Україна вступає в час найважливіших битв у своїй сучасній історії, і наші зусилля та думки зараз з тими, хто виборює нашу свободу, тими, хто чекає на деокупацію, тими, хто сподівається на повернення додому, тими, хто своєю працею наближає Перемогу.
Скільки б часу ще не тривала війна, вона не може змінити основні засади українського суспільства: демократію, повагу до прав та свобод, вільну ринкову економіку та приватну ініціативу.
Пріоритети громадянського суспільства полягають у встановленні сталого миру, що означає необхідність спільних дій України та міжнародних партнерів задля Перемоги, найнадійніших гарантій безпеки на майбутнє, відновлення справедливості, трансформації в суспільствах, що забезпечать умови для розвитку людей та народів без утисків та шкоди.
Для вирішення цих питань об’єдналось біля трьох тисяч учасників на Форумі громадянського суспільства «Обриси майбутнього: Перемога, відновлення та модернізація України», що пройшов у Києві 30 травня 2023 року.
Такий форум є чудовою можливістю зібратись разом, щоб подумати, що потрібно робити для того, щоб Україна мала успіх у Перемозі, відбудові і продовженні свого розвитку.
Директор регіональної місії Агентства США з міжнародного розвитку USAID в Україні Джеймс Хоуп зазначив: «Головними завданнями місії є відновлення будинків, шпиталів, цивільної інфраструктури, створення фінансової та матеріальної подушки для України, щоб допомогти чинити опір російській окупації. Громадянське суспільство виступає рушієм для розвитку, відновлення та забезпечення необхідних умов».
Тимчасово повірений у справах, Представництво ЄС в Україні Нікола Сібона сказав: «Боротьба за свободу та незалежність вже триває давно. Але 24 лютого 2022 року змусило людей об’єднатись та працювати разом. Не зважаючи на перешкоди, втрати, людські та матеріальні, українці боряться і думають про відновлення та майбутнє своєї країни. Необхідна спільна робота громадських організацій, державних органів – це одна з ключових умов для євроінтеграції».
У своїй промові посол ФРН Анка Фельхузен зазначила: «Коли росія розпочинала окупаційні дії, вона думала, що Україна пасивно прийматиме агресію, але у битву вступила не лише армія, а також і громадянське суспільство, і ви прийняли цей виклик разом. Громадянське суспільство – це хребет, основа, яка дозволяє Україні перемогти. І я сподіваюся, що відновлена Україна буде європейською, кращою Україною, а ця жахлива і несправедлива війна залишиться позаду і слугуватиме поштовхом до розвитку. Модернізована Україна не з’явиться сама по собі, на цьому шляху виникає багато викликів, в першу чергу такі, які вимагають розбудову державних інституцій, прозорість влади, винищення корупції та усунення дискримінації та нерівності у суспільстві. Не бійтесь планувати майбутнє, навіть тоді, коли не маєте відповідей. Ви переможете!».
Сьогодні хочеться особливу увагу приділити таким темам як «антикорупційна діяльність», «деолігархізація» та «судове питання».
Майже рік тому, європейська спільнота відкрила для нас свої двері, надавши статус кандидата на членство у ЄС. При цьому висвітлила 7 вимог, які Україна повинна виконати. Їх можна об’єднати у такі блоки реформ:
(1) реформа Конституційного суду
(2) продовження судової реформи
(3) антикорупція, включно з призначенням керівника САП
(4) боротьба з відмиванням коштів
(5) втілення антиолігархічного закону
(6) узгодження аудіовізуального законодавства з європейським
(7) зміна законодавства про нацменшини.
Для надання відповідей і розгляду деяких з цих пунктів, на панельну дискусію було запрошено експертів, як внутрішніх, так і з-за кордону. Зустріч відбулась у форматі питання – відповідь.
Боротьба з корупцією поступає не лише від Європейського союзу, це вимога суспільства. Найвищий рівень довіри, коли йдеться про боротьбу з корупцією належить журналістам, які проводять розслідування, а також громадянському суспільству. Журналістам довіряють 64% українців, громадянському суспільству 44%. Висновок очевидний, недовіра до державних органів контролю є критичною.
Для вступу до НАТО, Україна не може оперувати лише аргументом, що вона захищає Європу, та демократичні ідеали. Ми повинні формувати враження не лише сильної армії, а також міцної та стабільної демократії. Антикорупційна діяльність повинна розглядатись як критичний елемент демократичної інфраструктури, а організації, що займаються цим повинні отримувати найбільшу підтримку. Необхідна взаємодія з політиками, які допоможуть зробити внутрішню чистку, тому що влада не може, у очах людей, бути кримінальним елементом, якому не можна довіряти. Додатково корупціонерам розв’язує руки такий фактор, що немає фінансового звітування політичних партій та діячів, це і призводить до того, що 50% відсотків урядовців отримують «другу зарплату».
«Втілення антикорупційної програми є питанням безпеки України, тому що ми потребуємо партнерства, а без ефективної реалізації критеріїв ЄС і НАТО, Україна не матиме можливості і шансу об’єднатись з європейським світом. Необхідно будувати мости взаємодії між органами самоврядування, владою, громадянським суспільством, журналістами для спільної участі у очищенні від корупції», – голова Східноєвропейського бюро “Голосу Америки” Мирослава Гонгадзе
Так чи інакше, прямо чи опосередковано 6 із 7 вимог ЄС пов’язані з корупцією. Це зумовлено не стільки нюансами всередині країни, скільки це є проблемою глобальною. Навіть такі питання як глобалізація, проблема біженців, ерозія культурних цінностей стоять після корупції. Як помаранчева революція, так і Революція гідності, мали у своїх причинах запит від людей на справедливість. Це бачив весь світ, і якщо наші партнери спостерігатимуть цю тенденцію і надалі, це призведе до погіршення статусу України, як на міжнародній арені, так і очах народу, який у боротьбі за справедливість знову може повстати до революційних дій. Критично важливим для стійкості України та її розвитку, як Європейської держави є розбудова доброчесності, як протилежності корупції. Реалізації ДАП (державної антикорупційної програми) можуть завадити на багатьох рівнях:
- Уповноважені органи імплементації ДАП, розмиваючи формулювання програми та стратегії;
- Вище керівництво, яке готове закрити очі на розмиття програм в умовах власної вигоди;
- Парламент, який може заблокувати програму, або не підтримувати її реалізацію
Потрібно розуміти, що без імплементації ДАП та антикорупційної стратегії, нам не місце в Євросоюзі, так як це велика яма, що не дозволяє досягти основного пункту Копенгагенських критеріїв – верховенства права.
Першим пунктом рекомендацій ЄС, виступає реформа формування та процедура відбору суддів Конституційного суду. Оновлена процедура відбору передбачає створення дорадчої групи, затвердження кандидатів повинне бути ухвалене мінімум чотирма голосами з шести, при цьому, два голоси з чотирьох повинні бути голосами міжнародних організацій чи Венеційської комісії. Формування Конституційного суду повинне позбутись камерності, з боку державних органів.
Західні партнери акцентують увагу на антиолігархічній реформі. 30 років назад, після розпаду радянського союзу, Україна була державою з великим економічним потенціалом, але відбулось наступне. Червона влада разом із організованою злочинністю «народили» олігархів. Забравши можливість приватизації, керування економікою, нам дали засоби видимості демократії: вибори, свободу слова. З тих пір це досі актуально. На посади призначались свої люди, інформаційний простір забивався на потреби олігархів. Тому захід, спостерігаючи свавілля, наполягає на тому, що нам потрібно здихатись олігархії. Проблема полягає в тому, що на місці старих олігархів, яких влада ніби то «нищить», можуть з’явитись нові. Чинний антиолігархічний закон викликає питання не лише в українців, а також у іноземних партнерів. Він був прийнятий і почав діяти у максимально короткий період. Цей закон передбачає декілька заборон для олігархів та декілька обов’язків, які, як виявилось, доволі легко обходяться, або просто не є актуальними:
- Заборона на приватизацію;
- Заборона на підтримку політичних партій;
- Заборона на підтримку політичних акцій.
При цьому за порушення цих заборон не передбачено жодної відповідальності. Тому карт бланш забезпечений. Впровадження кримінальної відповідальності за вплив на суспільне, політичне життя у будь який спосіб, розглядається як один з можливих стримуючих чинників у майбутньому.
Питання антикорупційної діяльності, це не лише про добробут, євроінтеграцію абощо. Це питання національної безпеки. Це питання існування України.
Генріх Стиранкевич