З карт інвентаризації дерев будь-хто зможе дізнатися, скільки в місті аварійних дерев, де заплановано створення нових зелених зон, яке місце обрати для відпочинку з родиною.
Щороку у ЗМІ виникає все більше повідомлень про нічим не обґрунтоване злочинне знищення дерев і зелених насаджень в українських містах. З цією проблемою стикаються як невеликі, але економічно активні містечка, так і найбільші мегаполіси. Лиха доля не минає дерев ні в містах-курортах, ні у промислових гігантах, де питання збереження рекреаційного ресурсу стоїть ще гостріше, ані у столиці.
Та жодне безумство не може тривати вічно, і на противагу злочинцям виникають і спільноти громадян, що шукають дієвих засобів для збереження і розвитку комфортного середовища у своїх містах. Десь швидше виникає взаємодія громадських ініціатив із місцевим самоврядуванням, десь повільніше.
Аналізуючи випадки незаконного знищення дерев і насаджень, активні спільноти прийшли до усвідомлення, що в купі із загальною пасивністю населення щодо дій нібито комунальників, люди зазвичай навіть не знають, яким чином вони б могли і куди скаржитися про такі події, свідками яких стають.
Чим обґрунтовувати свої занепокоєння при виклику поліції? Які дозвільні документи запитувати у людей із технікою на вулиці, що зібралися або вже ріжуть дерева? На які законодавчі акти чи офіційні інформаційні ресурси спиратися у разі виникнення необхідності?
Тобто низький рівень інформованості населення призводить до толерування незаконного знищення дуже важливого і важко відновлювального ресурсу міського середовища. Далеко не кожен мешканець міста легко відповість на питання:
«Що таке ордер на видалення зелених насаджень? Хто має оцінювати збиток від вирубки для місцевої громади? До кого звертатися за відновленням знищених насаджень? Чому місцева влада має витрачати кошти місцевого бюджету на відновлення знищеного, а не організовувати попередження таких випадків і повного відшкодування завданої шкоди? Хто і як може відшкодувати знищення насаджень, що зростали десятиліттями? Як доводити, що у місці вирубки були здорові, а не старі хворі дерева, і що пеньки дійсно свіжі? Хто і де зберігає інформацію про стан усіх насаджень міста? Як отримати цю інформацію і бути впевненим у її актуальності?».
Тож в різний час в різних містах ініціативи, що почали вивчати для себе питання збереження міського озеленення дійшли до спільних рис цієї проблематики:
- відсутність офіційних, публічних і актуальних даних про міські насадження,
- відсутність офіційних карт міст, на яких можна легко знайти місце із насадженнями,
- відсутність довіри до міських комунальних служб, що мають надавати актуальну інформацію про насадження, у тому числі для визначення завданої міській громаді шкоди,
- відсутність як актуальних офіційних публічних інформаційних ресурсів відповідного профілю, так і якісних повних наборів даних про насадження.
Одним з технологічно найвдаліших інструментів для вирішення таких проблем стає геоінформаційна система (ГІС).
Саме такі системи дозволяють вести базу геопросторових даних об’єктів, тобто забезпечувати інтерпретацію даних на справжній карті завдяки збереженню даних про координати об’єктів у просторі, а також інші важливі відомості про кожен об’єкт.
Актуальність поєднання ГІС і веб-технологій дозволяє створювати адаптивні веб-ресурси, що легко працюють з різних мобільних пристроїв, надають швидкий доступ до опублікованих даних усім, хто має під рукою комп’ютер чи будь-який мобільний пристрій.
Завдяки зручній інтерпретації даних на карті відвідувачі легко можуть визначити місце, де вони знаходяться чи яке їх цікавить, та дізнатися про наявність і стан насаджень, вказані на публічному офіційному міському ресурсі! Зазвичай інтерактивні ГІС рішення також дозволяють фільтрувати дані за різними атрибутами, оглядати фото дерев, бачити усі дані про їх параметри і стан, внесені до системи.
Ще однією типовою задачею на шляху реалізації таких систем моніторингу насаджень стало створення актуального набору даних, тобто проведення інвентаризації наявних насаджень міста.
Так, у Білій Церкві міська рада вже активно залучає симпатизуючу громадськість до внесення даних, а відповідальні співробітники проводять верифікацію даних перед публікацією на офіційній карті.
В Одесі, ініціаторка і керівник проєкту «Моніторинг зелених насаджень» Катерина Бакова розповіла, що вони декілька років ще до співпраці з місцевим самоврядуванням на волонтерських засадах активно опрацьовували власну методологію проведення інвентаризації.
Сьогодні у купі з програмним забезпеченням довели швидкість внесення даних про одне дерево у систему вже до 2 хв. Це дуже високий рівень продуктивності, що був відзначений на цьогорічній міжнародній конференції SCGIS (Society for Conservation GIS; товариство, присвячене саме зберігаючим ГІС).
Тобто завдяки методичним напрацюванням в поєднанні з якісним програмним забезпеченням в Одесі планують щомісяця наносити на карту по 3.000 нових проінвентаризованих дерев, що дозволить за кілька років оцифрувати усі насадження одного з найбільших міст України.
У перспективі прагнуть задіяти технології штучного інтелекту аби залучати до інвентаризації дерев пересічних мешканців міста. Щоб вони могли за фотографією листя надійно ідентифікувати породи дерев, бо решту параметрів містяни загалом інтерпретують надійніше, а з назвами поки більше помилок, відзначають верифікатори даних. Уже опрацьовану інвентаризаторами частину дерев Одеси можна побачити на карті https://greencity.omr.gov.ua/
Створенню подібного інформаційного ресурсу у Білій Церкві передувала інша історія. Спочатку це було підписання меморандуму про співпрацю з міжнародним фондом Friedrich Naumann Foundation Ukraine and Belarus щодо спільної діяльності з розроблення ефективних смарт-рішень в сфері екології; розроблення програмного продукту «Smart Green БЦ» у співпраці з компанією SOFTPRO та мобільного застосунку.
Так, сьогодні будь-хто може дізнатися, скільки в місті аварійних дерев, де заплановано створення нових зелених зон, яке місце обрати для відпочинку з родиною, тощо.
Громадські природоохоронні організації використовують ресурс для визначення проблемних питань щодо запобігання незаконним забудовам та знищенню насаджень або ж залученню мешканців/-ок міста до спільних проектів озеленення. Аналіз даних системи використали при створенні Концепції озеленення міста.
Результати моніторингу зелених насаджень Білої Церкви можна також оглянути на карті http://green.bc-rada.gov.ua
Вікторія Лопата