Як резонно підмітив Ігор Іванченко, один з авторів сайту “Бандерівець”, “до 20-тої річниці Незалежності, звання Героя України отримав літературний гігант сучасності, без перебільшення Поет з великої літери, депутат від Партії Регіонів донеччанин Борис Білаш”.
Пропоную читачам ознайомитись з шедевром від героя – “товаріща” Білаша.
Если стану я нардепом,
Обеспечу свой народ
Салом, яйцами и хлебом.
Пусть потешит свой живот.
Пусть он ложкой ест сметану,
Напихается икрой,
Возражать ему не стану.
Я – такой!
Завалю печеньем, кексом,
Хочешь торт, трюфели – на!
Если надо, то и сексом
Угощу его сполна.
И ни-ни,
Ни в коем разе,
Не за деньги, а за так.
Ну а как же без фантазий
Сексуальных?
Да никак!
Далі Ігор Іванченко коментує:
“Як спадковий пролетарій, я готовий підписатися під кожним словом цього вірша, але мені незрозуміла його фраза про секс. Чи то він готовий всіх задовольнити, чи то готовий надати послуги – мій пролетарський мозок цього осягнути не може. Але менше з тим: все-таки він поет”.
Перш, ніж ознайомитися з літературними надбаннями велета слова, автор статті на сайті “Бандерівець” уважно пречитав інтерв’ю з ним, котре було розміщено на unian.net.
Наводимо слова мешканця сусіднього Дніпродзержинська Ігора Іванченка:
Вразила «шахтарська прямолінійність», «чоловіча непохитність», «скромність» і «ерудованість» пана Білаша. Як випливає з його інтерв’ю, Мазепа, на відміну від Януковича, церкви будував виключно для того, щоби замилити очі «дурним українцям», а до Степана Бандери він ставиться з відразою. А як же інакше? Хто такий Бандера порівняно з героєм всього його життя Віктором Федоровичем Януковичем? А що вже говорити про «вдячних дітей» з Донеччини, котрі пишуть шкільні твори на його вірші? От де сила, от де потуга славного регіонала!
Але з особливою насолодою від ерудованості сучасного генія я дізнався про те, що виявляється, він вітав шахтарів міста Дніпродзержинська. (Проживши 40 років у Дніпродзержинську, вперше з вуст пана Білаша чую, що у моєму рідному місті є шахти і шахтарі!) Як би я хотів підняти келих доброго вина в товаристві цих життєрадісних трударів і випити його на честь їхнього професійного свята! Але, на жаль, у Дніпродзержинську так і не вдалося знайти ні шахт, ні шахтарів…