До 2022 року Лі жив звичайним життям на Тайвані: доставляв посилки, після роботи зустрічався з друзями або грав у відеоігри. Про Україну він знав передусім із S.T.A.L.K.E.R. — гри, дія якої відбувається у Чорнобильській зоні відчуження.
Тепер 37-річний Лі служить у Збройних силах України. Він сподівається, що досвід, здобутий на українській війні дронів, одного дня може стати корисним не лише Україні, а й його власній країні.
«Війна з Китаєм одного дня станеться, і тоді мій досвід буде цінним», — сказав Лі в інтерв’ю. Він попросив називати його лише на ім’я, дотримуючись військового протоколу.
Як пише The New York Times, Лі став частиною нової неформальної мережі, яку формують звичайні громадяни, волонтери та оборонні компанії. Вони вибудовують зв’язки між Україною і Тайванем — двома країнами, що живуть під загрозою з боку значно більших сусідів.
Ця співпраця існує переважно поза офіційною дипломатією. Україна та Тайвань не мають формальних військових або дипломатичних відносин. Обидва уряди намагаються не дратувати Китай. Українська дронова індустрія значною мірою залежить від китайських компонентів — зокрема двигунів і акумуляторів. Тайвань, своєю чергою, глибоко інтегрований у китайську економіку.
Обережна близькість
З 1992 року Україна дотримується принципу «одного Китаю», визнаючи уряд у Пекіні, а не Тайвань.
Тайвань також обережний. Його влада не хоче, щоб Китай сприйняв допомогу Україні як надто далекосяжний крок — особливо з огляду на «безмежне» партнерство Пекіна з Москвою.
І все ж неофіційний обмін технологіями, досвідом і ресурсами триває. Його підтримують керівники оборонних компаній, волонтери та люди на кшталт Лі. Водночас уряди двох країн стали ближчими: Тайвань передавав Україні гуманітарну допомогу та допомогу для відбудови, а українські законодавці відвідували Тайбей.
Український фронт як підручник
На думку Лі, Тайваню варто уважно вивчити український досвід використання роботизованих систем — повітряних, морських і наземних. Саме ці технології допомогли Україні частково зрівняти шанси у війні проти росії.
Коли Лі повертається додому, його друзі, з якими він колись служив у тайванській армії, розпитують його про дрони на українському полі бою. Дехто з них досі служить у війську. Вони хочуть знати, як заглушити дрон засобами радіоелектронної боротьби або як урятуватися, якщо він уже переслідує солдата.
На практиці, кажуть журналісти, коли дрон із вибухівкою уже націлився на військового, можливостей для порятунку залишається небагато.
«Ці питання схожі на дитячі — ніби питають, як треба їсти», — сказав Лі.
Оборонні аналітики та деякі колишні посадовці Міністерства оборони Тайваню критикували армію країни за повільність у впровадженні інновацій. Зокрема — за небажання повною мірою прийняти асиметричну модель війни, одним із головних прикладів якої стала Україна.
В уряді Тайваню визнають, що офіційні оборонні зв’язки з Києвом мають серйозні обмеження.
«Досвід України у використанні дронів у реальних бойових умовах надзвичайно цінний», — сказав Цзоу Юй-сінь, заступник генерального директора Управління промислового розвитку Міністерства економіки Тайваню. Водночас, за його словами, військова секретність навколо дронових технологій ускладнює вивчення українських методів.
Розмови без протоколу
Попри це, контакти тривають. Один український солдат, який відпочивав на Тайвані зі своєю дівчиною, отримав запрошення виступити перед представниками Комітету із закордонних справ і національної оборони в тайванському парламенті.
Військовий, який керує дронами, розповів, що минулого літа годинами описував війну в Україні. Він попросив не називати його імені, оскільки не мав повноважень спілкуватися з урядом Тайваню або медіа.
Інтерес до українського досвіду зростає і серед цивільних. 35-річна Тіна Ху, менеджерка проєктів у Тайбеї, розповіла, що прочитала посібник із цивільної оборони, де згадувалася безпека під час дронових загроз на основі українського досвіду. Вона знайшла найближче бомбосховище й підготувала «тривожну валізу» з батарейками, ліхтариками і їжею для кожного члена родини.
Тайвань як ворота для комплектуючих
У приватному секторі зв’язки розширюються швидше. Тайвань став тим, що українські виробники дронів називають «воротами для китайських запчастин».
Після того як Китай посилив обмеження на прямі продажі Україні — крок, який українські посадовці пов’язували зі зв’язками Пекіна з Москвою, — частина компонентів усе ще залишалася доступною на Тайвані, кажуть виробники дронів.
Тайванські компанії часто спрямовують продажі в Україну через Східну Європу. За словами Самари Дюрр, аналітикині з національної безпеки Дослідницького інституту демократії, суспільства і нових технологій, у 2025 році Тайвань експортував 70 372 дрони до Чехії та 31 711 — до Польщі.
Більшість із них зрештою опинилися в Україні, додала вона. Значна частина — через пожертви благодійних організацій для української армії.
Партнерство працює в обидва боки. На Тайвані міжнародні оборонні підрядники пропонують військовим дрони як моделі, перевірені в боях в Україні, хоча ці системи не завжди продаються безпосередньо українськими виробниками. Тайванські компанії також відправляли дрони в Україну для випробувань, розповів генеральний менеджер великого виробника дронів Thunder Tiger Джин Су.
Технології під тайванські потреби
Міжнародні оборонні підрядники зверталися до українських інженерів із проханнями розробити конструкції, адаптовані до потреб Тайваню.
Після вторгнення росії в Україну Олександр Мащенко перетворив свій успішний бізнес із виробництва спорядження для вейкбордингу на виробництво морських дронів під брендом Strug. Згодом його попросили вивчити системи морських дронів для захисту Тайваню від потенційного китайського вторгнення.
За словами Мащенка, Україна може допомогти. Тайваню потрібна оборона, яка простягатиметься далеко в протоку між островом і Китаєм. Це, на його думку, може включати підводні дрони або надводні платформи, озброєні перехоплювачами. Україна вже застосовувала подібні системи в Чорному морі.
Сорен Монро-Андерсон, виконавчий директор американського виробника дронів Neros, заявив, що його компанія тестує на Тайвані 100 дронів, створених на основі конструкцій, розроблених в Україні. Neros має офіс в Україні й розглядає можливість відкриття виробництва на Тайвані.
«Наша мета — перенести потенціал, розроблений в Україні, на Тайвань і виробляти там у великих кількостях», — сказав Монро-Андерсон.
Лоренц Майєр, виконавчий директор Auterion — ще однієї американської оборонно-технологічної компанії з філією в Україні, — торік підписав угоду про співпрацю з тайванським дослідницьким інститутом. Програмне забезпечення для наведення, яке розробляє його компанія, широко використовується й постійно вдосконалюється на українському полі бою.
У березні один із найбільших українських оборонних стартапів General Cherry оголосив про партнерство з американською компанією Wilcox. Вона має виробляти дрони конструкції General Cherry у США. Wilcox продає свою продукцію на Тайвані.
Контроль над українськими розробками
Україна прагне поглиблювати партнерства у світі й нещодавно підписала безпекові угоди з трьома країнами Близького Сходу. Але поширення технологій української розробки поза контролем українського уряду стало чутливим питанням.
Президент Володимир Зеленський не хоче, щоб українські дрони продавалися за кордон просто як обладнання. Натомість він заохочує українські компанії пропонувати підписки — на пристрої, оновлення програмного забезпечення та послуги дистанційних пілотів в Україні.
Українські лідери вважають, що такі угоди можуть перерости у довгострокові безпекові домовленості з іншими державами.
Зеленський заявив журналістам, що знає щонайменше про 10 виробничих майданчиків за кордоном, де міжнародні оборонні компанії та частина українських фірм виробляють дрони української розробки.
Високопоставлений український посадовець і представник оборонної промисловості, які говорили на умовах анонімності через чутливість теми, повідомили, що один із таких заводів розташований на Тайвані.
Історія питання
- З 1992 року Україна дотримується принципу «одного Китаю».
- Після повномасштабного вторгнення росії Україна стала одним із головних полігонів для розвитку дронових технологій.
- Тайвань передавав Україні гуманітарну допомогу та допомогу для відбудови.
- Українські законодавці відвідували Тайбей.
- Китай обмежував прямі продажі компонентів Україні, після чого Тайвань став важливим каналом для частини запчастин.
- У 2025 році Тайвань експортував 70 372 дрони до Чехії та 31 711 — до Польщі.
- Українські та міжнародні компанії вивчають можливість адаптації українських дронових рішень до потреб оборони Тайваню.
- Зеленський просуває модель, за якої українські компанії продають за кордон не лише обладнання, а довгострокові технологічні послуги.