Холодомор

10 грудня 2002 о 22:00 - 1079

Відкритий лист до губернатора Дніпропетровської області Швеця М.А.

Вельмишановний наміснику Президента у Дніпропетровській області, Миколо Антоновичу Швець!
Звертаються до Вас у такій формі мешканці будинку №240 по вул. Радянській м.Новомосковська, які чітко усвідомлюють наслідки, які на них очікують після даного звернення. Бо, як сказав у своєму виступі голова Адміністрації Президента пан Медведчук: «Влада сьогодні міцна, як ніколи». Але іншого способу достукатися до серця і душі цієї влади — не знаємо.
Контингент мешканців нашого будинку складається на 82% з викладачів та співробітників державного аграрного технікуму, на території якого знаходиться будинок. З них значну більшість складають пенсіонери, інваліди та сім’ї з малолітніми дітьми. Знаємо про матеріальне становище учбових закладів України, яке покращує і покращує обіцянками наша держава, зокрема а Новомосковського державного технікума, який, намагається аби чимось допомогти своїм співробітникам. Але становище у цьому будинку стає все більш загрозливим. Через недосконалу та устарілу систему житлово-комунальних послуг, неузгодженість дій із підприємствами, ми й досі відчуваємо дискомфорт, тому що у будинку система водопостачання, газо- та енергозабезпечення знаходиться у жахливому стані.
На заклик зам. губернатора Турчина Л.А. до місцевих влад та відповідних служб ретельно і особисто, по кожному мешканцю, розібратись з випадками несплати боргів за житлово-комунальні послуги, нас просто виставили насміх, як злісних та навмисних неплатників, із відповідним стравлюванням одного з одним, тобто платників з боржниками, а також разом тих та інших – із владою та комунальними службами.
Холодомор, спровокований деструктивними силами адміністративно-керівничого апарату, набирає жахливих обертів. Тиражуючи через ЗМІ факти репресивних мір, які застосовуються цими силами до боржників, честь і гідність народу втоптують у бюрократичне багно з метою його морального та фізичного знищення. Хіба це потрібно нашій незалежній Україні? Ні! Це потрібно і на користь тим деструктивно-дестабілізуючим силам, які нагло, по зрадницьки чинять долі, як і в 33-37 рр. їхні приспішники. Людина не винна у тому, що вона бідна, бо бідність не вада, а показник людськості. Бо тільки пізнавши гірке по-справжньому оціниш солодке.
Шановний Миколо Антоновичу! Проявіть виваженість, рішучість і мудрість у вирішені нашого холодноквартирного питання, до того часу, доки ми не вимерзли, як мамонти у свій час.

Поділитися: