Протидія дезінформації під час війни. Як не з’їхати з глузду у світі фейків та пропаганди.

ПРОЛОГ

“Розум сам собі господар і в собі
Може створити з пекла рай і пекло з раю”
© Джон Мілтон, англійський поет XVII ст.

Люди — емоційні істоти. Загалом, усі наші судження, висновки, упередження спираються на емоції. Під час війни їх стає ще більше і вони хапають наш розум у свої нещадні сильні лапи. Саме цим користуються пропагандисти та недобросовісні медіа. Причини цього можуть бути різні: грошові питання, ідеологічні, політичні. Так чи інакше кожен споживач інформації сьогодні — гіпотетична вразлива жертва, у голову якій можна напхати купу сміття. Все це провокує розлад суспільства, зниження більш-менш його позитивних настроїв, зневіра до керівництва, захисників та один до одного. На відміну від росіян, які застрягли в інформаційному вакуумі, у нас, вільних українців, є право на вибір інформації, а також свобода до її аналізу.

ТИ. СУСПІЛЬСТВО. ІНФОРМАЦІЯ

Те, що суспільство та окремі його представники стають жертвами дезінформації та пропаганди — зовсім не означає те, що це тупе суспільство. Просто зі стрімким розвитком технологій та у добу, коли кожен третій пересічний громадянин є адміном телеграм-каналу, “аналітиком” та “експертом”, знаходити якісні джерела інформації та вміти розрізняти правду від нагнітання, стає надскладною задачею.

“У Дніпрі вибух, ми всі помремо!”

Або як не піддаватися емоціям, коли медіа нас провокують.

Наприклад, росіяни оформили нам черговий “прильот”. Телеграм-канали одразу починають черпати інформацію у регіональних групах та чатах, де люди, вже підвласні емоціям, починають розповідати, що “точно бачили, як ракета влучила по центральній площі міста”. А згодом, дочекавшись інформації від офіційних джерел, виявляється, що “прильот” прийшовся не тільки не по центральній площі, але й взагалі не в місті, а в області. Адміни каналів вибачаються перед своєю аудиторією, але такий оперативний постинг в свою чергу вже народив у суспільстві дезінформацію, яка розповсюджується сарафанним радіо.

ЩО РОБИТИ?

Насправді-то вам не треба робити нічого, окрім очікування підтвердженої інформації. Ця інформація повинна надходити з офіційних джерел на кшталт Офісу Президента, Генштабу та військових адміністрацій вашої області. Тільки вони можуть підтвердити або спростувати ваші припущення.

А інша порада полягає в тому, щоб не бути провідником дезінформації у суспільстві: не треба одразу розповідати своїм знайомим, друзям та родичам те, що ви прочитали десь в регіональних чатах або у неперевірених джерелах.

C8H11NO2
C43H66N12O12S2

Формули задоволення та довіри

ДО ЧОГО ТУТ ХІМІЯ?

Якщо ви знаєте хімію приблизно так само погано як її знаю я, то гугл нам всім допоможе.
Вище першою зазначено формулу дофаміну. Того самого, що мотивує людину на пошук чогось, що задовільнить її емоційні потреби. Ця формула – хімічна основа комунікацій. Але якщо дофамін – це гормон, який не надає задоволення, а виробляється організмом суто під час його пошуку, то окситоцин відповідає за підвищення довіри людини до інших людей, насамперед учасників спільноти.

ДОФАМІН

Логічно, що через високий рівень дофаміну, людині властиво підсвідомо шукати інформацію, яка задовільнить її емоційні потреби. І це далеко не завжди об’єктивна інформація. Людина шукає новини, які їй сподобаються, коли вона перебуває під тим чи іншим настроєм.

ОКСИТОЦИН

Окситоцин як гормон довіри у поєднанні з дофаміном провокує людину довіряти інформації, яка їй сподобалась. Тобто під впливом емоцій та довіри до того чи іншого джерела інформації людина може повірити майже у будь-яку інформацію. Бо так чи інакше ми всі керуємось пошуком та емоціями.

По той бік монітора ті, хто з нами комунікує, цілеспрямовано б’ють саме на емоції. Тому що керування емоціями — це керування людиною. Відімкнути критичне мислення й увімкнути на повну емоційне сприйняття реальності — головне завдання агресора і спокусника.

Контент — король комунікацій, а емоція — королева агресивних і спокусливих комунікацій.

Дмитро Кулеба, Міністр закордонних справ України

Зв’язок між ними полягає в тому, що керування емоціями здійснюється через контент.

Мир породжує емоції лише в людини, яка спізнала огидний присмак війни. Для тих, хто не знає війни, мир не має жодної цінності. І комунікація миру таку аудиторію баналь но не чіпляє. Вона не закріплюється в нашому мозку. Не запускає механізм рефлексії. Не спонукає нас діяти. На це здатні лише емоції. Їх починають плекати задовго до конфлікту.

За контроль над емоціями і воюють держави, компанії та й будь-хто, хто прагне впливу. І, звісно, у цій боротьбі залучать пропаганду, головна мета якої – викликати емоції у споживача та вимкнути його мозок.

“Хавати” російську пропаганду легко!

Тупа інформація для тупих людей

Російські пропагандисти працюють суто за однією ж методичкою, яка звучить приблизно так: “Укронацисти обстрілюють мирне населення!” Інколи бувають матеріали від російських воєнкорів, в які людина, віддалена від медіаграмотності, дійсно може повірити. Але загалом російська пропаганда тупа. І якщо ви хочете бути одним з тих, хто її спростовує, ви будете. Бо це легко.

От, наприклад, беремо скрін з телеграм-каналу “Типичный Донецк”. Автор пише, що за конкретною адресою розсипалися протипіхотні міни “Лєпєсток”. Можна було б в це повірити, якби в нас ніколи не було інтернету. Заходимо на будь-який український медіаресурс та бачимо одне й те саме: міни такого типу заборонені Отавською та Женевською конвенціями, а використовується така зброя тільки армією рф.

Ще трохи тупої інформації для тупих людей.

Це був день росії. Пропагандистські пабліки роблять пост про те, що в українському Херсоні відбувся захід, який охороняли “поліцейські в новій формі”. Зробили акцент на новій формі? Добре, розглянемо це.

Якщо ви уважно роздивилися фотографії, то, певно, вже зрозуміли, що тут щось не так. І ви абсолютно праві, бо все, що відбулося у Херсоні на день росії – цирк. По-перше, жоден поліцейський не має права виходити на службу без погонів, а люди на фото саме без погонів. По-друге, форма на жінці “поліцейській” на два розміри більша. Хіба справжній поліцейській могли видати таку? Звісно ж ні. По-третє, на жодній поліцейській формі немає таких петель на плечах, як зображено на фото. Такі петлі є тільки на військовій формі.

То ж, висновок такий: люди на фото – не поліцейські, а масовка, яку по традиції завезли до Херсона автобусами.

ПОРАДА: КОЛИ РОСІЯНИ ПУБЛІКУЮТЬ ЯКУСЬ ІНФОРМАЦІЮ, ЗАВЖДИ ЗВЕРТАЙТЕ УВАГУ НА ДЕТАЛІ!

УКРАЇНСЬКА ДЕЗІНФОРМАЦІЯ

Неправдива інформація поширюється не тільки з російської сторони, але й з української.
Анонімні пабліки під час війни постійно борються за увагу публіки, тому частенько підкидають у медіапростір дезінформацію, яка нас засмучує, лякає або обурює.

ЩО РОБИТИ?

Щоб боротися з проблемою відчайдушної довіри споживача до інформації, яка не є правдивою та для запобігання подальшого розкручування цієї інформації, люди створили чудовий бот в телеграмі, який називається “СТОП ФЕЙК”.

Кожного дня там спростовується будь-яка інформація недобросовісних джерел.

Вчіться медіаграмотності, не давайте влади над розумом своїм емоціям  та залучайте до цього інших! Слава Україні!

Мілана Головань

Матеріал підготовлено в межах програми «Сильні медіа – сильне суспільство». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору авторів.