«Лица»

Європа насторожилась після венесуельської операції США — і дедалі частіше дивиться на Ґренландію

Несподівана операція США у Венесуелі із затриманням президента Ніколаса Мадуро та його дружини викликала в європейських лідерів відчутне занепокоєння. Тепер у європейських столицях дедалі частіше ставлять запитання: чи не стане наступною ціллю Ґренландія, пише Politico. 

У матеріалі наголошується: президент США Дональд Трамп відкрито заявляв, що «США потребують Ґренландії». Свою позицію він пояснював тим, що острів нібито оточений російськими та китайськими кораблями, а отже контроль над ним є питанням національної безпеки Сполучених Штатів. 

Ґренландія має самоврядування, але формально входить до складу Королівства Данія. Напруга зросла після того, як Кеті — дружина радника Білого дому Стівена Міллера — опублікувала у соцмережах мапу Ґренландії з накладеним американським прапором і підписом: «Скоро». 

На це відреагувала прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, заявивши, що США не мають жодного права анексувати будь-яку з трьох країн, які входять до Датського королівства, включно з Ґренландією та Фарерськими островами. А голова уряду Ґренландії Єнс-Фредерік Нільсен окремо підкреслив: острів не продається. 

Експерти, опитані виданням, припускають: Вашингтон може спробувати скористатися політично вигідним моментом уже найближчими місяцями — напередодні проміжних виборів у США та 250-річчя американської незалежності, яке відзначатимуть 4 липня. Водночас прогнозується, що йдеться може бути не про військовий сценарій, як у випадку з Венесуелою, а про масштабну кампанію політичного впливу.

Керівник європейського напряму Eurasia Group Муджтаба Рахман не виключає, що США здатні застосувати широкий арсенал інструментів — від тиску до спроб впливу на місцеві еліти.

Історія питання

 

Exit mobile version