Місцеві вибори-2020: яка гендерна квота для партій у Дніпрі та на Дніпропетровщині

23 вересня 2020 о 09:00 - 1155

verasta3verasta3


Місцеві вибори-2020: яка гендерна квота для партій у Дніпрі та на Дніпропетровщині

Новим виборчим кодексом передбачено, що кожна п’ятірка партійного виборчого списку повинна містити щонайменше двоє кандидатів кожної статі. Тобто гендерний мінімум становить 40%.

Така партійна система обов’язково діятиме на виборах до всіх рад, де кількість виборців перевищує 90 тисяч, в тому числі до Дніпропетровської облради, Дніпровської, Криворізької, Кам’янської та Нікопольської міських рад.

Уперше гендерну квоту на місцевих виборах запровадили 2015 року. Санкцій за її недодержання не передбачалося, як і були відсутні додаткові бонуси за дотримання цієї квоти. За новими виборчими правилами ЦВК не зареєструє список партії, якщо виявить порушення квотного принципу.

Якщо на виборах 2015 року можна було кандидуватися від партії одразу в ради кількох рівнів, то тепер діє нове правило: один кандидат  одне балотування. Це означає, що якщо раніше одні й ті ж кандидатки могли доповнювати гендерну квоту обласної, міської або районної ради, то тепер партії мають посилено шукати кандидаток-жінок, щоб подати список в різні ради.

Але станом на зараз, коли зміни до Виборчого кодексу не відголосовані, партійні осередки, навіть якщо розвивали жіноче крило, стоять перед серйозним викликом пошуку значно більшої кількості кандидаток в ради різних рівнів. Хоча законотворці ще можуть внести зміни до Виборчого кодексу.

Рух «Чесно» підрахував, скількох кандидаток потрібно знайти партіям для участі в місцевих виборах 2020 року, якщо вони планують висунути повну лінійку кандидатів.

Так партія, яка виявить бажання закрити всі округи в Дніпрі, має мати у списку 26 жінок.

Голова фракції «Солідарність» у Дніпровській міській раді Каміль Примаков зауважує:

«Безумовно, буде дуже складно набрати таку кількість кандидатів в депутати. І не тільки жінок. На сьогоднішній день, всі політичні сили намагаються підбирати рейтингових, якісних кандидатів, в яких немає скелетів в шафі, які би могли й говорити, й коментувати, подавати правильні якісь проекти. Це і раніше було складно, а наразі це стало ще складніше».

А от голова фракції «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Євгенія Дитятковська вважає, що не буде проблем з формувань списків в кандидати з гендерною квотою:

«У нас в місті дуже багато сильних, вольових, розумних, і активних жінок!  По-перше, згідно з даними, жінок більше в Україні, ніж чоловіків. По-друге, на мій погляд, жінки більш відповідальні, більш активні і мобільні у житті. Кожна жінка – це берегиня! Берегиня своєї родини, свого міста, своєї країни. Жінка завжди буде турбуватися за важливі соціальні питання, за екологію, за медицину, за освіту, за майбутнє дітей та будучих поколінь!»

Зазначимо, що подання списку кандидатів, який покриватиме всю чисельність ради, наприклад 64 із 64, не є обов’язковою умовою. Партія може висунути, скажімо, 15 кандидатів, охопивши лише частину округів. Головне, аби кожну стать представляли щонайменше по 6 кандидатів.

 

Для Дніпропетровської обласної ради, де є 120 депутати, партіям, які вирішили закрити всі округи і виставити всіх кандидатів, треба буде знайти 48 кандидаток.

Гендерну квоту ввели для того, щоб у радах збільшити кількість жінок. Але вибори 2015 року доводять, що партії кандидували жінок, але виборці їх не обирали.

На місцевих виборах 2020 року ЦВК вперше відмовлятиме партіям у реєстрації в разі недодержання гендерних квот.

«У разі недотримання організацією політичної партії під час висування кандидатів у депутати до відповідних рад вимог Виборчого кодексу України щодо забезпечення визначеного рівня присутності у виборчих списках та переліках кандидатів – жінок та чоловіків територіальною виборчою комісією буде прийматися рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів», – коментує Руху ЧЕСНО членкиня ЦВК Вікторія Глущенко.

Для партій, котрі висуватимуть кандидатів до рад населених пунктів з кількістю виборців меншою за 90 тисяч, гендерна квота залишилася на рівні 30% без зазначення порядку у списку.

«Щодо виборчої системи до інших рад, то під час формування переліку кандидатів у депутати міських (міст із кількістю виборців до 90 тисяч), а також районних, районних у містах, сільських, селищних рад організація політичної партії має зберегти 30% гендерну квоту», –  роз’яснює Глущенко.

Виборчий кодекс змінив правила гри на місцевих виборах у великих містах та до облрад не тільки в частині гендерної квоти.

Законотворці збільшили округи, а кількість депутатів залишилася незмінною, і тепер у бюлетені виборець уперше сам зможе обрати кандидата чи кандидатку від партії, котру він підтримує.

У кожній п’ятірці партійного виборчого списку має бути щонайменше двоє кандидатів кожної статі. Але форма бюлетеня залишає можливість для спотворення результатів виборів.

Зауважимо, що депутати на місцевому рівні працюють безоплатно, хоча мають досить високу відповідальність перед виборцями.

Ще однією перепоною на шляху до обрання депутатом стало збільшення в 40 разів сум застави на виборах у великих містах та до облрад. Нардепи внесли поправки щодо зменшення цього розміру, але на сьогодні парламент їх ще не розглянув.

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: