимірі до решти населення міста-мільйонника, спромоглася розколихати напівсплячу свідомість саме до того рівня, щоби під час знакових для міста подій на вулицю вийшли вже тисячі.
Тому місце біля Чкалова перед входом до парку і є, образно мовити, накопичувальним майданчиком дніпропетровської демократії.
У зону проектування підпадає вся територія входу до парку навколо пам’ятника.
Зона являється пішохідним проходом між проспектами Маркса і Кірова. Благоустрій проведений. Демонтаж пам’ятника Чкалову не передбачається.
Пропонується встановлення пам’ятного знака щодо подій Революції гідності.
Серед задач – не враховувати класичний стиль радянського пам’ятника Чкалову; втілити сучасний підхід у рішенні малих просторових об’єктів; продемонструвати нове бачення у наповненні міського простору.
Територія навколо ОДА
На початку 2014р. по мірі зростання рівня протистояння на київському Майдані країною прокотилася хвиля велелюдних народних протестів під стінами держадміністрацій, керівниками котрих були представники злочинної влади. В західних регіонах ставленики під натиском людей писали заяви про звільнення. На сході і в центрі почалися криваві зіткнення. Навколо дніпропетровської ОДА з’явилися паркани з залізним дротом, укріплювальні вали зі снігу, водомети на внутрішньому подвір’ї, а в середині будівлі дислокувалися впереміжку міліціянти і молодики в масках, озброєні битками. 26 січня 2014р. протистояння достигло піку. Влада випустила спочатку водомети, а потім титушків на беззбройний мітинг – відбулися криваві побиття, поранення, масові затримання, арешти, застосування травматичної зброї, перешкоджання журналістській діяльності. Це протистояння було одним з наймасовіших зборів дніпрян перед ОДА.
Другий, на який вийшли понад десять тисяч мітингувальників, відбувся 4 березня 2014р. у знак протесту проти війни, проти російського вторгнення до Криму. Тисячі людей заспівали разом гімн України. Соціальні практики єднання надали змогу відчути масштаб зростання громадянської свідомості в нашому місті.
Після заміни вілкулівського губернатора Колєснікова на Коломойського, в стінах ОДА з’явилася змога розпочати роботу проукраїнським громадським об’єднанням. На алеї перед ОДА було встановлено тимчасову металеву пам’ятку Небесній Сотні, дерев’яний хрест, кам’яну брилу із написом про майбутній пам’ятник. З часом до світлин київських героїв додаються світлини дніпрян, що загинули під час російської агресії. Територія перетворюється на місце вшанування загиблих, місце поминальних молитов. Перед світлинами містяни покладають квіти і запалюють свічки, перед ОДА складають присягу курсанти, вояки, добровольці.
Територія навколо ОДА, завдячуючи тимчасовій металевій пам’ятці і майбутній переадресації із проспекту Кірова у Алею Героїв, друге за масштабом знаковості місце у меморіалізації подій Революції гідності.
У зону проектування підпадає територія Алеї Героїв, центральний майданчик між ОДА і Облрадою, місце існуючого фонтану у сквері поза ОДА.
Всі зони являються пішохідними проходами між проспектом Кірова і парком Глоби. Благоустрій проведений.
Територія насичена архітектурними об’єктами: Дошка пошани радянських часів, Алея героїв Дніпропетровщини, пам’ятник Героям-чернобильцям, Музей ракетобудування, оглядовий майданчик перед Музеєм ракетобудування.
При проектуванні рекомендується обрати гуманістичний масштаб і створити камерну композицію у зв’язку із перенасиченістю території архітектурними об’єктами.
При обранні для проектування території біля (замість) існуючої тимчасової металевої пам’ятки передбачити вирішення містобудівної ситуації для створення меморіального міського простору. Надати пропозиції щодо виведення території із утилітарного пішохідного проходу в меморіальну зону. Врахувати місце розташування кам’яної брили. Надати пропозиції щодо паркану навколо ОДА. Для вирішення задачі використовувати елементи благоустрою, озеленення.
При обранні для проектування території замість фонтана поза ОДА передбачити вирішення містобудівної ситуації у зв’язку з наданням можливості накопичення значної чисельності людей навколо майбутнього пам’ятника. Серед задач – врахувати наближеність до пам’ятника Героям-чернобильцям. Надати пропозиції щодо паркану навколо ОДА. Для вирішення задачі використовувати елементи благоустрою, озеленення.
При обранні для проектування центрального майданчика між ОДА і Облрадою врахувати місцезнаходження майбутнього пам’ятника на перехресті двох пішохідних проходів – проспект Кірова-парк Глоби і облрада-ОДА.
В наданих пропозиціях втілити сучасний підхід до рішення малих просторових об’єктів; продемонструвати нове бачення у наповненні міського простору.
Площа Героїв Майдану
Площа Героїв Майдану завжди була головною вічевою площею нашого міста. Всі мітинги, концерти, передвиборчі дебати, стихійні збори базуються на цій площі. Під час Революції гідності неодноразово містяни проводили мітинги на Європейській площі попри заборону місцевої влади. Саме тут з’явилися перші вуличні волонтерські центри по збору теплих речей, медикаментів, їжі для київського майдану. В день розстрілів Небесної Сотні, незважаючи на штучну паніку на автозаправках і у банкоматах, попри чутки про замінування, перекриття мостів, відключення мобільного зв’язку, наші дніпропетровці все одно почали збиратися на Європейському бульварі. Панотці служили панахиду за хлопцями, що гинули саме в ці хвилини, а люди продовжували підходити. Горе за загиблими, спротив і небажання коритися поєднали людей в силу, що протягом ночі повалила пам’ятник Леніну і відкрила шлях до перетворення цієї площі у майбутній новітній простір під назвою площа Героїв Майдану.
Ця площа була, є і буде головною площею міста. Епічний фільм «Битва за Дніпро» демонструвався саме тут і останніми символічними його кадрами стали велелюдні збори на святково освітленій площі Героїв Майдану. Мітинг, присвячений річниці початку Євромайдану, теж розпочався тут і звідси пішов ходою до ОДА для вшанування жертв Небесної Сотні. Після розстрілу громадян України на саме площу Героїв Майдану зранку почали збиратися містяни на оголошену у соцмережах акцію «Я – Маріуполь», тут виклали назву свічками, сюди понесли квіти. А де команда Коломойського звітувала перед громадою і звідки почала свою передвиборчу кампанію?
Площа Героїв Майдану – географічний центр міста. Вона розташована на перетині двох осей – вісь головного проспекту і вісь Міністерство–новий міст, на перетині автопотоків з обох берегів Дніпра. Завдячуючи оточенню знаковими об’єктами архітектури, площа отримує нагоду перетворитися у головний центр тяжіння міста. Через таке розташування всі акції і артоб’єкти стають доступними найбільшій кількості дніпрян.
Під час відновлення міста після Другої світової війни досвідчені представники радянської школи містобудування вже визначали цю площу як головну, і розташовували саме тут головний пам’ятник тієї епохи. На щастя, місце вільне. Архітектурний конкурс «Простір єдності» має на меті створити суцільний просторовий ансамбль з площі Героїв Майдану, вулиці Центральної і Європейського бульвару – символічно поєднати героїв і євромайдан.
У зону проектування підпадає територія площі Героїв Майдану.
Місцем встановлення пам’ятника визначена територія існуючого паркувального майданчика.
Благоустрій не проведений.
На всій території не розташовано жодного артоб’єкту.
При прийнятті проектних рішень щодо містобудівної ситуації передбачити можливість поєднання площі Героїв Майдану, вулиці Центральної і Європейського бульвару в єдиний пішохідний простір; врахувати місцерозташування зупинок громадського транспорту, майбутніх виходів з метро.
Велич подій Революції гідності і знаковість головної вічевої площі міста надають можливість створення унікального артоб’єкту.
Для вирішення задачі використовувати елементи благоустрою, озеленення. В наданих пропозиціях втілити сучасний підхід до рішення масштабних просторових об’єктів; продемонструвати нове бачення у наповненні міського простору.