Революція суспільства чи звичайне оновлення кадрів?

18 лютого 2005 о 08:34 - 1298

Олена ГарагуцОлена Гарагуц


ДОБРОГО ДНЯ, ДОБРОДІЇ!

Я є заступником начальника одного з територіальних управлінь юстиції на Дніпропетровщині. У листопаді 2004 року вихідні проводив на Майдані у Києві, виїжджаючи в п’ятницю увечері і повертаючись в рідне місто в понеділок вранці. Цей факт звичайно приховував від керівництва, інакше не поздоровилось би.

Вказівки Президента України Ющенка В.А. щодо оновлення влади сприйняв із задоволенням, тому що набридло жити у суспільстві здирства, хабарництва, зневаги до громадян. Спробував запровадити цю політику у своєму управлінні, і в ту ж мить відчув ворожість і пригнобленість. Проти нових порядків повстали колеги, керівництво, підлеглі… І я зрозумів, що один нічого зробити не можу!!! Ламати чужий світогляд – то є завдання, яке одній людині не під силу.

Дуже складно на місці всіх цих псевдослуг народу відмовитись від хабарів, від привілеїв, від почуття власної виключності і працювати просто для громадян.

І що дивно – будь-яка людина, яка приходить на державну службу, не усвідомлює своєї справжньої ролі. Для будь-кого з них держслужба – це привілей, це вже досягнення мети у житті. Якщо ти держслужбовець – ти вже маєш риси, які тебе ставлять НАД іншими громадянами. Достатньо тобі виконувати певний мінімум паперової роботи, та час від часу отримувати «ляща» від керівництва. Про пересічного громадянина НІХТО не дбає. Коли будь-який громадянин завітає до державного органу – ставлення одне: навіщо ви сюди приперлися, хіба ви не бачите, що ви заважаєте працювати?

Чому про мого колегу – начальника відділу державної виконавчої служби говорять, що він «за гроші» може вирішити будь-яке питання?

Може шановний майдан порадить мені як протриматися якомога довше і гідно пронести політику «чесних рук» у маси держслужбовців?

Тому що рівень тиску на мене зріс до такого рівня, що я починаю думати, де б мені шукати інше місце роботи…

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: