Нащо рубати курку, яка несе золоті яйця?

22 квітня 2005 о 07:03 - 1442

Олена Гарагуц


Бюджетний процес в Україні завершився повною перемогою Кабміну, Мінфіну та Державної податкової адміністрації над підприємцями малого та середнього бізнесу і місцевими бюджетами. Податківці особливо задоволені, і тепер готуються до великого врожаю податків, донарахованих сум, штрафів та інших обов’язкових, в тому числі неформальних та позабюджетних, платежів.

В результаті прийнятих змін до Держбюджету в Україні майже повністю знищена спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, яка сприяла розвитку ринкових відносин, стабільному наповненню місцевих бюджетів, і водночас муляла очі податківцям понад 6 років. І це не зважаючи на те, що лише 2004 року платники єдиного податку поповнили зведений бюджет на 3 млрд. гривень.

З 31 березня Закон України №2505-ІV “Про зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» введено в дію. В перший момент більшість підприємців зраділа: не в пусту стояли вони на мітингах під Верховною Радою і умовляли бюджетний комітет не кидати їх види господарської діяльності до пекла страшної Статті 4 Прикінцевих положень Закону, за якою список видів діяльності, на які не розповсюджується «спрощенка», значно виріс. Через 2 тижні та ж сама більшість перебуває в шоковому стані, відчуваючи, що їх знову обдурили, забравши їх права.

Після введення Закону в дію першими «прозріли» ювеліри – приватні підприємці та керівники малих і середніх виробничих і торгівельних фірм. Традиційно лояльні до будь-якої влади, вони надто пізно зрозуміли, що зміни до Державного бюджету абсолютно позбавили права працювати на єдиному податку тільки їх. Іншим учасникам «чорного списку» Статті 4 Прикінцевих положень Закону – приватним адвокатам, нотаріусам, аудиторам, ріелторам, бухгалтерам та іншим самозайнятим підприємцям-фізичним особам – була надана можливість зареєструвати підприємство – юридичну особу, яка має право на застосування «спрощенки».

12 квітня ювеліри зібралися в м. Києві на перші загальні збори учасників ювелірного ринку, де прийняли звернення до Президента України, керівників українського Уряду, Голови Верховної Ради України, міністрів і голів державних комітетів з вимогою невідкладно призупинити дію Статті 4 Прикінцевих положень Закону, і закликали до 1 липня 2005 року – дати введення в дію норм цієї статті – прийняти Закон України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», проект якого вже 9 місяців покривається пилом у Верховній Раді.

Така активність виробників і продавців ювелірних прикрас невипадкова: понад 80% з 4.000 фірм і приватних підприємців – учасників ювелірного ринку в Україні – працюють саме на єдиному податку. За 6 років ювеліри звикли до цивілізованих легальних схем ведення бізнесу. Вони створили понад 20.000 нових унікальних робочих місць, провели з десяток блискучих виставкових форумів, але… зовсім забули, що влада – від «верхівки» до контролюючих органів – як і раніше, розглядає їх не більш як мішки з грошима, яким необхідно «підтопити жирок». Влада забула про те, що обіцяла провести терапію проти ожиріння олігархам і великим бізнес-структурам. Але в ювелірній справі більшість суб’єктів господарювання є представниками малого і середнього бізнесу. Їх засновники та керівники не володіють ані дачами в Кончі-Заспі, ані розкішними авто. Саме в ювелірній галузі, особливо в торгівлі, левова частка ринку представлена не великими заводами та супер-салонами, а скромними ювелірними майстернями, цехами, маленькими магазинчиками та відділами продажу ювелірних прикрас.

Ювелірне виробництво – не збитковий, але й не надприбутковий бізнес: 50-70% в собівартості готового ювелірного виробу масового попиту складає основна сировина – золото. Більшість виробників закуповують його в установах комерційних банків як банківський метал 99,99 проби, який не оподатковується податком на додану вартість. Але якщо самі виробники перейдуть на загальну систему оподаткування і стануть платниками ПДВ, то при розрахунку податку вони не зможуть отримати податковий кредит в розмірі 20% від вартості закупленого золота, внаслідок чого оптові ціни на ювелірні вироби вітчизняного виробництва підскочать на 10-15%. А ймовірне зниження ввізного мита і на ювелірні вироби при вступі України до СОТу зробить прикраси українського виробництва повністю неконкурентоздатними в порівнянні з імпортною продукцією – перш за все китайською, російською та турецькою, яка відома нашому споживачеві своєю низькою якістю і невідповідністю проби дорогоцінного металу.

Але не тільки ювеліри постраждають від скасування права на спрощену систему оподаткування. Адже значна кількість інших товарів, продуктів харчування, які люди купляють на ринках або в дрібній роздрібній торгівлі, а також більшість послуг придбаються саме в платників єдиного податку. В Україні понад 1,1 млн. суб’єктів підприємницької діяльності застосовують спрощену систему оподаткування, в тому числі 1 млн. – фізичних осіб.

Ситуація з оподаткуванням суб’єктів малого підприємництва відчутно загострилася через майже 2 тижні після опублікування змін до Держбюджету. Податкові адміністрації почали наступ на платників єдиного податку, які за останній календарний рік задекларували понад 300 тис. грн. річного обсягу продажу товарів, робіт і послуг. Подекуди таких підприємців та керівників підприємств почали викликати до податкової з вимогою здати свідоцтво про сплату єдиного податку, зареєструватися платниками податку на додану вартість та придбати касові апарати до 20 квітня. На деякі об’єкти торгівлі почали приходити співробітники поки що не ліквідованої податкової міліції та ДБЗЕЗу і проводити описи залишків товарів на складах. Їх активність спрямована зараз на те, щоб виявити реальні залишки товарів, закуплених суб’єктами малого підприємництва у таких же платників єдиного податку, звільнених від сплати ПДВ. При переході підприємця або фірми зі спрощеної на загальну систему оподаткування вся сукупність товарів, придбана раніше без ПДВ, буде оподатковуватися за ставкою 20% від ціни продажу товарів, робіт і послуг. Що держава отримає в результаті – просте арифметичне підвищення цін на ринку всіх споживчих товарів на 20%. Хто тоді згадає добрим словом про підвищення зарплат бюджетників і пенсій, якщо ці заходи не полегшать, а, можливо, тільки погіршать життя людей в умовах підвищення цін? І чи не нагадує така ситуація просте витягування додаткових коштів з кишень простих громадян?

Всі бачили, в якій напруженій обстановці приймалися зміни до Держбюджету-2005, всі розуміють, що могли бути допущені певні прорахунки. Але знищувати мале підприємництво через скасування чи урізання спрощеної системи оподаткування – це те ж саме, що рубати курку, яка несе золоті яйця.

Від фактичного знищення спрощеної системи оподаткування також страждають місцеві бюджети. Згідно Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», 42% надходжень від сплати єдиного та фіксованого податку отримували саме вони. Зараз центральна влада прагне вимити з регіонів ці кошти.

Ми не знаємо реакцію місцевих органів влади на такі перспективи формування місцевих бюджетів. Але можемо припустити: якщо введення в дію поправок до Держбюджету-2005 негайно не призупинити і до 1 липня не прийняти і не ввести в дію Закон України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», малий і середній бізнес масово почне займати ложі в тіньовому секторі економіки, а бюджет – як державний, так і місцевий – від цього тільки постраждає.

Поділитися: